Рішення № 29443069, 19.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.13 Справа № 904/1020/13-г

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТ", с. Єлизаветівка, Петриківський район, Дніпропетровська область

до державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 37 111 040,00 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Домарацька М.С., довіреність б/н від 14.01.2012

від відповідача: Миколюк Д.О., довіреність № 16-04-01 від 02.01.2013

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРТ» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (надалі - Відповідач) про стягнення збитків у сумі 37 111 040,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2013 порушено провадження у справі №904/1020/13-г, позовну заяву прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 14.02.2013 оголошувалась перерва до 19.02.2013 в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору №16/12-10, укладеного між Відповідачем та державним підприємством «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ», чим останньому завдано збитків в сумі 37 111 040,00 грн., право на стягнення яких передано Позивачу відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 25.12.2012. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №4/10 з тимчасового розміщення (проживання) від 10.12.2010, договір №16/12-10 від 16.12.2010, лист вих. №01/4-01-04-622 від 09.02.2011, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 по справі №17/5005/9842/2012, договір відступлення права вимоги (цесії) від 25.12.2012.

Крім того Позивач надав пояснення вих. №б/н від 18.02.2013 та долучив до матеріалів справи довідку вих. №17/5005/9842/8491/13 від 18.02.2013.

Позивач керуючись нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача 37 111 040,00 грн. збитків.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав відзив на позовну заяву вих. №б/н від 14.02.2013. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на одностороннє розірвання договору №16/12-10 від 16.12.2010, що передбачено п.27 зазначеного Договору, та вважає, що збитки, понесені державним підприємством «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ» виникли не з його вини.

В судовому засіданні 19.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2010 державне підприємство «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ» (Виконавець) та приватне підприємство «ПАЛІССА ТРЕВЕЛ» (Замовник) уклали договір №4/10 з тимчасового розміщення (проживання) предметом якого є надання Виконавцем Замовнику послуг з тимчасового розміщення (проживання) у номерах готелю, загальна кількість яких складає 120 номерів, що належить на праві повного господарського відання Виконавцеві та обліковується на балансі останнього, фізичних осіб, що приїжджають в місто Феодосія, згідно з умовами даного Договору (п.1.1. Договору). Послуг надаються в готелі, який знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, пр. Леніна, 4.

Відповідно до п.2.3. зазначеного договору Виконавець зобов'язаний здійснювати надання послуг з розміщення (проживання) у номерах готелю, загальна кількість яких складає 120 номерів, Гостей протягом 5 років в період курортного сезону, а саме з 01 травня по 01 листопада відповідного року.

Згідно з п.3.3. договору №4/10 від 10.12.2010 Виконавець зобов'язався до початку курортного сезону, а саме до 10 квітня 2011 року провести реконструкцію Готелю, здійснити ремонт номерів Готелю та в повному обсязі підготувати їх до прийому Гостей.

З метою виконання взятих на себе зобов'язань за договором №4/10 від 10.12.2010, державне підприємство «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ» 16.12.2010 уклало з державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» (Відповідач) договір №16/12-10 відповідно до умов якого Сторони домовились про реалізацію проекту реконструкції будівлі готелю, що розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, проспект Леніна, 4, та побудови нового корпусу готелю (надалі - Проект) (п.1. Договору). Реалізація Проекту передбачає обов'язок державного підприємства «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ» здійснити реконструкцію будівлі готелю до 10.04.2011 та побудови нового корпусу готелю за рахунок коштів, які зобов'язаний для цього надати Відповідач (п.2. Договору).

Положеннями п.п.3-5 договору №16/12-10 встановлено, що фінансування Відповідачем Проекту включає своєчасне та повне фінансування робіт з реконструкції будівлі готелю, що розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, проспект Леніна, 4. Загальна вартість реалізації Проекту складає 40 000 000,00 грн. Загальний обсяг фінансових вкладень в Проект, що мають бути надані Відповідачем, складає 40 000 000,00 грн.

Відповідач, в порушення умов договору №16/12-10, фінансування робіт з реконструкції будівлі готелю не здійснив. Відповідно й державним підприємством «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ» не здійснено реконструкцію будівлі готелю в строк, встановлений п.2. договору №16/12-10 від 16.12.2010 та п.3.3.2. договору №4/10 від 10.04.2010 (тобто до 10.04.2011).

Відповідач направив державному підприємство «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ» лист вих. №01/4-04-622 про неможливість виконати взяті на себе зобов'язання за договором №16/12-10 від 16.12.2010 та розірвання договору лише 09.02.2011.

В той же час, відповідно до п.27 договору №16/12-10 від 16.12.2010 Сторона, що бажає розірвати Договір, повинна не пізніше, як за один місяць до дати його припинення, письмово повідомити про це іншу Сторону, вказавши причини, і договір вважається розірваним в останній день місячного терміну, який починається з дня отримання іншою Стороною попередження.

В зв'язку з порушенням державним підприємством «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ» умов договору №4/10 від 10.04.2010, приватне підприємство «ПАЛІССА ТРЕВЕЛ» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з відповідним позовом.

04.12.2012 господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення у справі №17/5005/9842/2012 за позовом Приватного підприємства "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" до державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" про стягнення 61 277 600,00 грн., яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" на користь приватного підприємства "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" збитки в розмірі 11 000 000,00 грн., штраф 10 000 000,00 грн., втрачену вигоду 16 111 040,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 380,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 по справі №17/5005/9842/2012 станом на 14.02.2013 не оскаржувалось в порядку ст.ст.91, 107 Господарського процесуального кодексу України, набрало законної сили 17.12.2012, що підтверджується довідкою вих. №17/5005\9842/2012/8491/13 від 18.02.2013.

Зазначене рішення мотивоване наступним.

10.12.2010 року між приватним підприємством "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" (за умовами договору - Замовник) та державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" (за умовами договору - Виконавець) укладено договір №4/10 з тимчасового розміщення (проживання).

Згідно приписів п. 3.3.2 Договору виконавець зобов'язаний до початку курортного сезону, а саме до 10 квітня 2011 року провести реконструкцію готелю, здійснити ремонт номерів готелю та в повному обсязі підготувати їх до прийому гостей у відповідності до проекту реконструкції готелю, який має бути замовлений ним у відповідної проектної організації.

Пунктом 3.1.3. Договору визначено, що з метою приваблення Гостей приватне підприємство "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" зобов'язане організувати розміщення реклами Готелю на власний розсуд та за власні кошти.

Станом на час початку курортного сезону 2011 року реконструкція готелю, ремонт та підготовка номерів до приїзду гостей не виконані, тобто державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ", не зважаючи на умови укладеного Договору, порушені строки виконання своїх зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги приватного підприємства "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" у справі №17/5005/9842/2012 підлягають частковому задоволенню в сумі 37 111 040,00 грн.

25.12.2012. між товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" та Державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" укладено договір про відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до умов вказаного договору державне підприємство "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" відступає товариству з обмеженою відповідальністю "ГАРТ", а товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" набуває право вимоги, належне державному підприємству "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ", і стає кредитором щодо права державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" стягнення з Боржника - державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", збитків, спричинених невиконанням боржником зобов'язань по Договору №16/12-10 від 16.12.2010, укладеному між державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" та державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання", які стягнені з державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" у судовому порядку, відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 по справі №17/5005/9842/2012.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач за договором №16/12-10 від 16.02.2010 взяв на себе зобов'язання профінансувати виконання проекту на загальну суму 40000000,00 грн.

09.02.2011 державним підприємством «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ» отримано листа від Відповідача, відповідно до якого останній повідомив, що відмовляється від договору №16/12-10 від 16.12.2010, посилаючись на умови економічного стану країни, законодавчі акти, що прийняті Верховною Радою України, та не затвердження у фінансовому плані на 2011 рік обсягу необхідного фінансування.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

У відповідності до частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Розмір заподіяних збитків відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 по справі №17/5005/9842/2012 складає 37111040,00 грн.

Згідно з п.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.

У відповідності до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте Відповідач не довів відсутність своєї вини у заподіянні збитків державному підприємству «ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ» та належними доказами не спростував доводи Позивача.

За приписами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Приймаючи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку, що відшкодування суми збитків державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 по справі №17/5005/9842/2012 відбулося у зв'язку з невиконанням державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" зобов'язань за договором №16/12-10 від 16.12.2010.

Таким чином, наявний причинно-наслідковий зв'язок між діяннями Відповідача та заподіяними збитками у розмірі 37 111 040 грн. 00 коп.

Викладені вище обставини свідчать про наявність усіх елементів правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а отже - свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ», у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню повністю.

Заперечення Відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись викладеним, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Саксаганський район, пр. Миру, 15-А, код ЄДРПОУ 00191017) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" (51831, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка, вул. Радянська, 40) 37111040,00 грн. (тридцять сім мільйонів сто одинадцять тисяч сорок гривень 00 копійок) збитків, 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.02.2013

Суддя А.Є. Соловйова