Постанова № 29442487, 16.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 січня 2013 р. № 10049/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Пузовікової К.І.

за участю:

представників позивача - Чернякова С.М., Олексенка Г.О.,

представника відповідача - Онищенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 04.05.2012р. №0000130040, №0000140040, № 0000150040, №0000160040.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС, проведена документальна планова перевірка Держаного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період: 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період: 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складений акт №30/40-103/01056362 від 10.04.2012 року. Позивач не погодився з висновками перевірки та надав відповідачеві в установленому законом порядку заперечення на згаданий акт перевірки. Розглянувши дані заперечення, відповідач змінив висновки акту перевірки в частині висновків щодо встановлення заниження підприємством податку на прибуток, в іншій частині заперечення не прийняті, про що листом від 27.04.2012 року №1568/10/41-108 повідомлено позивача. З посиланням на зазначений акт перевірки, відповідачем винесені спірні податкові повідомлення - рішення від 04.05.2012р. №0000130040, №0000140040, № 0000150040, №0000160040, які за судженням позивача є незаконними та необґрунтованими.

Позивач стверджує, що договори ДП «Укрспецвагон» укладені згідно вимог Цивільного та Господарського кодексу України, підписані уповноваженими представниками юридичних осіб за їх вільним волевиявленням із досягненням всіх істотних умов договорів, не порушують публічний порядок та спрямовані на реальне настання правових наслідків. Операції з продажу товарів (виконаних робіт, наданих послуг), у т.ч. за ціною нижче собівартості відображаються в податковому обліку на загальних підставах за правилами, визначеними ст.134 ПК України. Реальність укладення та виконання договорів, укладених ДП «Укрспецвагон» з контрагентами, підтверджуються наявністю отриманого товару, видатковими накладними, рахунками - фактурами, залізними накладними, приходними ордерами, актами прийому-передачі продукції на отриманий товар. Твердження відповідача про порушення ДП «Укрспецвагон» умов формування податкового кредиту не відповідає дійсності, оскільки позивачем були виконані усі передбачені Податковим кодексом України умови отримання податкового кредиту з ПДВ, що підтверджується документально. За таких підстав, позивач наполягає на тому, що висновки акту перевірки є неправомірними та такими що суперечать нормам законодавства, а спірні податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, позов не визнав. У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що при проведенні перевірки підприємства позивача, СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС об'єктивно встановлено, що взаємовідносини ДП «Укрспецвагон» з контрагентами: ТОВ «ПК Транстрейд Україна», ТОВ «Дніпротрансінвест», ТОВ «Торгсервіс ЛТД», ТОВ «ПФК «Укрспецсталь», ТОВ «ТВО «СХІДБУД», ТОВ «МетРуд Транс», ТОВ «Вівас 7» та ПП «Біопром-Харків» не пов'язані з фінансовою господарською діяльністю підприємства, що перевірялось, а тому вартість товарно матеріальних цінностей та робіт (послуг) не підлягає включенню до складу валових витрат, а суми ПДВ - до складу податкового кредиту. Податковим органом також встановлено неврахування збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку за обсяги розміщених відходів (металобрухту). Таким чином, перевіркою цілком обґрунтовано та правомірно встановлено порушення ДП «Укрспецвагон» п. 2. п.4, п. 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999р. №303 (із змінами і доповненнями), п. 3.1, п. 5.4 «Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПА України від 19.07.1999 року № 162/379 із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у періоді з 01 07.2010р. по 31.12.2010р. на загальну суму 1.320.465,34 грн., пп. 242.1.3 п. 242.1 ст.42 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання по екологічному податку у періоді з 01.01.2011р. та 30 09.2011 р. на загальну суму 79 780,31 грн.

Враховуючи вищевикладене, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові вважає позов ДП "Укрспецвагон" безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги письмових заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 01056362, місцезнаходження:64660, Харківська область, м. Лозова, смт Панютине, вул. Леніна, 5 (т.1.а.с.124-129).

З 03.11.1995 року за №165 позивач взятий на податковий облік в органах ДПС, а з 12.03.2011 року перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові за №165.

На підставі направлень від 30.12.2011 року № 905, 906, 907, 908, 909, 910 від 12.03.2012 р., №170, 171, 172, виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові фахівцями податкової служби згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 08.12.2011 року №999 згідно плану - графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, відповідачем проведена документальна планова перевірка Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Результати вказаної перевірки оформлені актом №30/40-103/01056362 від 10.04.2012 року (т.1.а.с.14-81).

За висновками податкової інспекції, викладеними у вищезгаданому акті перевірки, органом податкової служби встановлено наступні порушення, допущені позивачем - ДП «Укрспецвагон», при здійсненні господарської діяльності:

- пп. 2.2.1 п.2.2 ст.2, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. №334/9 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами і доповненнями, пп. 133.1.2, п.133.1 ст. 133, п. 135.1, п.135.2 ст.135, пп.138.1.1, 138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 29.243 678 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року у сумі 4.151.048 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 7.876.057 грн., за І квартал 2011 року у сумі 12.795.628 грн., 2 квартал 2011 року у сумі 4.105.615 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 315.330 грн.;

- пп.7.4.1 пп.7.4.4 пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст.187, п. 198.3. п. 198.6 ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого ДП «Укрспецвагон» занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму на 3.677.684 грн., у тому числі за: а) рахунок його заниження на суму 4.066.811 грн., а саме за: Лютий 2011р. - на 256.530 грн., Березень 2011р. - на 2.445.633 грн., Травень 2011р. - на 454.116 грн., Червень 2011р. - на 216.353 грн., Липень 2011р. - на 257.655 грн., Вересень 2011р. - на 436.524 грн., б) за рахунок його завищення на суму 389.127 грн., а саме за: Серпень 2011р. - на 389.127 грн.;

- пп. 7.4.1 пп. 7.4.4 пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), п. 186.4 ст. 186, п.187.1, ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП «Укрспецвагон» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2.301.249 грн., у тому числі за: Липень 2010р. - на 39.825 грн., Вересень 2010р. - на 37.805 грн., Листопад 2010 р. - на 693.056 грн., Грудень 2010р. - на 240.855 грн., Січень 2011р. - на 1.048.949 грн., Квітень 2011р. - на 240.759 грн.

- пп.7.4.1 пп.7.4.4 пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 186.4 ст. 186, п.187.1, ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП «Укрспецвагон» завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму на 1.958.020 грн., у тому числі за: Серпень 2010 р. - на 39.825 грн., Жовтень 2010р. - на 79.019 грн., Грудень 2010р. - на 693.056 грн., Січень 2011р. - на 240.855 грн., Лютий 2011р. - на 905.265 грн.;

- п.2, п.4, п.8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. зі змінами і доповненнями), п. 3.1, п. 5.4 «Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПА України від 19.07.1999 року № 162/379 із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у періоді з 01.07.2010р. по 31.12.2010 р. на загальну суму 1.320.465,34 грн., у т.ч. за III квартал 2010р. - 585.664,76 грн., за IV квартал 2010 р. - 734.800,58 грн.

Відповідно до приписів п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, ДП «Укрспецвагон» подало свої заперечення на акт перевірки від 10.04.2012 року №30/40-103/01056362 від 17.04.2012 року №1/3789 (т.1.а.с.82-85), які відповідачем - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС, частково прийнято до уваги та висновки в частині заниження податку на додану вартість викладено в такій редакції: перевіркою встановлені порушення ДП «Укрспецвагон» п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 п. 138. Податкового кодексу України від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на загальну суму 12.412.708 грн., у т.ч.: за 3 квартал 2010р. у сумі 850.298 грн., за 4 квартал 2010р. у сумі 3.501.307 грн., за 1 квартал 2011р. у сумі 8.042.128 грн., за 2 квартал 2011р. у сумі 18.975 грн., висновки акту перевірки відносно заниження частини чистого прибутку (доходу), відраховується до бюджету - виключено, в іншій частині висновки акти перевірки залишені незмінними.

Листом від 27.04.2012 року №1568/10/41-108 відповідач повідомив ДП «Укрспецвагон» про результати розгляду заперечень на акт перевірки (т.1.а.с.86-88).

04.05.2012 року з посиланням на акт перевірки від 10.04.2012р. № 30/40-103/01056362, податковим органом винесено спірні податкові повідомлення -рішення:

- №0000130040, яким ДП «Укрспецвагон», збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 13.500.610, 25 грн., з яких 12.412.708, 00 грн. - основний платіж, 1.087.902,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1.а.с.19);

- №0000140040, яким ДП «Укрспецвагон» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3.830.211 грн., з яких 3.677.684 грн. - основний платіж, 152.527,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1.а.с.91);

- №0000150040, яким ДП «Укрспецвагон» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 330.820 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 42.076, 00 грн. (а.с.93);

- №0000160040, яким ДП «Укрспецвагон» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 1.650.581,68 грн., з яких 1.320.465,34 грн. - основний платіж, 330.116,34 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1.а.с.95).

Керуючись правилами, визначеними ст.55 та пп. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України, ДП «Укрспецвагон» відносно прийнятих СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові податкових повідомлень-рішень розпочало процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

За наслідками розгляду скарги від 14.05.2012 року №1/3935 (т.1.а.с.101-104), Рішенням ДПС у Харківській області від 23.05.2012 року №2653/10/10.2-17 продовжено строк розгляду скарги до 16.07.2012 року (т.5.а.с.253-254). Рішенням ДПС у Харківській області від 12.07.2012 року №3509/10/10.2-17 (т.1.а.с.105-110) скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 04.05.2012 року №0000150040 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22.320,25 грн., в іншій частині вказане рішення та податкові повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 04.05.2012 року №0000130040, №0000140040, №0000160040, №0000170040 залишено без змін, скаргу ДП «Укрспецвагон» без задоволення.

За результатами розгляду скарги від 24.07.2012 року №1/6056 (т.1.а.с.112 -115) та доповнення до скарги від 05.08.2012 року №1/6435 (т.1.а.с.116), рішенням ДПС України від 16.08.2012 року №481/0/61-12/10-2115 (т.1.а.с.117-122) залишені без змін податкові повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 04.05.2012р.: №0000130040, №0000140040, №0000150040 та №0000160040, податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 04.05.2012 №0000170040 та в цій частині рішення ДПС у Харківській області від 12.07.2012 року №3509/10/10.2-17, прийняте за розглядом первинної скарги (з урахуванням змін) - скасовано, а скаргу - частково задоволено.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, які залишені без змін, та рішеннями ДПС у Харківській області та ДПС України, прийнятими за наслідками розгляду скарг, ДП «Укрспецвагон» звернулося з позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті №30/40-103/01056362 від 10.04.2012 року висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивачем - ДП «Укрспецвагон»-(покупець), укладено договори поставки з підприємствами ТОВ «Дон», ТОВ «Торгсервіс ЛТД», ТОВ «Промислова комплектація», ТОВ «ПК Транстрейд Україна», ТОВ «Вівас 7», «ФПК «Укрспецсталь», ТОВ «Дніпротрансінвест», ТОВ «МетРудТранс», ПП «Біопрм-Харків», ТОВ «ТВО «Східбуд», ТОВ «Центр професійної адаптації», ДП «Укрзалізничпостач»-(постачальники), на підставі яких постачальники зобов'язуються поставити передати у власність покупцю товар, визначений у специфікації, а покупець оплатити його.

Відповідно до договорів поставки, укладених між ДП «Укрспецвагон»-(покупець) та ТОВ «Дон»-(постачальник), а саме:

- від 27.07.2010 року №243 П-ЦВСВ (ВМТЗ-10.247)ю (т.1.а.с.170-174) передає мастило ЖД визначене у специфікації №1 (т.1.а.с.175) на загальну суму з ПДВ 99.950,52 грн.;

- від 15.07.2010 року №248 П-ЦВСВ(ВЗК-10248)ю (т.1.а.с.176-180) передає хомут тяговий б/в (ремонтопридатний) визначене у специфікації (т.1.а.с.181) на загальну суму з ПДВ 99.999,60 грн. (т.1.а.с.181);

- від 06.07.2010 року №246 П-ЦВСВ(ВЗК-10249)ю (т.1.а.с.182-186) передає автозчепку б/в (ремонтопридатну) визначене у специфікації (т.1.а.с.187) на загальну суму з ПДВ 99.000,00 грн.;

- від 26.08.2010 року №277 П-ЦВСВ(ВЗК-10301)ю (т.1.а.с.188-192) передає пружину Ханіна б/в (ремонтопридатна) визначену у специфікації (т.1.а.с.193) на загальну суму з ПДВ 99.630,00 грн.;

- від 26.08.2010 року №269 П-ЦВСВ(ВЗК-10302)ю (т.1.а.с.194-198) передає апарат поглинальний Ш-2в-90 б/в (ремонтопридатна) визначений у специфікації (т.1.а.с.199) на загальну суму з ПДВ 99.360,00 грн.;

- від 11.10.2010 року №409 П-ЦВСВ(ВЗК-10395)ю (т.1.а.с.200-204) передає триангель б/в (ремонтопридатний) визначений у специфікації (т.1.а.с.205) на загальну суму з ПДВ 99.792,00 грн.;

- від 13.10.2010 року №441 П-ЦВСВ(ВЗК-10394)ю (т.1.а.с.206-210) передає гуму ущілення б/в (ремонтопридатний) визначену у специфікації (т.1.а.с.211) на загальну суму з ПДВ 99.600,00 грн.;

- від 31.01.2011 року №14 П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.29)ю (т.1.а.с.212-216) передає стрічку транспортну б/в (ремонтопридатну) визначену у специфікації (т.1.а.с.217) на загальну суму з ПДВ 99.000,00 грн.;

- від 04.02.2011 року №18 П-ЦВСВ(ВЗК-11.46)ю (т.1.а.с.218-220) передає стрічку автозачепку б/в (ремонтопридатну) визначену у специфікації (т.1.а.с.221) на загальну суму з ПДВ 99.000,00 грн., у зв'язку з листом постачальника про неможливість поставки товару за договірною ціною, вказаний договір розірваний на підставі угоди №1 від 11.05.2011 року (т.1.а.с.222);

- від 15.03.2011 року №21 П-ЦВСВ(ВЗК-11.147)ю (т.1.а.с.223-227) передає пружину Ханина б/в визначену у специфікації (т.1.а.с.228) на загальну суму з ПДВ 99.630,00 грн.;

- від 18.04.2011 року №190 П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.209)ю (т.1.а.с.229-233) передає гуму ущільнення б/в визначену у специфікації (т.1.а.с.234) на загальну суму з ПДВ 99.000,00 грн.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується виписаними ТОВ «Дон» на адресу позивача податковими накладними: від 03.02.2011 року №108 на загальну суму з ПДВ 99.000,00 грн., від 17.03.2011 року №109 на загальну суму з ПДВ 99.630,00 грн., від 02.07.2010 року №86 на загальну суму з ПДВ 84.000,00 грн., від 27.07.2010 року №87 на загальну суму з ПДВ 99.950,52 грн., від 26.07.2010 року №88 на загальну суму з ПДВ 18.999,92 грн., від 27.07.2010 року №89 на загальну суму з ПДВ 36.000,00 грн., від 01.09.2010 року №90 на загальну суму з ПДВ 99.600,00 грн., від 01.09.2010 року №92 на загальну суму з ПДВ 27.600,00 грн., від 01.09.2010 року №92 на загальну суму з ПДВ 99.630,00 грн., від 11.10.2010 року №94 на загальну суму з ПДВ 88.704,00 грн., від 13.10.2010 року №95 на загальну суму з ПДВ 28.980,00 грн., від 13.10.2010 року №96 на загальну суму з ПДВ 20.999,92 грн., від 13.10.2010 року №97 на загальну суму з ПДВ 9.000,00 грн., від 14.10.2010 року №98 на загальну суму з ПДВ 99.600,00 грн., від 16.11.2010 року №99 на загальну суму з ПДВ 96.000,00 грн., від 19.11.2010 року №106 на загальну суму з ПДВ 28.980,00 грн., від 23.11.2010 року №107 на загальну суму 24.720,00 грн. (т.1.а.с.235-250, т.2.а.с.1).

Реальність поставки та отримання позивачем вказаного товару також підтверджується прибутковими ордерами на товари, рахунками-фактурами, видатковими накладними, накладними, рахунками (т.2.а.с.2-45).

Розрахунки між сторонами проводилися в безготівковій формі, що підтверджується реєстрами платіжних доручень (т.2а.с.246-54), платіжними дорученнями №5864 від 12.11.2010 року, №8887 від 26.11.2010 року, №9186 від 06.12.2010 року, №9564 від 10.12.2010 року, №59 від 06.01.2011 року, №313 від 18.01.2011 року, №8775 від 23.11.2010 року, №7992 від 02.11.2010 року, №3989 від 02..07.2010 року, №6434 від 23.09.2010 року, №6900 від 07.10.2010 року, №7904 від 29.10.2010 року, №6040 від 07.09.2010 року, №8777 від 23.11.2010 року, №6203 від 10.09.2010 року, №6041 від 07.09.2010 року, №7366 від 15.10.2010 року, №8776 від 23.11.2010 року, №8005 від 02.11.2010 року, №8778 від 23.11.2010 року, №2601 від 11.04.2011 року, №2733 від 14.04.2011 року, №1425 від 01.03.2011 року, №7115 від 11.10.2010 року, №7147 від 12.10.2010 року, №810 від 08.02.2011 року (т.7.а.с.139-165).

Відповідно до договорів поставки, укладених між ДП «Укрспецвагон»-(покупець) та ТОВ «Торгсервіс ЛТД»-(постачальник), передає:

- від 02.06.2010 року №175П-ЦВСВ (ВМТЗ-10161)ю - лист сталевий для виробництва люків вантажних вагонів (т.2.а.с.55-59), визначений у специфікації (т.2.а.с.60-61);

- від 02.06.2010 року №158П-ЦВСВ(ВМТЗ-10163)ю - лист сталевий для виробництва люків вантажних вагонів (т.2.а.с.62-66), визначений у специфікації (т.2.а.с.67);

- від 02.06.2010 року №183П-ЦВСВ(ВМТЗ-10164)ю - коло сталеве для виробництва люків вантажних вагонів (т.2.а.с.68-72), визначене у специфікації (т.2.а.с.73);

- від 27.09.2010 року №402П-ЦВСВ(ВМТЗ-10365)ю - лист сталевий для виробництва люків вантажних вагонів (т.2.а.с.74-78), визначений у специфікації (т.2.а.с.79).

Виконання ДП «Укрспецвагон» та ТОВ «Торгсервіс ЛТД» умов договорів поставки підтверджується податковими накладними від 31.01.2011 року №56 на суму з ПДВ 160.612,33 грн., від 28.01.2011 року №54 на суму з ПДВ 162.719,58 грн., від 28.01.2011 року №55 на суму з ПДВ 165.362,62 грн., від 27.01.2011 року №51 на суму з ПДВ 166.567,28 грн., від 26.01.2011 року №50 на суму з ПДВ 155.120,17 грн., від 25.01.2011 року №47 на суму з ПДВ 143.005,66 грн., від 25.01.2011 року №48 на суму з ПДВ 162.409,97 грн., від 24.01.2011 року №46 на суму з ПДВ 167.490,60 грн., від 21.01.2011 року №44 на суму з ПДВ 109.602,46 грн., від 21.01.2011 року №43 на суму з ПДВ 163.490,10 грн., від 20.01.2011 року №39 на суму з ПДВ 167.130,58 грн., від 20.01.2011 року №40 на суму з ПДВ 168.570,73 грн., від 20.01.2011 року №42 на суму з ПДВ 148.126,73 грн., від 19.01.2011 року №38 на суму з ПДВ 156.382,13 грн., від 19.01.2011 року №36 на суму з ПДВ 160.925,24 грн., від 19.01.2011 року №37 на суму з ПДВ 166.050,42 грн., від 19.01.2011 року №34 на суму з ПДВ 156.659,58 грн., від 19.01.2011 року №35 на суму з ПДВ 161.894,33 грн., від 18.01.2011 року №32 на суму з ПДВ 160.448,87 грн., від 18.01.2011 року №31 на суму з ПДВ 166.650,49 грн., від 18.01.2011 року №29 на суму з ПДВ 166.650,49 грн., від 18.01.2011 року №33 на суму з ПДВ 161.769,30 грн., від 17.01.2011 року №26 на суму з ПДВ 139.944,53 грн., від 17.01.2011 року №27 на суму з ПДВ 173.411,34 грн., від 17.01.2011 року №25 на суму з ПДВ 118.174,78 грн., від 14.01.2011 року №22 на суму з ПДВ 1.955,10 грн., від 14.01.2011 року №23 на суму з ПДВ 177.611,88 грн., від 14.01.2011 року №21 на суму з ПДВ 146.124,30 грн., від 14.01.2011 року №19 на суму з ПДВ 148.368,22 грн., від 14.01.2011 року №20 на суму з ПДВ 137.133,00 грн., від 13.01.2011 року №16 на суму з ПДВ 133.780,75 грн., від 13.01.2011 року №15 на суму з ПДВ 146.498,32 грн., від 13.01.2011 року №14 на суму з ПДВ 165.010,30 грн., від 12.01.2011 року №10 на суму з ПДВ 138.886,06 грн., від 12.01.2011 року №11 на суму з ПДВ 158.259,78 грн., від 12.01.2011 року №12 на суму з ПДВ 155.286,97 грн., від 12.01.2011 року №13 на суму з ПДВ 169.490,88 грн., від 10.01.2011 року №5 на суму з ПДВ 151.306,26 грн., від 10.01.2011 року №6 на суму з ПДВ 510.104,03 грн., від 10.01.2011 року №7 на суму з ПДВ 512.059,66 грн., від 05.01.2011 року №4 на суму з ПДВ 160.940,11 грн., від 04.01.2011 року №2 на суму з ПДВ 497.353,36 грн., від 04.01.2011 року №3 на суму з ПДВ 512.137,87 грн., від 04.01.2011 року №1 на суму з ПДВ 514.171,73 грн. (т.3.а.с.7-51).

Підтвердженням фактичного виконання ДП «Укрспецвагон» та ТОВ «Торгсервіс ЛТД» договорів поставки є прибуткові ордери на товари, рахунки - фактури, накладні, акти прийому - передачі продукції до видаткової накладної, видаткові накладні (т.2.а.с.80-т.3.а.с.6).

Перевезення товару за вказаними договорами поставки здійснювалася на підставі товарно-транспортних накладних №1401/3 від 14.01.2011 року (т.2.а.с.83), №1401/4 від 14.01.2011 року (т.2.а.с.87), №1701/3 від 17.01.2011 року (т.2.а.с.91), №1701/2 від 17.01.2011 року (т.2.а.с.95), №1801/4 від 18.01.2011 року (т.2.а.с.99), №1801/1 від 18.01.2011 року (т.2.а.с.103), №1801/2 від 18.01.2011 року (т.2.а.с.107), №488/346 від 17.01.2011 року (т.2.а.с.111), №1201/2 від 12.01.2011 року (т.2.а.с.118), №1201/1 від 12.01.2011 року (т.2.а.с.122), №1301/1 від 13.01.2011 року (т.2.а.с.129), №2801/2 від 28.01.2011 року (т.2.а.с.133), №3101/2 від 31.01.2011 року (т.2.а.с.137), №2501/1 від 25.01.2011 року (т.2.а.с.141), №2601/1 від 26.01.2011 року (т.2.а.с.145), №2701/1 від 27.01.2011 року (т.2.а.с.149), №2801/1 від 28.01.2011 року (т.2.а.с.153), №2401/1 від 24.01.2011 року (т.2.а.с.160), №2101/1 від 21.01.2011 року (т.2.а.с.164), №2101/2 від 21.01.2011 року (т.2.а.с.168), №2501/1 від 25.01.2011 року (т.2.а.с.172), №2001/1 від 20.01.2011 року (т.2.а.с.176), №1901/4 від 19.01.2011 року (т.2.а.с.180), №1901/3 від 19.01.2011 року (т.2.а.с.184), №2001/3 від 20.01.2011 року (т.2.а.с.191), №1801/3 від 18.01.2011 року (т.2.а.с.195), №1401/1 від 14.01.2011 року (т.2.а.с.199), №1901/2 від 19.01.2011 року (т.2.а.с.203), №1001/1 від 10.01.2011 року (т.2.а.с.210), №1301/1 від 13.01.2011 року (т.2.а.с.215), №1301/2 від 13.01.2011 року (т.2.а.с.219), №1401/2 від 14.01.2011 року (т.2.а.с.223), №1901/2 від 19.01.2011 року (т.2.а.с.227), №0501/1 від 05.01.2011 року (т.2.а.с.241).

Оплата за придбаний позивачем товар проведена в безготівковій формі, що підтверджується реєстром платіжних доручень (т.3.а.с.52-56), платіжними дорученнями №1081 від 17.02.2011 року, №1082 від 17.02.2011 року, №9821 від 27.12.2010 року, №8067 від 04.11.2010 року, №526 від 31.01.2011 року, №580 від 01.02.2011 року, №599 від 02.02.2011 року, №616 від 03.02.2011 року, №617 від 03.02.2011 року, №631 від 04.02.2011 року, №834 від 09.02.2011 року, №974 від 14.02.2011 року, № 1645 від 04.03.2011 року, №1713 від 10.03.2011 року, №1037 від 16.02.2011 року, №1038 від 16.02.2011 року, №1083 від 17.02.2011 року, №1117 від 18.02.2011 року, №1189 від 23.02.2011 року, №1406 від 01.03.2011 року, №1481 від 02.03.2011 року, №1629 від 04.03.2011 року, №1644 від 04.03.2011 року, №1719 від 10.03.2011 року, №1718 від 10.03.2011 року, №1715 від 10.03.2011 року (т.7.а.с.167-195).

На підставі договору поставки від 13.09.2010 року №369П-ЦВС(ВЗК-10.346)ю укладеного між ДП «Укрспецвагон»-(покупець) та ТОВ «Промислова комплектація»-(постачальник), постачальник передає покупцю балку надресорну, раму бокову, автозчепку СА-3, Хомут тяговий (т.3.а.с.57-61) визначені у специфікаціях (т.3.а.с.65-73).

Фактичне виконання договору поставки підтверджується податковими накладними від 16.11.2010 року №3655 на суму з ПДВ 5.737,20 грн., від 15.11.2010 року №652 на суму з ПДВ 28.062,00 грн., від 16.11.2010 року №674 на суму з ПДВ 200.000,00 грн., від 13.11.2010 року №637 на суму з ПДВ 5.893,20 грн., від 23.11.2010 року №732 на суму з ПДВ 3.607.200,00 грн., від 17.11.2010 року №680 на суму з ПДВ 2.468.800,00 грн., від 04.11.2010 року №571 на суму з ПДВ 15.360.000,00 грн., від 13.10.2010 року №428 на суму з ПДВ 11.318,40 грн., від 30.11.2010 року №782 на суму з ПДВ 3.012.000,00 грн., від 30.11.2010 року №792 на суму з ПДВ 5.581,20 грн., від 17.10.2010 року №445 на суму з ПДВ 19.977,60 грн., від 01.12.2010 року №803 на суму з ПДВ 3.000.000,00 грн., від 16.10.2010 року №437 на суму з ПДВ 5.659,20 грн., від 18.10.2010 року №451 на суму з ПДВ 1.800.000,00 грн., від 05.12.2010 року №910 на суму з ПДВ 5.502,00 грн., від 20.10.2010 року №466 на суму з ПДВ 1.200.000,00 грн., від 16.12.2010 року №939 на суму з ПДВ 3.507.000,00 грн., від 17.09.2010 року №271 на суму з ПДВ 16.741,20 грн., від 17.09.2010 року №270 на суму з ПДВ 500.000,00 грн., від 10.12.2010 року №886 на суму з ПДВ 5.376.000,00 грн., від 13.12.2010 року №905 на суму з ПДВ 5.659,20 грн., від 22.12.2010 року №961 на суму з ПДВ 16.977,60 грн., від 08.10.2010 року №397 на суму з ПДВ 12.078.000,00 грн., від 30.12.2010 року №1033 на суму з ПДВ 2.813.000,00 грн., від 14.12.2010 року №908 на суму з ПДВ 5.376.000,00 грн., від 08.12.2010 року №868 на суму з ПДВ 5.376.000,00 грн., від 15.12.2010 року №915 на суму з ПДВ 5.659,20 грн., від 13.09.2010 року №253 на суму з ПДВ 3.680.000,00 грн., від 14.09.2010 року №260 на суму з ПДВ 1.920.000,00 грн., від 24.12.2010 року №971 на суму з ПДВ 5.200.000,00 грн., від 27.10.2010 року №516 на суму з ПДВ 16.899,60 грн., від 25.10.2010 року №500 на суму з ПДВ 1.800.000,00 грн., від 30.09.2010 року №350 на суму з ПДВ 5.502,00 грн., від 29.09.2010 року №341 на суму з ПДВ 5.581,20 грн., від 28.09.2010 року №334 на суму з ПДВ 1.580.000,00 грн. (т.3.а.с.169-203).

Виконання вказаного договору поставки сторонами від 13.09.2010 року №369П-ЦВС(ВЗК-10.346)ю підтверджується накладними, рахунками - фактури, (т.3.а.с.75-168, 204-249).

Оплата за придбаний позивачем товар проведена в безготівковій формі, що підтверджується реєстром платіжних доручень (т.3.а.с.250).

Відповідно до договору поставки №519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року, укладеного між ДП «Укрспецвагон»-(покупець) та ТОВ «ПК Транстрейд Україна»-(постачальник), постачальник передає покупцю вісь напівоброблену РУ-1Ш (RAX-003) (т.4.а.с.1-6), визначену у специфікації (т.4.а.с.7).

Здійснення умов сторонами договору поставки №519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року підтверджується податковими накладними від 24.02.2011 року №17 на суму з ПДВ 1.000.000,00 грн., від 01.03.2011 року №1 на суму з ПДВ 1.000.000,00 грн., від 02.03.2011 року №2 на суму з ПДВ 1.000.000,00 грн., від 12.03.2011 року №7 на суму з ПДВ 860.000,00 грн. (т.4.а.с.8-11), накладними, видатковими накладними, прибутковими ордерами на товари, рахунками на оплату (т.4.а.с.12-22).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за вказаним договором проводилися в безготівковій формі, що підтверджується реєстром платіжних доручень (т.4.а.с.23), платіжними дорученнями №1284 від 24.02.2011 року, №1427 від 01.03.2011 року, №1460 від 02.03.2011 року, №1832 від 12.03.2011 року (т.7.а.с.27-30)

На підставі договору поставки №502П-ЦВСВ(ВМТЗ-10.448)ю від 22.11.2010 року, укладеного між ДП «Укрспецвагон»-(покупець) та ТОВ «ВІВАС 7»-(постачальник), постачальник передає покупцю бензин А-76(80), дизельне паливо (т.4.а.с.24-26), визначені у специфікації.

Поставка бензину та дизельного пального за вказаним договором підтверджується податковими накладними від 06.12.2010 року №260 на суму з ПДВ 101.559,00 грн., від 13.12.2010 року №261 на суму з ПДВ 157.965,00 грн., від 22.12.2010 року №264 на суму з ПДВ 164.611,50 грн., (т.4.а.с.33-35), видатковими накладними, прибутковими ордерами на товари, рахунками - фактурами (т.4.а.с.27-32).

Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі, що підтверджується реєстром платіжних доручень (т.4.а.с.36), платіжними дорученнями №9538 від 10.12.2010 року, №9626 від 14.12.2010 року, №9674 від 16.12.2010 року, №9745 від 21.12.2010 року, №9901 від 30.12.2010 року, №60 від 06.01.2011 року, №61 від 06.01.2011 року, №63 від 06.01.2011 року (т.7.а.с.199-206).

За договором поставки №420П-ЦВСВ(ВМТЗ-10382)ю від 22.11.2010 року, укладеним між ДП «Укрспецвагон»-(покупець) та ТОВ «ПФК Укрспецсталь»-(постачальник), постачальник передає покупцю профіль сталевий для будівництва та ремонту вантажних вагонів, визначений у специфікації (т.4.а.с.37-39).

Підтвердженням виконання умов договору сторонами є податкові накладні від 25.01.2011 року №6 на суму з ПДВ 182.810,00 грн., від 21.01.2011 року №5 на суму з ПДВ 193.268,52 грн., від 20.01.2011 року №4 на суму з ПДВ 18.602,11 грн., від 18.01.2011 року №3 на суму з ПДВ 122.000,24 грн., від 13.01.2011 року №2 на суму з ПДВ 390.138,96 грн. (т.4.а.с.41-45), від 01.02.2011 року №3 на суму з ПДВ 177.140,00 грн., від 01.02.2011 року №5 на суму з ПДВ 99.840,00 грн., від 01.02.2011 року №4 на суму з ПДВ 99.588,00 грн., від 01.02.2011 року №2 на суму з ПДВ 218.724,50 грн., від 02.02.2011 року №6 на суму з ПДВ 201.600,90 грн., від 08.02.2011 року №11 на суму з ПДВ 27.120,00 грн., від 08.02.2011 року №9 на суму з ПДВ 144.702,50 грн., від 09.02.2011 року №12 на суму з ПДВ 116.928,00 грн., від 10.02.2011 року №15 на суму з ПДВ 136.100,00 грн., від 10.02.2011 року №14 на суму з ПДВ 215.220,50 грн., від 11.02.2011 року №17 на суму з ПДВ 47.090,00 грн., від 17.02.2011 року №18 на суму з ПДВ 576.084,80 грн., від 18.02.2011 року №20 на суму з ПДВ 156.409,50 грн., від 21.02.2011 року №22 на суму з ПДВ 103.860,00 грн., від 23.02.2011 року №23 на суму з ПДВ 146.911,50 грн. (т.4.а.с.131-145).

Прибуткові ордери на товари, рахунки фактури, видаткові накладні, видаткові накладні (т.4.а.с.46-130).

Транспортування товару за даним договором відбувалося на підставі товарно-транспортних накладних №Р21 від 01.02.2011 року, №Р22 від 01.02.2011 року, №13 від 02.02.2011 року, №Р34 від 08.02.2011 року, №Р39 від 10.02.2011 року, №Р40 від 10.02.2011 року, №Р42 від 17.02.2011 року, №19 від 17.02.2011 року, №20 від 18.02.2011 року, №21 від 23.02.2011 року, №12 від 23.02.2011 року (т.7.а.с.32-42), та відповідно до журналу реєстрації автотранспорту заїзду та виїзду інших підприємств (т.7.а.с.43-52).

Оплата за товар, придбаний на підставі договору поставки №420П-ЦВСВ(ВМТЗ-10382)ю від 22.11.2010 року, проведена в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення №9527 від 10.12.2010 року, №9632 від 14.12.2010 року, №9677 від 16.12.2010 року, №9814 від 27.12.2010 року, №259 від 13.01.2011 року, №222 від 13.01.2011 року, №309 №18.01.2011 року, №504 від 28.01.2011 року, №790 від 08.02.2011 року, №802 від 08.02.2011 року, №923 від 10.02.2011 року №1121 від 18.02.2011 року, №1168 від 21.02.2011 року, №1166 від 21.02.2011 року, №1256 від 24.02.2011 року, №1319 від 25.02.2011 року, №1429 від 01.03.2011 року (т.7.а.с.54-70), реєстр платіжних доручень (т.4.а.с.146-147).

Відповідно до договорів поставки та додаткових угод, укладених між ДП «Укрспецвагон»-(покупець) та ТОВ «Дніпротрансінвест»-(постачальник), а саме:

- №154П-ЦВСВ(ВЗК-10150)ю від 31.05.2010 року постачальник передає покупцю вагонні частини (т.4.а.с.148-153), визначені у специфікації (т.4.а.с.154);

- №152П-ЦВСВ(ВЗК-10151)ю від 31.05.2010 року та додаткової угоди №1 від 10.06.2010 року (т.4.а.с.161-162), постачальник передає покупцю вагонні частини (т.4.а.с.155-159), визначені у специфікації (т.4.а.с.160,164);

- №153П-ЦВСВ(ВЗК-10152)ю від 31.05.2010 року (т.4.а.с.165-169) та додаткової угоди №1 від 30.12.2010 року (т.4.а.с.170), постачальник передає покупцю колеса суцільнокатані, визначені у специфікації (т.4.а.с.171);

- №155П-ЦВСВ(ВЗК-10153)ю від 31.05.2010 року (т.4.а.с.172-176) та додаткової угоди №1 від 30.12.2010 року (т.4.а.с.177), постачальник передає вагонні частини, визначені у специфікації (т.4.а.с.178);

- №177П-ЦВСВ(ВМТЗ-10168)ю від 02.06.2010 року (т.4.а.с.179-183), постачальник передає трубу профільну 110*110*8 ТУ У 27-3-19155426, визначену у специфікації (т.4.а.с.184).

Реальність виконання сторонами умов договорів поставки підтверджується виписаними ТОВ «Дніпротрансінвест» на адресу ДП «Укрспецвагон» податковими накладними від 08.02.2011 року №39402 на суму з ПДВ 1.000 000,00 грн., від 28.02.2011 року №50 на суму з ПДВ 151.182,00 грн., від 28.02.2011 року №49 на суму з ПДВ 129.600,00 грн., від 25.02.2011 року №47 на суму з ПДВ 10.044,00 грн., від 25.02.2011 року №48 на суму з ПДВ 45.930,00 грн., від 24.02.2011 року №45 на суму з ПДВ 33.480,00 грн., від 24.02.2011 року №46 на суму з ПДВ 129.600,00 грн., від 22.02.2011 року №33 на суму з ПДВ 191.541,60 грн., від 18.02.2011 року №42902 на суму з ПДВ 710.000,00 грн., від 18.02.2011 року №31 на суму з ПДВ 130.500,00 грн., від 18.02.2011 року №32 на суму з ПДВ 129.600,00 грн., від 16.02.2011 року №29 на суму з ПДВ 129.600,00 грн., від 14.02.2011 року №28 на суму з ПДВ 150.403,20 грн., від 11.02.2011 року №27 на суму з ПДВ 129.600,00 грн., від 10.02.2011 року №24 на суму з ПДВ 233.700,00 грн., від 07.02.2011 року №22 на суму з ПДВ 87.000,00 грн., від 08.02.2011 року №42901 на суму з ПДВ 1.000 000,00 грн., від 02.02.2011 року №17 на суму з ПДВ 103.680,00 грн., від 01.02.2011 року №1202 на суму з ПДВ 258.825,60 грн., від 01.02.2011 року №1201 на суму з ПДВ 243.652,20 грн., від 25.01.2011 року №39401 на суму з ПДВ 500.000,00 грн., від 31.01.2011 року №12 на суму з ПДВ 243.526,80 грн., від 28.01.2011 року №11 на суму з ПДВ 448.665,60 грн., від 27.01.2011 року №7 на суму з ПДВ 132.600,00 грн., від 27.01.2011 року №8 на суму з ПДВ 328.200,00 грн., від 26.01.2011 року №6 на суму з ПДВ 129.600,00 грн., від 14.01.2011 року №3 на суму з ПДВ 129.600,00 грн., від 11.01.2011 року №1 на суму з ПДВ 21.000,00 грн., від 11.01.2011 року №2 на суму з ПДВ 135.468,00 грн. (т.4.а.с.249-250, т.5.а.с.1-28).

Поставка товару за вказаними договорами здійснювалася на підставі прибуткових ордерів на товари, рахунків-фактур, видаткових накладних (т.4.а.с.185-248).

Оплата за вказаний товар проведена в безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення №922 від 10.02.2011 року, №293 від 18.01.2011 року, №510 від 28.01.2011 року, №1446 від 01.03.2011 року, №1384 від 28.02.2011 року, №1043 від 16.02.2011 року, №1203 від 23.02.2011 року, №1447 від 01.03.2011 року, №1450 від 01.03.2011 року, №755 від 07.02.2011 року, №830 від 08.02.2011 року, №1044 від 16.02.2011 року, №1204 від 23.02.2011 року, №1321 від 25.02.2011 року, № 1386 від 28.02.2011 року, №1385 від 28.02.2011 року, №1449 від 01.03.2011 року, №1448 від 01.03.2011 року (т.7.а.с.99-116), реєстр платіжних доручень (т.5.а.с.29-32).

На підставі договорів поставки та додаткових угод, укладених між ДП «Укрспецвагон»-(покупець) та ПП «Біопром-Харків»-(постачальник), а саме:

- №414П-ЦВСВ(ВГМ-11.385)ю від 01.08.2011 року постачальник передає вертикально фрезерувальний верстат ВМ 127. (т.5.а.с.84-88), визначений у специфікації (т.5.а.с.89);

- №415П-ЦВСВ(ВГМ-11.384)ю від 09.08.2011 року та додаткових угодах №1 від 28.12.2011 року, №2 від 29.03.2012 року постачальник передає ГКМ В1139А б/в та верстата мод. ЗМ175 після капремонту, визначений у специфікації (т.5.а.с.90-97).

Виконання договору поставки підтверджується податковою накладною від 01.08.2011 року №1 на суму з ПДВ 178.800,00 грн. (т.5.а.с.98), від 11.08.2011 року №4 на суму з ПДВ 251.700,00 грн., від 27.09.2011 року №2 на суму з ПДВ 494.500,00 грн. (т.5.а.с.105-106), від 31.12.2009 року №15330 на суму з ПДВ 18.522.504,00 грн. (т.5.а.с.128), від 27.12.2011 року №132 на суму з ПДВ 998.00 грн. (т.5.а.с.133), прибутковими накладними, видатковими накладними, (т.5.а.с.99-100, 110-111, 127), технічними характеристиками (т.5.а.с.112-120), актами приймання-передачі устаткування (т.5.а.с.121-123), накладними, рахунками (т.5.а.с.129-132), рахунками-фактури, актами-приймання передачі продукції (т.5.а.с.135-137).

Оплата за вказаним договором підтверджується реєстром платіжних доручень (т.5.а.с.124-125), платіжними дорученнями №5842 від 01.08.2011 року, №9723 від 14.11.2011 року, №6278 від 11.08.2011 року, №6277 від 11.08.2011 року, №7757 від 27.09.2011 року, №7756 від 27.09.2011 року (т.7.а.с.208-213).

Взаємовідносини ДП «Укрспецвагон» та ТОВ «Вівас» щодо поставки дизельного палива підтверджується журналом реєстрації автотранспорту заїзду і виїзду інших підприємств, вимогами, видатковими накладними, рахунками -фактурами, прибутковими ордерами на товари (т.6.а.с.106-120).

Транспортування дизельного палива здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних, від 22.12.2010 року №253, від 13.12.2010 року №250, від 06.12.2010 року №249 (т.6.а.с.104-105).

Судовим розглядом встановлено та не спростовано відповідачем, що вищевказані договори укладалися позивачем з метою придбання товару та використання його в подальшій господарській діяльності, а саме для виконання договору оренди вагонів № 422 П/ЦВСВ(ВЕ-08.480)ю від 07.08.2008 року та додаткових угод №1/229 від 01.10.2009 року, №3/293 від 30.11.2009 року, №3/29 від 24.03.2010 року, №4/172 від 01.04.2010 року, №5/207 від 26.08.2010 року, №6/269 від 31.08.2010 року, №7/362 від 15.10.2010 року, №//431 від 29.10.2010 року, №9/496 від 01.12.2010 року, №10/607/48 від 11.03.2011 року, №11/1-112 від 13.05.2011 року, №12/112 від 13.05.2011 року, №13/186 від 30.05.2011 року, №14/235 від 29.07.2011 року, №15/347 від 28.09.2011 року (т.5.а.с.33-68), укладених між ДП «Укрспецвагон»-(орендодавець) та ТОВ «МетРудТранс»-(орендар), відповідно до яких орендодавець зобов'язується передати вагони хопер-цементовози що знаходяться на балансі з технічного утримання орендованих вагонів, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування вагони хопер-цементовози, своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки.

Виконання договору оренди підтверджується податковими накладними від 16.03.2011 року №37 на суму з ПДВ 2.602,37 грн. (т.6.а.с.91), від 30.06.2011 року №19 на суму з ПДВ 2.954,62 грн. (т.6.а.с.96), від 31.07.2011 року №13 на суму з ПДВ 3.788,22 грн. (т.6.а.с.100), розрахунками орендної плати, актами виконаних робіт (т.5.а.с.69-83, т.6.а.с.92, 97, 101), рахунками (т.6.а.с.90, 95, 99), актами заліку зустрічних однорідних вимог №1 від 31.03.2011 року (т.6.а.с.93-94, 102-103), актами про взаєморозрахунок взаємних вимог (т.6.а.с.98).

Поставка товару, придбаного за вказаними договорами, здійснювалася залізничним транспортом та автомобільним транспортом, як позивача так і постачальників. Належність автомобільного транспорту позивачеві підтверджується останнім копіями свідоцтв на реєстрацію транспортних засобів, а саме: на автомобіль МАЗ 54323 дер. номер 12180 ХА, МАЗ 54323 дер. номер12181ХА, МАЗ МАН 543268 дер. номер 29569ХА, МАЗ 53366 дер. номер 32243ХА, ЗИЛ 5301 дер. номер 07095 ХА, КАМАЗ 55111 дер. номер 34806ХА, IVEKO дер. номер АХ4685ВО, МАЗ МАН 543268 дер. номер 29569 ХА, КАМАЗ 5320 дер. номер34814ХА, ГАЗ 2705 дер. номер 24160ХА, КАМАЗ 54105 дер. номер АХ8403ВВ, МАЗ 5551 держ. номер 32237ХА (т.7.а.с.19-25).

Окрім того, суд додатково відзначає, що згідно висновку ТОВ «Республіканське експертне бюро «Об'єктивність та професіоналізм» № 27 від 28.11.2012 року експертного економічного дослідження за листом Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» встановлено, що порушення за актом перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові №30/40-103/01056362 від 10.04.2012 року з вказаними вище контрагентами нормативно та документально не підтверджуються (т.6.а.с.198-235).

За таких підстав, оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами.

Копії витребуваних, оглянутих судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи. Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС, в ході розгляду справи до суду не надав.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". У ході розгляду справи відповідачем визнано, що на момент виписування податкових накладних у спірних правовідносинах контрагенти позивача: не втратили правового статусу платників ПДВ, податкові накладні складені належним чином, не мають недоліків.

За правилом, встановленим п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відсутність у спірних правовідносинах обставин, з якими п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про ПДВ" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення податкових зобов'язань, відповідачем в ході розгляду справи не доведена.

Підпунктом п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Проте, достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ДП «Укрспецвагон» наведених вище норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав. Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до пл. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податковою) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 201.1. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі, якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Під час судового розгляду справи, підтвердився той факт, що позивач виконав вимоги норм Податковою кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, видавши позивачу належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу).

Оскільки, ДП «Укрспецвагон» належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Відповідно до пп. «б» п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу

Згідно із пп. 186.2.3. п. 186.2. ст. 186 ПК України, місцем постачання послуг є: місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.

У главі 58 Цивільного кодексу України визначено, що найм (оренда) - це передача майна у платне користування на певний строк. Пункт 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає: «За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк». Цією статтею надається чітке визначення договору найму (оренди), основною ознакою якого є передача однією особою (наймодавцем) майна у тимчасове користування іншій особі (наймачу) за плату. Поняття оренди та найму є тотожними, оскільки при будь-якій оренді відбувається найм майна. Застосування одного та іншого терміну пов'язано як правило тільки із практикою їх застосування в певних сферах (так орендою традиційно називають відносини по користуванню державним та комунальним майном).

Визначення договору найму (оренди), дозволяє виділити основні характерні риси, які дозволяють розглядати даний договір як самостійний тип цивільно-правових договорів: так за договором найму наймодавець здійснює передачу майна наймачеві у користування.

Відповідно до статті 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Предметом вказаних у Акті Договорів оренди, згідно п.1.1., є вагони хопер-цементовози, які знаходяться на балансі ДП «Укрспецвагон». Орендодавець зобов'язується передати Орендарю ці вагони, а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування та своєчасно, в повному обсязі проводити розрахунки,передбачені дійсним Договором.

Визначення відповідачем договору оренди вагонів, як договору надання послуг суд вважає помилковим.

Згідно статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням наведеного вбачається, що сторони вказаного договору не надавали ніяких послуг, а тому податковий орган невірно застосував поняття «надання послуг з оренди вагонів нерезидентам», так як оренду неможна вважати наданням послуг, оскільки це є різні види господарських договорів.

Посилання сторін у договорі оренди вагонів щодо надання ДП «Укрспецвагон» послуг з технічного утримання орендованих вагонів також не відповідає критеріям, визначеним у пп. 186.2.3. п. 186.2. ст. 186 ПК України, а тому не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. При цьому, суд вважає некоректним посилання відповідача на п. 187.1 ст. 187 ПК України щодо дати виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів, послуг, якою вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, за матеріалами справи, позивач за вказаним договором не отримував грошей за надання послуг, так як і не постачав ніяких послуг.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилом п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 згаданого закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Проаналізувавши положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що визначальним критерієм для формування валових витрат обігу та виробництва є причетність набутих у власність товарів, отриманих робіт, спожитих послуг до господарської діяльності суб'єкта господарювання як платника податку на прибуток.

Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де указано, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суд відзначає, що положення актів законодавства з питань оподаткування не містять визначення доходу, а тому з огляду на зміст ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, суд вважає за можливе застосувати при вирішенні спору визначення доходу, що міститься в актах законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Так, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684) указано, що доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу

За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин приписи п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також за вимогами п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Стосовно порушень п.2, п.4, п.8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. зі змінами і доповненнями) та п. 3.1, п. 5.4 «Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони природного середовища та ядерної безпеки України та ДПА України від 19.07.1999 року №162/379 зі змінами та доповненнями, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегулюванні Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» та Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. N 162/379, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837 (правовідносини, які існували до 31.12.2010р.).

Відповідно до п. 1 Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 р. № 440 (надалі - Порядок про отримання дозволу), цей Порядок визначає механізм одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, перелік яких наведено у додатку.

Згідно із ч. 2 Порядку про отримання дозволу суб'єкти господарювання повинні одержати дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування (крім транзиту, який здійснюється відповідно до міжнародних договорів України та Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів"), використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів (далі - дозвіл). Без відповідного дозволу провадження зазначеної діяльності забороняється. У разі виробництва, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин суб'єкти господарювання зобов'язані дотримувати норми, які гарантують безпеку для здоров'я населення та навколишнього природного середовища.

Як видно із зазначеної норми, порядок отримання дозволу передбачений для суб'єкта господарювання, який саме виробляє, зберігає, транспортує, використовує, захоронює, знищує та утилізує отруйні речовини, тобто такий суб'єкт або веде господарську діяльність, або надає послуги по утилізації отруйних речовин.

Таким чином, дозволи на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів видаються спеціально визначеному суб'єкту господарювання - суб'єкту, який здійснює господарську діяльність, пов'язану із виробництвом, зберіганням, транспортуванням, використанням, захороненням, знищенням та утилізацією отруйних речовин.

Відповідно до п. 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за розміщення відходів.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. N 162/379, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин), платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Згідно із п. 2.3. зазначеної Інструкції територіальні органи Мінприроди України до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють зміни до переліку до 30 числа місяця, наступного за кварталом, у якому вони виникли, за формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції.

Враховуючи зазначене можна прийти до висновку про те, що дозволи на розміщення відходів видаються тільки спеціалізованому підприємству, яке здійснює господарську діяльність з розміщення та утилізації відходів, а також підтверджує той факт, щ платником збору є це спеціалізоване підприємство, яке здійснює господарську діяльність з розміщення та утилізації відходів.

Таким чином, лише в сукупності зазначених норм, можна визначити: хто є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині розміщення відходів та хто є платником податку в частині розміщення відходів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" наведені нижче основні терміни вживаються в такому значенні:

відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);

спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Виходячи із зазначених норм, платниками збору за забруднення (екологічного податку) є особи, які здійснюють розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ДП «Укрспецвагон» має Дозвіл №Х Лозів. 820 від 27.10.2009 року дійсний з 01.01.2010 року до 31.12.2010 року та Дозвіл №ХЛозів 370 від 13.12.2010 року дійсний з 01.01.2011 року, виданий Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області (т.6.а.с.171-179).

ДП «Укрспецвагон» на підставі лімітів на утворення відходів на 2010 рік та 2011 рік щотижня відвантажує металобрухт на підставі договору поставки № ЦХП-12-01710-01/156П-ЦВСВ (ВЗК-10.147) від 28.05.2010 року (т.6.а.с.182-185) та додаткових угод №1/170 від 14.06.2010 року(т.6.а.с.187), №2/185 від 29.06.2010 року (т.6.а.с.184), №3/192 від 27.07.2010 року (т.6.а.с.190), №4/296 від 02.08.2010 року (т.6.а.с.192), №5/327 від 02.09.2010 року (т.6.а.с.194-195), №6/336 від 21.09.2010 року (т.6.196), №7 від 09.11.2010 року, укладеного між ДП «Укрзалізничпостач-(одержувач) та ДП «Укрспецвагон»-(постачальник) за що постачальник сплачує одержувачу податок на додану вартість за кожну партію відвантаженої кількості металобрухту.

Суд звертає увагу на те, що тимчасове перебування відходів (наприклад, на складі, в контейнері), для цілей оподаткування, не є розміщенням відходів у розумінні ст. 1 Закону України «Про відходи».

Таким чином, ДП «Укрспецвагон» не є платником збору за забруднення (екологічного податку) за тимчасове перебування на його території (до утилізації) металобрухту, оскільки не здійснює розміщення відходів у спеціально відведених місцях.

Із наданих позивачем та досліджених судом первинних документів (договорів, видаткових та податкових накладних) вбачається, що господарські операції між ДП «Укрспецвагон» та його контрагентами мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем - ДП «Укрспецвагон» та його контрагентами положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ДП «Укрспецвагон», позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС від 04.05.2012р. №0000130040, від 04.05.2012р. №0000140040, від 04.05.2012р. № 0000150040, від 04.05.2012р. №0000160040.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (код ЄДРПОУ 01056362, вул. Леніна, 5, смт. Панютине, м. Лозова, Харківська область, 64660) судовий збір у розмірі 2.146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 21 січня 2012 року.

Суддя Панченко О.В.