Постанова № 29442431, 31.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2013 року № 2а-17543/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК Плюс»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про

скасування податкового повідомлення-рішення № 001589/1502 від 29.10.2012 р.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2012 року №001589/1502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку в Акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення прийняті без врахування норм Податкового кодексу України та всіх обставин справи.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим підстав для скасування спірних рішень не має.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «НАК Плюс» за звітний період І півріччя 2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 10.10.2012 р. за № 1238/15-2/36386287 (надалі по тексту Акт перевірки).

Під час перевірки встановлено, що підприємством порушено п. 3 розділу 4 XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ в результаті чого завищено збитки від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами на 12 572 675,00 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №001589/1502 від 29.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1 773 873,00 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідачем прийнято Додаток К3 до рядку 01.4 декларації позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у рядку 3 якої «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з векселями, у тому числі: (3.1-3.2-3.3» сума у розмірі – 3 950 000 грн., в рядку 7 «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з іншими цінними паперами, у тому числі: (7.1-7.2-7.3» відображена сума у розмірі – - 9 557 205 грн., в рядку 7.1 «доходи звітного періоду» - 7 101 841 грн., рядок 7.2 «витрати звітного періоду» - 16 074 462 грн. та р. 7.3 «від’ємний фінансовий результат попереднього звітного року» - 584 584 грн.

Наведені відомості відповідачем не спростовуються та правомірність формування зазначених відомостей підтверджуються матеріалами попередніх податкових перевірок, акти про проведення яких залучено до матеріалів справи.

Також, Відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства річну за 2011 року з додатком ЦП (надалі по тексту Додаток).

В рядку 2 Додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з облігаціями, у тому числі: (2.1-2.2-2.3» відображена сума у розмірі – - 300 104 грн. з них в рядку 2.1 – 4 755 867, в рядку 2.2 – 5 055 971 грн., в рядку 2.3 - ; в рядку 3 Додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з векселями, у тому числі: (3.1-3.2-3.3» відображена сума у розмірі – 1 00 000 грн. з них в рядку 3.1 - 6 450 000, в рядку 3.2 – 3500 000 грн., в рядку 3 950 000 ; в рядку 7 «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з іншими цінними паперами, у тому числі: (7.1-7.2-7.3» відображена сума у розмірі – - 27 473 328 грн., в рядку 7.1 «доходи звітного періоду» - 69 183 885 грн., рядок 7.2 «витрати звітного періоду» - 84 100 008 грн. та р. 7.3 «від’ємний фінансовий результат попереднього звітного року» - 9 557 205 грн.

Крім того, Відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства піврічну за 2012 року з додатками (надалі по тексту Додаток).

Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток.

Відповідно до положень ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, що виникає у платника за кожним податком та збором, і є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.37.1. та п.37.2. ст.37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов’язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов’язує сплату ним податку.

Механізм оподаткування з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими ніж цінні папери, корпоративними правами, визначається абз.1. п.153.8.3 ч. 153.8 ст. 153 Податкового Кодексу України, відповідно до якого, якщо за результатами звітного періоду загальна сума збитків від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій, то сума від`ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу, на фондовій біржі, переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах до повного погашення.

Відповідно до п.п.134.1.1. ст.34 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Облік результатів операцій з цінними паперами здійснюється платниками податку у додатку ЦП „Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами” до податкової декларації з податку на прибуток.

Пунктом 150.1 ст. 150 Податкового кодексу встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому норми статті 150 Податкового кодексу застосовуються до від’ємного значення об’єкта оподаткування, що не містить витрат на придбання цінних паперів, які не були продані протягом звітного періоду.

Водночас п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу встановлено, зокрема, що п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2012-2015 роках з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів з доходами за 2011 рік 1 мільйон гривен і більше станом на 1 січня 2012 р. є від`ємне значення то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з 1 півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкту оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах.

Враховуючи викладене, у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012р.

Отже, витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01.01.2012р., правомірно було враховано позивачем в рядку “Від’ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду” Додатку до Податкової декларації на прибуток, в наступних податкових періодах в повному обсязі.

Таким чином, здійснивши системний аналіз вищезазначених норм ПК України, суд приходить до висновку, що від`ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов`язань.

При цьому, від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не впливає на загальний оподатковуваний дохід від основної діяльності, адже показує витрати на придбання цінних паперів (не проданих на даний час), що були понесені в минулих податкових періодах. Він виникає внаслідок особливого порядку визнання витрат на придбання цінних паперів, які враховуються у відокремленому обліку, та не переноситься до Декларації з податку на прибуток, і, відповідно, не може вплинути на від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке є результатом збиткової діяльності платника податку”.

Крім того, згідно пункт 4, підрозділу 4, розділу ХХ ПК України, Операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Відповідно до змісту п.1. розділу ХІХ ПК України, розділ ІІІ цього кодексу, набирає чинності з 01.04.2011 року

На момент придбання цінних паперів діяв Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. N 334/94-ВР.

Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Таким чином, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції, що діяла на момент придбання цінних паперів, не містить будь-яких обмежень, щодо визначення та перенесення до наступного податкового періоду від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вказане, від`ємний фінансовий результат був сформований позивачем за правилами передбаченими законодавством, чинним на момент фактичного понесення витрат на придбання цінних паперів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2012 року №001589/1502.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2012 року №001589/1502.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук