Рішення № 2944110, 12.01.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2009 р.

Справа № 10/114-08-4188

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча Інвестиційна компанія-Майстер»

до відповідача Приватного торгового підприємства «Лазурний берег»

про стягнення 12684,08 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

Суть спору: ТОВ «Продовольча Інвестиційна компанія-Майстер»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПТП «Лазурний берег»12684,08 грн., з яких, 11759,83 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору від 21.08.2007р.; 924,25 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 04.06.2008р. по 10.09.2008р. за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

У відзиві на позов від 27.10.2008р. за вх. №21842 відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відкласти розгляд справи до з’ясування усіх істотних обставин по справі, з посиланням при цьому на те, що між сторонами не проведено звірку розрахунків за поставлену позивачем продукцію, і позивач не надав відповідачу оригіналів деяких накладних, що підтверджують поставку продукції. Окрім того, деяку поставлену позивачем продукцію відповідач повернув останньому, що підтверджується відповідними накладними на повернення товару від 12.02.2008р. та від 25.04.2008р.

Також в процесі розгляду відповідач перерахував позивачу 2000 грн. боргу за поставлений товар, що підтверджується витягами з банківського рахунку позивача, а останній в свою чергу надав до суду заяву, яка залучена судом до справи 27.10.2008р., в якій зазначив, що у зв’язку з перерахуванням відповідачем боргу в сумі 2000 грн. ціна позову становить 10684,08 грн., тобто, основний борг в сумі 9759,83 грн. та пеня в сумі 924,25 грн.

Окрім того, на виконання вимог суду між сторонами проведено звірку розрахунків за поставлений позивачем товар і виявлено, що сума фактичної заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар становить 7256,30 грн. За платіжним дорученням №14486 від 05.12.2008р. відповідач перерахував позивачу борг в сумі 7256,30 грн., а позивач в свою чергу надав до суду заяву від 19.12.2008р. за вх.№26272, згідно з якою, позивач підтвердив оплату відповідачем боргу в сумі 7256,30 грн., а також заявив, що на стягненні з відповідача пені в сумі 924,25 грн. не наполягає. Окрім того, у заяві позивач просив суд розглянути справу за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

Також в процесі розгляду справи суд задовольнив клопотання сторін у справі і продовжив строк вирішення спору у даній справі на два місяці до 03.02.2009р., про що 19.11.2008р. виніс відповідну ухвалу.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін господарський суд встановив:

21.08.2007р. між ТОВ «Продовольча Інвестиційна компанія-Майстер»(позивач) і ПТП «Лазурний берег»(відповідач) укладений договір, згідно з яким, позивач зобов’язався передавати у власність відповідача зазначені у специфікації (Додаток №1) до цього договору харчові продукти, а відповідач зобов’язався приймати, оплачувати та реалізовувати на умовах, визначених договором харчові продукти.

У п.5.1. договору встановлено, що передача товару здійснюється на складі відповідача, а відповідно до умов п.5.6. договору, товар вважається переданим позивачем та прийнятий відповідачем з моменту підписання повноважними представниками сторін видаткової накладної, з цього ж моменту до відповідача переходить право власності на отриманий товар.

У п.7.1. договору встановлено, що оплата кожної конкретної партії товару здійснюється на умовах 14 календарних днів відтермінування платежу, у розмірі, вказаному у виставленому позивачем рахунку, а відповідно до умов п.8.1. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню, яка обраховується від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати у розмірі двох подвійних ставок НБУ, діючих у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до умов п.12.3. договору, цей договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2007р.

Водночас згідно з умовами додаткової угоди до договору №2 від 09.01.2008р. термін дії договору від 21.08.2007р. продовжений сторонами до 31.12.2008р.

Разом з тим господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач на протязі 2008 року поставляв відповідачу товар за відповідними видатковими накладними, що не заперечується і самим відповідачем. Після проведення між сторонами звірення розрахунків за товар, що поставлений позивачем на протязі 2008 року встановлено, що заборгованість відповідача становить 7256, 30 грн., що не заперечується як позивачем, так і відповідачем.

Вказану суму боргу відповідач перерахував позивачу 05.12.2008р., що підтверджується платіжним дорученням №14486 і не заперечується самим позивачем, що свідчить про відсутність предмету спору в цій частині позовних вимог, а тому господарський суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно з якою, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Водночас господарський суд відмовляє позивачу у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 924,25 грн. з огляду на наступне.

Так, здійснений позивачем розрахунок пені свідчить, що позивач нарахував відповідачу пеню з 04.06.2008р. по 10.09.2008р. з суми боргу 27753,83 грн., який виник за товар, що поставлений позивачем відповідачу на підставі видаткових накладних №ПМ 846 від 15.05.2008р. та №ПМ 937 від 27.05.2008р.

Між тим як встановлено господарським судом в процесі розгляду справи заборгованість, що виникла у відповідача є кредиторською заборгованістю за товар, який поставлений позивачем на протязі 2008 року, а не лише за видатковими накладними №ПМ 846 від 15.05.2008р. та №ПМ 937 від 27.05.2008р., як зазначає у позові позивач.

З огляду на встановлені обставини справи господарський суд зобов’язав позивача здійснити розрахунок пені із зазначенням суми боргу та дати її виникнення. Проте витребуваний судом розрахунок пені позивачем не наданий, а навпаки, у заяві позивач повідомив суд про те, що не наполягає на стягнення з відповідача пені.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 924,25 грн.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі, із врахуванням встановлених обставин справи щодо наявності основного боргу відповідача в сумі 7256,30 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.81, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного торгового підприємства «Лазурний берег»основного боргу в сумі 7256,30 грн. припинити.

2.У задоволені позовних вимог в частині стягнення з Приватного торгового підприємства «Лазурний берег»пені в сумі 924,25 грн. відмовити.

3.Стягнути з Приватного торгового підприємства «Лазурний берег» (65045, м. Одеса, вул. Базарна,63, р/р 26008692516410 в ООФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Одеса, МФО 328016, код ЄДРПОУ 30946124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча Інвестиційна компанія-Майстер»(04128, м. Київ, вул. Туполєва,7-В, р/р 26008300006764 у Святошинському відділенні АКБ «Форум»міста Києва, МФО 322948, код ЄДРПОУ 32485255) витрати по сплаті державного мита в сумі 72 (сімдесят дві) грн. 39 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 62 (шістдесят дві) грн. 26 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 12 січня 2009 року.

Суддя Смелянець Г.Є.