Рішення № 29439910, 30.01.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року м.Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Савчук М.В., Бреславського О.Г.

секретаря Хром»янчук І.Ю.

за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу державної реєстрації актів цивільного стану Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області про встановлення факту реєстрації шлюбу та визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2012 року,

встановила:

ОСОБА_1 у серпні 2012 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу державної реєстрації актів цивільного стану Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області про встановлення факту реєстрації шлюбу та визнання права власності.

Вказувала, що внаслідок смерті ОСОБА_4, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина.

Зазначала, що фактично вступила у володіння спадковим майном, проживала та була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Син ОСОБА_2 не прийняв спадщину.

Посилаючись на те, що шлюб з ОСОБА_4 зареєстрований виконавчим комітетом Драчинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 4

№22ц-222 2013 рік Головуючий у 1 інстанції Мізюк В.М.

Категорія: 37 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

січня 1947 року, проте актовий запис не зберігся, просила встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виконавчим комітетом Драчинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 4 січня 1947 року, визнати право власності на будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності.

Вважав, що є спадкоємцем першої черги, фактично прийняв частину спадкового майна у листопаді 2002 року, зокрема холодильник, табурет в кількості 2 штук, апарат газозварювальний, балон кисневий, арматуру в кількості 8 штук, вугільник в кількості 4 штук.

Просив встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати право власності на будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виконавчим комітетом Драчинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 4 січня 1947 року, постановлено визнати право власності ОСОБА_1 на будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, зустрічний позов ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Вирішуючи позов ОСОБА_1 про встановлення факту реєстрації шлюбу та визнання права власності, суд першої інстанції виходив з того, що в органах державної реєстрації актів цивільного стану відповідний запис не зберігся.

Мотивовано висновки суду першої інстанції відомостями про реєстрацію шлюбу за заявою ОСОБА_1 про видачу паспорта та копією паспорта ОСОБА_1 серія НОМЕР_1, виданого Кіцманським районним відділом УМВС України в Чернівецькій області 19 грудня 2000 року, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

При цьому судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, проживала та була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності, суд першої інстанції вважав недоведеним вчинення ОСОБА_2 дій щодо прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.549 ЦК Української РСР.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_2 не подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини та не вступив фактично в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, відсутня згода ОСОБА_1, яка прийняла спадщину, на прийняття спадщини ОСОБА_2

Водночас суд першої інстанції послався на недоведеність включення до складу спадщини майна, зазначеного у акті про фактичне прийняття спадщини, який затверджений сільським головою Глиницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_7 26 вересня 2012 року.

Проте, з наведеними висновками суду першої інстанції погодитися не можна повністю.

На підставі ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом про встановлення факту реєстрації шлюбу, підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувала свої вимоги, зазначала, що в органах державної реєстрації актів цивільного стану відповідний запис не зберігся.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до п.4 ст.273 ЦПК суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Однак, судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини реєстрації актового запису про шлюб.

Так, до матеріалів справи приєднано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 29 січня 2013 року №00011689200, відповідно якого шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстровано виконавчим комітетом Глиницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області актовим записом №23 від 26 жовтня 1946 року, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4.

Відповідно наведеного спору щодо підтвердження наявності реєстрації шлюбу немає.

За таких обставин судове рішення в частині встановлення факту реєстрації виконавчим комітетом Драчинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 4 січня 1947 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

За змістом ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом першої інстанції встановлено право власності ОСОБА_4 на

будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно роз»яснення, наданого у п.1 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

На підставі ст.529 ЦК Української РСР, чинної на час виникнення правовідносин, при спадкоємстві за законом дружина та діти померлого є спадкоємцями першої черги.

Згідно із ст.549 Цивільного кодексу Украінської РСР, що була чинною на час виникнення правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 протягом строку, встановленого ст.549 ЦК Української РСР, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Наведе стверджується довідкою виконавчого комітету Глиницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 25 липня 2012 року №887 (а.с.8).

За змістом п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», чинної на час виникнення правовідносин, передбачений ст.549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання права власності ОСОБА_1 на спадкове майно.

ОСОБА_2, звертаючись до суду з зустрічним позовом про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності, послався на фактичне прийняття частини спадкового майна у листопаді 2002 року, зокрема холодильника, табурета в кількості 2 штук, апарата газозварювального, балона кисневого, арматури в кількості 8 штук, вугільника в кількості 4 штук.

Частиною 1 та 2 ст.24 КпШС України, чинного на час виникнення правовідносин, передбачено, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Надаючи оцінку показам свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та акту про фактичне прийняття спадщини, затвердженому сільським головою Глиницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_7 26 вересня 2012 року, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з недоведеності включення холодильника, табурета в кількості 2 штук, апарата газозварювального, балона кисневого, арматури в кількості 8 штук, вугільника в кількості 4 штук до складу спадщини.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що частка дружини ОСОБА_1, що пережила іншого подружжя, у спільній власності і майно, що на неї припадає, не визначалися.

Натомість, акт про фактичне прийняття спадщини, затверджений сільським головою Глиницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_7 26 вересня 2012 року, фактично зводиться до посвідчення показів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11

Сам свідок ОСОБА_9 показав, що на прохання ОСОБА_2 переніс майно, не знаючи про його належність.

Отже, само по собі перенесення ОСОБА_2 з сараю по АДРЕСА_1 до місця проживання холодильника, табурета в кількості 2 штук, апарата газозварювального, балона кисневого, арматури в кількості 8 штук, вугільника в кількості 4 штук не свідчить про вступ в управління або володіння спадковим майном.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 на передачу ОСОБА_1 копії свідоцтва про право власності на будинок, виданого виконавчим комітетом Драчинецької сільської ради Кіцманського Чернівецької області від 19 вересня 1988 року та здійснення обробки земельної ділянки.

Так, у матеріалах справи відсутні будь-які докази про вчинення таких дій протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

На підставі ч.3 ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності немає.

З огляду на наведене рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2012 року в частині відмови у зустрічному позові ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2012 року в частині встановлення факту реєстрації виконавчим комітетом Драчинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 4 січня 1947 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу державної реєстрації актів цивільного стану Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області про встановлення факту реєстрації шлюбу відмовити.

В решті залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді