Ухвала суду № 29439493, 04.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-621/11/4/0170

04.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС- Колесник Юрій Олексійович, довіреність № 15/9/10-00 від 29.02.12

розглянувши матеріали справи № 2а-621/11/4/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 15.10.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (пров. Вигоний, 13, с. Віліне, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим,98434)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

заявник апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки порушень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки порушень, - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0001162301/0 від 07.05.2010 року, №0001162301/1 від 20.05.2010 року в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 132547,23 грн.

У задоволенні решти частини позову відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.12 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник відповідача, наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.12.

Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника .

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001162301/0 від 07.05.2010 року, №0001162301/1 від 20.05.2010 року; визнання неправомірними дій ДПІ в м. Ялта по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки №1291/23-4/32362095 від 26.04.2010 року порушень з боку ТОВ "Інвест Плюс", що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 133184,00 грн., заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 1453,00 грн. за грудень 2009 року, завищенню суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2010 року на 270481,00 грн.; завищенню залишку від'ємного значення рядку 26 декларації з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 226152,00 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 133184,00 грн.

Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 32362095), зареєстрованою Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 25.03.2003 року, знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Ялта, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість (а.с. 48-51, т.1).

За КВЕД позивач здійснює вирощування фруктів, ягід, горіхів; виробництво виноградних вин; виробництво фруктових та овочевих соків; рибництво; будівництво будівель; вирощування зернових та технічних культур, та інше (а.с.48, 53-62 т.1)

Встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, в якій в рядку 25.1 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" і в рядку 3 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" додатку 3 до податкової декларації "розрахунок суми бюджетного відшкодування" зазначено 133184,00 грн. Також, платник податку направив податковому органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на вказану суму (а.с. 76-82, т.1).

Посадовими особами ДПІ у м. Ялта проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за лютий 2010 року, що декларувалась за період з 01.01.2010 року по 31.01.2012 року

За наслідками перевірки складено акт від 26.04.2010 року №1291/23-4/32362095, (а.с.12-28 т.1), згідно висновків якого:

- в порушення п.1.4 ст.1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7, п.9.3 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон №168), завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2010 року на 270481,00 грн.;

- в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 занижено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1453,00 грн. за грудень 2010 року;

- в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума, яка заявлена до бюджетного відшкодування за лютий 2010 року завищена на 133184,00 грн.

- в порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 залишок від'ємного значення строки 26, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації ПДВ за лютий 2010 року завищений на 226152,00 грн.

На підставі Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0001162301/0 від 07.05.2010 року про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 133184,00 грн. за податковою декларацією за лютий 2010 року (а.с.10 т.1).

Позивач не погодився із цим рішенням, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, відповідно до ст.5 Закону №2181. За наслідками розгляду скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від №0001162301/0 від 07.05.2010 року залишено без змін та 20.05.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001162301/1 (а.с.11 т.1).

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, отже слід керується нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Інвест Плюс" до складу податкового кредиту січня 2010 року віднесені суми ПДВ, по податкових накладних, які заповнені з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.9.3 ст.9 Закону №168 - адреса в податкових накладних не відповідає юридичній адресі ТОВ "Інвест Плюс" згідно реєстрації у свідоцтві платника ПДВ по контрагентам ЗАТ "Солді і Ко", ТОВ "ДАКО Інженірінг", ТОВ "Кримводбуд Плюс", УААН "Інститут кормів" на загальну суму ПДВ 39420,71 грн.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 викладені необхідні реквізити які повинна містити податкова накладна.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 (далі по тексту - Наказ №165).

Відповідно до п. 9.3. ст.9 Закону №168 особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків місцезнаходженням ТОВ "Інвест Плюс" є м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9/а (а.с.51 т.1). Вказана адреса зазначена в Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ №00510582, виданого ДПІ в м. Ялта 05.04.2003 року, анульованому з ініціативи позивача 04.03.2010 року та в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №445779, виданому 25.03.2003 року.

Позивачем отримано нове Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №066497, видане Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 26.08.2008 року, в якому зазначено нове місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Інвест Плюс", а саме: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13. Підставою зміни Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи була саме зміна місцезнаходження юридичної особи (а.с. 49, т.1).

Позивачем отримано нове Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100271797, в якому місцезнаходженням платника вказана його нова юридична адреса, а саме: Бахчисарайський район, с.Віліне, провулок Вигінний, 13, але початок дії нового Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - 04.03.2010 року.

Таким чином, юридичною і фактичною адресою позивача є саме Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13, що зафіксовано на першій сторінці Акта перевірки (а.с.12, т.1). Але, в Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ, чинному до 04.03.2010 року була вказана інша адреса - м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9/а.

Досліджені копії податкових накладних, щодо яких перевіркою виявлені порушення їх заповнення та встановлено, що в них вказані різні адреси місцезнаходження покупця - ТОВ "Інвест Плюс". (а.с.151,154-157,161 т.1)

В Акті перевірки не вказано, зазначення якої саме адреси ТОВ «Інвест Плюс» є порушенням законодавчих вимог, тому незрозуміло, чому зазначення в податкових накладних обох цих адрес кваліфіковано перевіркою як порушення пп.7.2.1 Закону №168, з виключенням відповідних сум зі складу податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс».

Закон України "Про податок на додану вартість" не містить вимоги про обов'язкове зазначення в податкової накладної саме тієї адреси покупця, яка зазначена в його Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ.

Досліджені податкові накладні містять правильний податковий номер покупця (позивача), який безперечно дозволяє ідентифікувати його як юридичну особу та встановити його фактичну та юридичну адресу, які взагалі не ставилися під сумнів податковими органами та є достовірними.

Діючим законодавством не передбачено обов'язку платників податку перевіряти фактичне місцезнаходження покупця, яке, зазначається ним за наданими документами.

Згідно Акту перевірки, відповідач не заперечує документальне підтвердження наявності угоди, фактичного надання послуг, виписки податкових накладних, проведення сплати за угодою та відображення взаємовідносин у бухгалтерському обліку позивача.

Законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Встановлено, що відповідачем в Акті перевірки взагалі невірно зазначено номер та дату податкової накладної ЗАТ "Солді і Ко" на загальну суму 372,32 грн., у тому числі ПДВ в сумі 62,05 грн., про порушення заповнення якої зазначено: за Актом - №000081/7 від 20.01.2010 року, за матеріалами справи - №000082/7 від 18.01.2010 року.

Отже, оформлення податкових накладних постачальників ЗАТ "Солді і Ко", ТОВ "ДАКО Інженірінг", ТОВ "Кримводбуд Плюс", УААН "Інститут кормів" на загальну суму ПДВ 39420,71 грн. та включення вказаної суми до податкового кредиту за січень 2010 року не є порушенням п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п. 9.3. ст.9 Закону №168.

Сумуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість висновків відповідача щодо зменшення податкового кредиту за січень 2010 року на 39420,71 грн.,.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем, в порушення п.п.1.4 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 до складу податкового кредиту січня 2010 року віднесено ПДВ в сумі 314492,58 грн. (347825,91 грн.-33333,33 грн.) у вартості послуг та основних засобів на підставі лише податкових накладних, без фактичного підтвердження отримання цих послуг та основних засобів. Зазначене обґрунтовується ненаданням видаткових накладних та актів виконаних робіт, що підтверджують передачу права власності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування підприємств" від 28.12.1994 року №335/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Встановлено, що ПДВ у сумі 314492,58 грн. віднесено до податкового кредиту січня 2010 року на підставі податкових накладних (а.с.140, 141,142,144,148,153,162, т.1):

- КрФ ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем" №3545/5 від 31.01.2010 на суму ПДВ в розмірі 313,73 грн., виписаної за фактом одержання від позивача авансового платежу в сумі 2000,00 грн. за послуги стільникового зв'язку, про надання яких мобільними операторами акти виконаних робіт взагалі не складаються.

Загальна вартість послуг стільникового зв'язку, наданих замовнику в січні 2010 року (з розшифровкою за видами послуг), склала 3181,91 грн. ( а.с. 214,290 т.1);

- ТОВ «Компанія Укренергосервіс»: №1 від 05.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 150000 грн., виписаної за фактом одержання від позивача передплати в сумі 900000,00 грн., (а.с.288 т.1); №3 від 21.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 125000 грн., виписаної за фактом одержання від позивача часткової оплати в сумі 750000,00 грн., (а.с.289 т.1);

Платежі були здійснені за договором підряду №1/24-Н від 18.08.2009 між ТОВ «Компанія Укренергосервіс» і позивачем, предметом якого є виконання підрядних робіт з влаштування зовнішнього електропостачання на території споруджуваного «Комплексу з переробки винограду з виробництва вина» в районі с. Віліно Бахчисарайського району».

Фактичне виконання одного з етапів підрядних робіт за цим договором (будівництво трансформаторної підстанції) підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року №2199 від 26.02.2010 року на суму 399079,20 грн. за квітень 2010 року №2240 на суму 647373,60 грн., за травень 2010 року №2352 на суму 59880,80 грн., та за червень 2010 р. № 2351 на суму 1221568,80 грн. (а.с. 249 - 254 т.1, 259 - 261, 266 - 268, 263 - 264 т.1);

- КФ ДП "Український державний центр радіочастот" №35/10-10 від 12.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 8,80 грн., виписаної за фактом одержання від позивача оплати за послуги радіочастотного моніторингу в сумі 52,80 грн., (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №163 від 12.01.2010 року, а.с.287 т.1);

- ВАТ «Крименерго»: №А1104200912 від 31.12.2009 року на суму ПДВ в розмірі 732,82 грн., виписаної згідно рахунку за відпущену споживачу електроенергію в грудні 2009 року (акти виконаних робіт про надання послуг енергопостачання ВАТ «Крименерго» не складаються); №А1104201001 від 31.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 274,95 грн., виписаної згідно рахунку за відпущену споживачу електроенергію в січні 2010 року (акти виконаних робіт про надання послуг енергопостачання ВАТ «Крименерго» не складаються);

- ТОВ «АБА «Астра»: №86 від 21.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 8333,33 грн., виписаної за фактом одержання від позивача часткової оплати за трактор "Fendt 211P Vario", (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №211 від 21.01.2010 року, а.с.284 т.1); № 88 від 21.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 29828,95 грн., виписаної за фактом одержання від позивача часткової оплати за трактор "Fendt 211P Vario", (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №233 від 29.01.2010 року, а.с.283 т.1).

Зазначені платежі здійснені на виконання договору купівлі-продажу від 14.01.2010 року №009-10СТ (а.с.136 т.1). Фактичне отримання тракторів "Fendt 211P Vario" в кількості 2-х штук підтверджується видатковою накладною №ПВ-41938 від 23.04.2010 року.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається з сум податку, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів і послуг, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що свідчить про факт придбання товарів (робіт, послуг).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту у податковому обліку отримувача є саме податкова накладна постачальника, а не інші документи бухгалтерського обліку. Тому, віднесення до податкового кредиту січня 2010 року ПДВ в загальній сумі 314492,58 грн. на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками по даті першої події, за відсутності в звітному періоді видаткових накладних або актів виконаних робіт (наданих послуг), відповідає нормам пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 і не є порушенням пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 позивачем до складу податкового кредиту декларації за січень 2010 року необґрунтовано включено ПДВ на суму 162,92 грн. на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками в попередньому податковому періоді - грудні 2009 року: Бахчисарайської СЕС №684 від 22.12.2009 року на суму ПДВ в розмірі 40,00 грн.; КФ ВАТ "Укртелеком" №14182 від 31.12.2009 року на суму ПДВ в розмірі 122,92 грн.

Також згідно Акту позивачем необґрунтоване збільшення податкового кредиту січня 2010 року на ПДВ в загальній сумі 1453,00 грн. на підставі податкових накладних, що були виписані постачальниками в попередньому податковому періоді - грудні 2009 року.

По зазначеним висновкам слід зазначити наступне, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 встановлено одне із правил виникнення права платника на податковий кредит - за датою отримання податкової накладної, що свідчить про факт придбання товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна. У разі відмови з боку постачальника видати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.(п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168).

Як випливає з наведених законодавчих норм, платник податку - покупець не має права нарахувати собі податковий кредит, не отримавши від постачальника податкову накладну. Право платника на податковий кредит виникає в періоді отримання від постачальника податкової накладної, а не в періоді її виписки постачальником. Тому податковий кредит може і повинен бути нарахований саме в періоді отримання податкової накладної від постачальника.

Документальним підтвердженням дати отримання податкових накладних від постачальників є Реєстр отриманих та виданих податкових накладних, форма і порядок заповнення якого на час спірних правовідносин затверджені наказом ДПА України №244 від 30.06.2005 року (із змінами, внесеними наказом ДПАУ № 582 від 26.10.2009). Графа 2 цього Реєстру зветься - «дата отримання податкової накладної». Жоден законодавчий або нормативний документ про оподаткування не зобов'язує платника вести журнал реєстрації отримання податкових накладних, або зберігати конверти, в яких надходять податкові накладні, і тим більше готувати документи, підтверджуючі вміст таких конвертів.

Згідно Реєстру отриманих та виданих податкових накладних позивача за січень 2010 року та встановлено, що включені до податкового кредиту січня зазначені вище податкові накладні були отримані від постачальників саме в січні 2010 року - 31.101.2010 року (а.с.86-87 т.1).

Слід звернути увагу, що перевіркою податкових органів не встановлено віднесення позивачем до податкового кредиту попереднього періоду (грудня 2009 року) сум ПДВ за тими самими податковими накладними, що віднесені позивачем до податкового кредиту січня 2010 року.

Таким чином, віднесення до податкового кредиту січня 2010 року ПДВ в загальній сумі 1453,34 грн. (в тому числі 40,00 грн. і 122,92 грн.) на підставі податкових накладних постачальників, виписаних у попередньому податковому періоді (грудні 2009 року), не є порушенням норм пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168, висновки про заниження суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на 1453 грн., викладені в Акті перевірки не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача.

Отже, матеріалами справи підтверджується права позивача на податковий кредит в січні 2010 року в загальній сумі 354076,21 грн.

Висновки про завищення на 354076 грн. від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за січень 2010 року в результаті завищення податкового кредиту січня, викладені в Акті перевірки не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача та спростовуються висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Перевіркою встановлено завищення позивачем суми заявленої до бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 133184,00 грн. у зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.7.1, п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону №168, зазначена сума ПДВ включена до розрахунку бюджетного відшкодування при відсутності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту попереднього періоду (січня 2010 року).

В Акті зазначено, що попередньою перевіркою ДПІ (Акт № 940/23-4/32362095 від 24.03.2010 року) виведено позитивне значення рядку 18.1 Декларації з ПДВ за січень 2010 року в сумі 4088,00 грн. Крім того, до суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року включено ПДВ в загальній сумі 636,77 грн., сплачений постачальникам в лютому, тобто в місяці декларування бюджетного відшкодування, що є порушенням пп.7.7.2 Закону №168.

Встановлено, що позивачем в декларації за січень 2010 року задекларовано податкові зобов'язання в сумі 74033,00 грн., податковий кредит - в сумі 424021,00 грн., від'ємне значення між ними (ряд.18.2) задеклароване в сумі 349988,00 грн. (а.с.69-70 т.1).

Слід звернути увагу, що у справі №2а-13694/10/8/0170 за позовом ТОВ «Інвест Плюс» для підтвердження висновків Акту попередньої виїзної перевірки ДПІ №940/23-4/32362095 від 24.03.2010 року Декларації з ПДВ за січень 2010 року вже призначалася судово-економічна експертиза, у висновку якої № 17/11 від 08.09.2011 року встановлено, що зазначене вище позитивне значення декларації за січень 2010 року виведено перевіркою ДПІ розрахунково: 74033 - (424021 - 354076)= 4088, де 74033 грн.- сума податкових зобов'язань за січень 2010 р., 424021 грн. - задекларована платником сума податкового кредиту, 354076 грн. зменшення податкового кредиту січня 2010 р. за даними Акту перевірки ДПІ № 940/23-4/ 32362095.

Як встановлено вище, підтверджено право ТОВ «Інвест Плюс» на податковий кредит в сумі 354076 грн. в січні 2010 року, тому висновки обох Актів перевірки (від 24.03.2010 та 26.04.2010) про завищення податкового кредиту січня та відповідне завищення від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за січень 2010 року на 354076,00 грн. спростовуються матеріалами справи.

Отже, достовірність задекларованого платником від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за січень 2010 року в сумі 349988 грн. підтверджується також висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Також, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.12.2011 року у справі №2а-13694/10/0170/9, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0000842301/0 від 08.04.2010 року та №0000842301/1 від 20.04.2010 року в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року розмірі 324912,00 грн.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до положень п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168)

Отже, бюджетному відшкодуванню за лютий 2010 року підлягають суми ПДВ, включені до податкового кредиту попереднього місяця (січня 2010 року), що були сплачені постачальникам до початку лютого 2010 року.

Судом при дослідженні наявних у матеріалах справи платіжних доручень про сплату постачальникам сум ПДВ, що увійшли до заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року встановлено, що вартість послуг:

Бахчисарайської СЕС за податковою накладною №684 від 22.12.2009 року на загальну суму 240,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 40,00 грн.(а.с.163 т.1);

ТОВ «Амбелія» за податковою накладною №3 від 31.01.2010 року на загальну суму 2170,64 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 361,77 грн.(а.с.165 т.1);

ТОВ БПБ «Форт Січ» за податковою накладною №2 від 31.01.2010 року на загальну суму 1410,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 235,00 грн.(а.с.164 т.1), була сплачена їм у лютому 2010 року (а.с.282,303,304 т.1).

Отже, включення до заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року (133184 грн.) сум ПДВ, сплачених постачальникам в лютому (місяці декларування бюджетного відшкодування) є порушенням законодавчих вимог пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, тому матеріалами справи підтверджується право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2010 року в сумі 132547,23 грн. (133184,00 - 636,77).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.1.4 ст.1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7, п.9.3 ст.9 Закону №168 позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2010 року на 270481,00 грн.(11381 + 146978 + 33297 + 78825)

За Актом перевірки таке порушення встановлено під час перевірки правильності визначення податкового кредиту за лютий 2010 року.

Так, у перевіряємому періоді ТОВ "Інвест Плюс" до складу податкового кредиту лютого 2010 року віднесені суми ПДВ, по податкових накладних, які заповнені з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 - адреса в податкових накладних не відповідає юридичній адресі ТОВ "Інвест Плюс" згідно реєстрації у свідоцтві платника ПДВ всього на суму 11381,00 грн. по податковим накладним, у яких зазначено різні адреси місцезнаходження позивача (а.с. 154 - 161 т.1).

Дослідженим раніше питанням про правомірність включення позивачем податкових накладних з ПДВ за січень 2010 року встановлено, що Закон №168 не містив вимоги про обов'язкове зазначення в податковій накладній саме тієї адреси покупця, яка зазначена в його Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ.

В Акті перевірки ДПІ не вказано, зазначення якої саме адреси ТОВ «Інвест Плюс» є порушенням законодавчих вимог, тому незрозуміло, чому зазначення в податкових накладних обох цих адрес кваліфіковано перевіркою як порушення пп. 7.2.1 Закону №168, з виключенням відповідних сум зі складу податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс».

Таким чином, оформлення податкових накладних постачальників ВАТ "Крименерго", ПП "Лукойл Україна", ТОВ ПТФ "Авіас", ТОВ "Компанія Агро-Темп", ДП "Кримський НДПІ землеустрію", ПП Сорокін, ТОВ "Медіателеком" та ПП НВФ "Екструм" на загальну суму ПДВ 11381 грн., і віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту покупця не є порушенням законодавчих норм пп. 7.2.1 Закону №168.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем, в порушення п.п.1.4 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 до складу податкового кредиту лютого 2010 року віднесено ПДВ в сумі 146978,09 грн. у вартості послуг та основних засобів на підставі лише податкових накладних, без фактичного підтвердження отримання цих послуг та основних засобів.

Встановлено, що ПДВ у сумі 146978,09 грн. віднесено до податкового кредиту лютого 2010 року на підставі податкових накладних:

- КрФ ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем" №11289/5 від 28.02.2010 року (а.с.134 т.1) на суму ПДВ в розмірі 313,73 грн., виписаної за фактом одержання від позивача авансового платежу в сумі 2000,00 грн. за послуги зв'язку, про надання яких мобільними операторами акти виконаних робіт взагалі не складаються. Загальна вартість послуг стільникового зв'язку, наданих замовнику у лютому 2010 року , склала 2553,02 грн. (рахунок-фактура № 61-1979271 від 01.03.2010 року а.с.213 т.1), (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №354 від 19.02.2010 року, а.с.307 т.1);

- КФ ВАТ «Укртелеком» №17782 від 28.02.2010 року (а.с.133 т.1) на суму ПДВ 111,69 грн., виписаної за телекомунікаційні послуги, про надання яких акти виконаних робіт операторами не складаються;

- ТОВ «Компанія Укренергосервіс» № 7 від 03.02.2010 року (а.с.135 т.1) на суму ПДВ 136666,67 грн., виписаної підрядником за фактом одержання від позивача остаточного розрахунку в сумі 820000 грн., в т.ч. ПДВ 136666,67 грн. (Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №249 від 03.02.2010 року, а.с.305 т.1) за виконання робіт, здійснених за договором підряду № 1/24-Н від 18.08.2009, предметом якого є підрядні роботи з влаштування зовнішнього електропостачання на території споруджуваного «Комплексу з переробки винограду з виробництва вина» в районі с. Віліно Бахчисарайського району». Фактичне виконання одного з етапів підрядних робіт за цим договором (будівництво трансформаторної підстанції) підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий №2199 від 26.02.2010 року на суму 399079,20 грн. (а.с.249 - 254 т.1), за квітень 2010 року №2240 на суму 647373,60 грн. (а.с.259 - 261 т.1), за травень 2010 року №2352 на суму 59880,80 грн. (а.с.266 - 268 т.1), за червень 2010 року №2351 на суму 1221568,80 грн. (а.с. 263 - 264);

- ПП «Бельведер» №14 від 28.02.2010 року (а.с.121 т.1) на суму ПДВ 9886,00 грн., виписаної за виконання робіт з ремонту боксів та майстерень Комплексу будівель тракторної бригади №17 в с. Віліне за договором підряду №40/ПД/09 від 22.09.2009 (а.с.122 т.1). Фактичне виконання підрядних робіт в лютому 2010 підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт №2178 від 26.02.2010 року на суму 59316,00 грн., в т.ч. ПДВ 9886,00 грн. (а.с.276 - 278 т.1).

Підставою для нарахування податкового кредиту у податковому обліку отримувача є саме податкова накладна постачальника, а не інші документи бухгалтерського обліку (видаткові накладні або акти виконаних робіт), тому, віднесення до податкового кредиту лютого 2010 року ПДВ в загальній сумі 146978,00 грн. на підставі податкових накладних навіть за відсутності в звітному періоді актів виконаних робіт (наданих послуг), відповідає нормам пп. 7.5.1 Закону №168 і не є порушенням пп. 7.4.1 цього Закону. Крім того, фактичне отримання позивачем результатів робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 позивачем до складу податкового кредиту декларації за лютий 2010 року необґрунтовано включено ПДВ на суму 33297,00 грн.(34742,55 грн.- 1445,19 грн.) на підставі податкових накладних, що були виписані постачальниками в попередніх податкових періодах: Бахчисарайська РЕС ТОВ «Крименерго» №687 від 22.06.2009 року на суму ПДВ 16409,60 грн.(отримана 25.02.2010); СП «Іст Інвестментс» №14 від 28.02.2010 на суму ПДВ 470,06 грн(отримана 28.02.2010); ПП «Бельведер» №7 від 31.01.2010 року на суму ПДВ 16417,70 грн.(отримана 25.02.2010).

Право платника на податковий кредит виникає в періоді отримання від постачальника податкової накладної, а не в періоді її виписки постачальником. Тому податковий кредит може і повинен бути нарахований саме в періоді отримання податкової накладної від постачальника.

При цьому перевіркою податкових органів та судом не встановлено віднесення позивачем до податкового кредиту попереднього періоду (січня 2009 року) сум ПДВ за тими самими податковими накладними, що віднесені позивачем до податкового кредиту лютого 2010 року.

Таким чином, віднесення до податкового кредиту лютого 2010 року ПДВ в загальній сумі 33297,00 грн. на підставі податкових накладних постачальників, виписаних у попередніх податкових періодах, не є порушенням норм пп. 7.5.1 Закону №168 .

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону №168 необґрунтоване включення до податкового кредиту лютого 2010 року ПДВ в загальній сумі 78825,00 грн. на підставі податкових накладних ЗАТ «Севастопольський Будпроект» за виконання проектних робіт по об'єкту, щодо якого відсутній дозвіл на будівництво.

Встановлено, що податкова накладна №13 від 01.02.2010 року на загальну суму 46144,80 грн., в т.ч. ПДВ 7690,80 грн. (а.с.167 т.1) виписана постачальником за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції №2889 від 29.01.2010 року (а.с.228 т.1); №14 від 01.02.2010 року на загальну суму 50784,00 грн., в т.ч. ПДВ 8464,00 грн. (а.с.176 т.1) виписана за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції №2890 від 29.01.2010 року(а.с.227 т.1); №15.1 від 10.02.2010 року на загальну суму 75788,40 грн., в т.ч. ПДВ 12631,40 грн. (а.с.168 т.1) виписана за фактом отримання від позивача авансового платежу в сумі 75788,40 грн., в т.ч. ПДВ 12631,40 грн. (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №285 від 10.02.2010 року, а.с.318 т.1);№17 від 16.02.2010 року на загальну суму 70718,00 грн., в т.ч. ПДВ 11786,33 грн. (а.с.194 т.1) була виписана за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції №2892 від 16.02.2010 року (а.с. 230 т.1); №18 від 16.02.2010 року на загальну суму 120000 грн., в т.ч. ПДВ 20000,00 грн. (а.с.204 т.1) виписана за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції №2906 від 16.02.2010 року (а.с. 231 т.1); №20 від 19.02.2010 року на загальну суму 119114 грн., в т.ч. ПДВ 19852,33 грн. (а.с.185 т.1) виписана за виконання проектних робіт, підтверджених актом здачі-прийому проектної продукції №2891 від 24.02.2010 року (а.с.229 т.1).

Роботи були виконані на підставі Договорів на проектні роботи від 08.12.2009 року №0058/14, №0058/15, №0058/16, №0058/17, №0058/18 (а.с.169 - 212 т.1), предметом яких є розробка проектної документації по об'єкту «Комплекс з переробки винограду і виробництва вин» за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно.

Закон №168 не ставив право платника на податковий кредит в залежність від наявності будь-яких дозвільних документів, зокрема, на будівництво. Головною умовою для віднесення сум нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту є подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника. В даному випадку, будівництво комплексу з переробки винограду і виробництва вин безпосередньо пов'язане з основною діяльністю позивача (згідно Довідки з ЄДРПОУ). Проектно-вишукувальні роботи є невід'ємною частиною будь-якого будівництва, тим більш будівництва великого виробничого об'єкта. Тому включення ПДВ у вартості проектних робіт для будівництва винзаводу до складу податкового кредиту платника, основним видом виробничої діяльності якого є вирощування фруктів і ягід для виробництва напоїв, повністю відповідає вимогам п. 7.4 Закону №168.

Таким чином, включення ПДВ в загальній сумі 80424,86 грн. (7690,80+8464,00+ 12631,40+11786,33+20000,00+19852,33) до податкового кредиту лютого 2010 року на підставі податкових накладних ЗАТ «Севастопольський Будпроект» не є порушенням норм п. 7.4 Закону №168.

Щодо розбіжності в сумі 1600 грн. між сумою ПДВ за матеріалами справи (80424,86 грн.) та сумою ПДВ за даними Акту перевірки (78824,86 грн.) пояснюються помилкою, допущеною в Акті перевірки: фактична сума ПДВ за податковою накладною № 14 від 01.02.2010 року складає 8464,00 грн., а не 6864,00 грн., як про це зазначено в Акті.

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджується право позивача на податковий кредит в лютому 2010 року в сумі 270481 грн., що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи, а висновки про завищення на 270481 грн. від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за лютий 2010 року в результаті завищення податкового кредиту лютого, викладені в Акті, є спростованими.

Крім того, встановлено, що придбання у постачальників (підрядників) товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 626157,95 грн. відображалося позивачем у бухгалтерському обліку у відповідності з вимогами Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 (із змінами та доповненнями).

В січні - лютому 2010 року позивач здійснював діяльність з підготовки та організації вирощування і переробки винограду для подальшого виробництва вин, тому відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку фактів фінансово-господарської діяльності є достатнім підтвердженням використання придбаних товарів (основних засобів, робіт, послуг) в його господарській діяльності.

З копій платіжних документів позивача встановлено, що всі товари (роботи, послуги), ПДВ у вартості яких був виключений перевіркою ДПІ з податкового кредиту платника, були оплачені постачальникам в період з червня 2009 року по березень 2010 року, в т.ч. ПДВ 626157,95 грн. (а.с.279 - 325 т.1)

Матеріалами справи та висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи спростовуються висновки Акту про завищення залишку від'ємного значення рядку 26, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації з ПДВ за лютий 2010 року на 226152,00 грн.

Так, відповідно до епізоду 5 експертного висновку, показник рядку 26 декларації за лютий 2010 року за даними експертизи дорівнює 294649,00 грн., що перевищує задекларований платником показник (294515,00 грн).

Таким чином, завищення позивачем показника рядку 26 декларації за лютий 2010 року на 226152 грн. (залишок від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) не підтверджується первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача.

Сумуючи наведене, обґрунтованим та законним є висновок суду першої інстанції, що прийняті позивачем спірні податкові повідомлення-рішення не можна вважати такими, що прийняті згідно чинного законодавства в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132547,23 грн. за лютий 2010 року.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.12 по справі № 2а-621/11/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко