Рішення № 29436643, 19.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.13 Справа№ 5015/5126/12

Суддя О.Запотічняк при секретарі І.Колодці розглянула матеріали справи

За позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство "Стимул-Сихів", м. Львів

Про: спонукання до укладення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1433/А від 01ю11ю2012 року у редакції ЛМП «Львівтеплоенерго» згідно уточнення до позовної заяви

За участю представників:

Від позивача: Олійник Л.В. - представник;

Від відповідача: Сергатюк В.А.- представник;

Сторонам роз'яснено зміст ст.ст.20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. За клопотанням представників сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: Позов заявлено Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство "Стимул-Сихів" про: спонукання відповідача укласти договір про постачання теплової енергії в гарячій воді в редакції ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 06.12.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 17.12.2012року.

13.12.12р. через канцелярію суду позивачем було подано уточнення до позовної заяви, згідно яких позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти п. 6.3 та п. 11.3 договору від 01.11.12р. №1433/А в редакції ЛМКП «Львівтеплоенерго», а саме:

п.6.3 Споживач до 25 числа місяця,наступного за розрахунковим періодом,оплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання,фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднене теплове навантаження.

п 11.3 Теплопостачальна організація і споживач дають згоду на припинення дії договорів №1364/А від 01.02.2012р.,№2447/А від 17.08.2002р., №2448/А від 01.10.2002р., №2449/А від 01.11.2002р., №2450/А від 01.11.2002р., №2534/А від 26.07.2002р., №2538/А від 29.07.2002р., №2574/А від 01.10.2002р., №2575/А від 30.07.2002р., №2614/А від 31.07.2002р., №2630/А від 31.07.2002р., №263 І/А від 31.07.2002р., №2633/А від 31.07.2002р., №2634/А від 31.07.2002р., №2648/А від 31.07.2002р., №2649/А від 30.07.2002р., №2650/А від 31.07.2002р., №265 І/А від 31.07.2002р., №2652/А від 31.07.2002р., №2653/А від 31.07.2002р., №2654/А від 26.07.2002р., №2684/А від 01.11.2002р., №2694/А від 02.08.2002р., №2695/А від 02.08.2002р., №2696/А від 01.11.2002р., №2702/А від 01.11.2002р., №2703/А від 05.08.2002р., №2705/А від 05.08.2002р., №2706/А від 09.09.2002р., №2806/А від 07.08.2002р., №2863/А від 09.08.2002р., №3203/А від 30.08.2002р., №3252/А від 04.09.2002р., №3253/А від 04.09.2002р., №3297/А від 09.09.2002р., №3346/А від 12.09.2002р., №3584/А від 04.10.2002р., №3768/А від 01.09.2003р., №3769/А від 01.09.2003р., №3819/А від 20.10.2003р., №4022/А від 01.11.2005р., №4023/А від 01.11.2005р., №4086/А від 23.10.2006р., №4087/А від 23.10.2006р., №4088/А від 23.10.2006р., №4089/А від 23.10.2006р., №4114/А від 23.10.2006р.на теплопостачання житлових будинків з метою укладання данного договору ,а заборгованість в розмірі 2408132,12 грн (два мільони чотириста вісім тисяч сто тридцять дві грн. 12 коп.)., яка виникла за постачання теплової енергії за данними договорами станом на 01.01.2012р.споживач зобов»язується оплатити відповідно до укладеного графіку погашення заборгованості ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів»за теплову енергію,яка утворилась перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» станом на 01.01.2012р. без врахування нарахувань за грудень 2011р.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити та зобов'язати відповідача укласти п. 6.3 та п. 11.3 договору від 01.11.12р. №1433/А в редакції ЛМКП «Львівтеплоенерго», з підстав наведених в уточненій позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Представник відповідача подав відзив на позов в якому просив суд відмовити задоволенні позовних вимог. Зокрема, представник відповідача вважає, що істотні умови договору в редакції сторони позивача суперечать вимогам чинного законодавства, свідчать про зловживання позивачем своїм монопольним становищем та порушують права і законні інтереси відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ТзОВ «Стимул-Сихів» було укладено ряд договорів про постачання теплової енергії в гарячій воді.

З метою укладення нового договору №1433/А від 01.11.12р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, позивач погодився дати згоду на припинення дії раніше укладених договорів за умов сплати відповідачем заборгованості по них в сумі 2 408 132,12 грн.

Супровідним листом від 07.11.12р. №25/1-1082 позивачем було направлено відповідачу проект нового договору.

Відповідач, листом від 16.11.12р. №518 повернув позивачу підписаний договір №1433/А від 01.11.12р. з протоколом розбіжностей.

Так, відповідач, як споживач запропонував позивачу викласти п. 6.3 та п. 11.3 договору в наступній редакції:

- п. 6.3 Споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним проводить розрахунок з теплопостачальною організацією по фактично отриманих коштах від мешканців за надані послуги, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації, за відрахуванням 2,65% комісійної винагороди від перерахованих теплопостачальній організації коштів. (Комісійна винагорода враховується теплопостачальною організацією при розрахунках за надані послуги). Споживач на недоотриману суму коштів проводить відповідну роботу зі злісними неплатниками:

- оформляє документи та подає справи до суду;

- судові рішення направляє в державну виконавчу службу (згідно Закону України

рішення суду виконує державна виконавча служба )

- п 11.3 Теплопостачальна організація і Споживач дають згоду на припинення дії договорів №1364/А від 01.02.2012р.,№2447/А від 17.08.2002р., №2448/А від 01.10.2002р., №2449/А від 01.11.2002р., №2450/А від 01.11.2002р., №2534/А від 26.07.2002р., №2538/А від 29.07.2002р., №2574/А від 01.10.2002р., №2575/А від 30.07.2002р., №2614/А від 31.07.2002р., №2630/А від 31.07.2002р., №263 І/А від 31.07.2002р., №2633/А від 31.07.2002р., №2634/А від 31.07.2002р., №2648/А від 31.07.2002р., №2649/А від 30.07.2002р., №2650/А від 31.07.2002р., №265 І/А від 31.07.2002р., №2652/А від 31.07.2002р., №2653/А від 31.07.2002р., №2654/А від 26.07.2002р., №2684/А від 01.11.2002р., №2694/А від 02.08.2002р., №2695/А від 02.08.2002р., №2696/А від 01.11.2002р., №2702/А від 01.11.2002р., №2703/А від 05.08.2002р., №2705/А від 05.08.2002р., №2706/А від 09.09.2002р., №2806/А від 07.08.2002р., №2863/А від 09.08.2002р., №3203/А від 30.08.2002р., №3252/А від 04.09.2002р., №3253/А від 04.09.2002р., №3297/А від 09.09.2002р., №3346/А від 12.09.2002р., №3584/А від 04.10.2002р., №3768/А від 01.09.2003р., №3769/А від 01.09.2003р., №3819/А від 20.10.2003р., №4022/А від 01.11.2005р., №4023/А від 01.11.2005р., №4086/А від 23.10.2006р., №4087/А від 23.10.2006р., №4088/А від 23.10.2006р., №4089/А від 23.10.2006р., №4114/А від 23.10.2006р. з моменту укладення даного договору.

Натомість, листом від 19.11.12р. №25/1-1128 позивач повідомив відповідача, що не може погодитись з окремими умовами договору запропонованими відповідачем у протоколі розбіжностей та для врегулювання розбіжностей запропонував відповідачу. 6.3 договору залишити в редакції запропонованій у договорі, та залишає за собою право звернутися до господарського суду.

Вказаний проект договору відповідачем не підписаний, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом щодо зобов'язання відповідача укласти такий договір на запрованих ним умовах.

Оскільки, дана пропозиція позивача не була прийнята відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд: зобов'язати ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів" укласти п.6.3. та п.11.3 договору №1433/А від 01.11.2012р. про постачання теплової енергії в гарячій воді між ТзОВ ЖЕП „Стимул-Сихів" та ЛМКП „Львівтеплоенерго" в редакції ЛМКП „Львівтеплоенерго".

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України „Про теплопостачання", діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.

Згідно статті 24 Закону України „Про теплопостачання", основними обов'язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири,орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Відповідно до ч. 3 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до ч. 4 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ч. 5 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Відповідно до ч. 6 статті 181 Господарського кодексу України у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Відповідно до ч. 7 статті 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Листом від 16.11.12р. №518 відповідач повернув позивачу підписаний договір №1433/А від 01.11.12р. з протоколом розбіжностей.

Проте, листом від 19.11.12р. №25/1-1128 позивач повідомив відповідача, що не може погодитись з окремими умовами договору запропонованими відповідачем у протоколі розбіжностей та для врегулювання розбіжностей запропонував відповідачу. 6.3 договору залишити в редакції запропонованій у договорі. Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.12р. позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду, тобто дотримався вищезазначеного двадцятиденного строку.

З наведених вище норм чинного законодавства України вбачається, що з споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг, зокрема на постачання теплової енергії, з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, зобов'язаний укласти виконавець послуг, яким являється позивач.

Оскільки між сторонами виникли розбіжності стосовно п.6.3. договору від 01.11.12р., суд приходить до висновку, що позовна вимога в цій частині підлягає до задоволення частково, а сааме п.6.3. викласти в наступній редакції: споживач до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, оплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину за приєднане теплове навантаження задоволити, за відрахуванням 2,65% комісійної винагороди від перерахованих Теплопостачальній організації коштів.

Суд не погоджується з редакцією договору п.6.3. викладеної відповідачем: що споживач до 25 числа місяця наступного за звітним проводить розрахунок з Теплопостачальною організацією по фактично отриманих коштах від мешканців за надання послуг, оскільки при системному неперерахуванні коштів ніколи не буде виникати моменту сплати, тобто позивач не зможе ніколи звернутися до суду про стягнення заборгованості по наданих послугах.

Суд приходить до висновку п.6.3. договору від 01.11.12р. № 1433/А в редакції ЛМКП «Львівтеплоенерго», а саме: споживач до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, оплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину за приєднане теплове навантаження задоволити.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактичну отриману теплову енергію.

Оскільки, відповідач проводить відповідну роботу щодо сплати мешканцями вартості фактично спожитої теплової енергії, веде окремий бухгалтерський облік, тому у нього є право вимагати оплату за проведену роботу, а тому вимога про включення до п.6.3. компенсації у вигляді 2,65% комісійної винагороди від перерахованих Теплопостачальній організації коштів є правомірною.

Щодо п.11.3., а саме в частині, що теплопостачальна організація і споживач дають згоду на припинення дії договорів №1364/А від 01.02.2012р.,№2447/А від 17.08.2002р., №2448/А від 01.10.2002р., №2449/А від 01.11.2002р., №2450/А від 01.11.2002р., №2534/А від 26.07.2002р., №2538/А від 29.07.2002р., №2574/А від 01.10.2002р., №2575/А від 30.07.2002р., №2614/А від 31.07.2002р., №2630/А від 31.07.2002р., №263 І/А від 31.07.2002р., №2633/А від 31.07.2002р., №2634/А від 31.07.2002р., №2648/А від 31.07.2002р., №2649/А від 30.07.2002р., №2650/А від 31.07.2002р., №265 І/А від 31.07.2002р., №2652/А від 31.07.2002р., №2653/А від 31.07.2002р., №2654/А від 26.07.2002р., №2684/А від 01.11.2002р., №2694/А від 02.08.2002р., №2695/А від 02.08.2002р., №2696/А від 01.11.2002р., №2702/А від 01.11.2002р., №2703/А від 05.08.2002р., №2705/А від 05.08.2002р., №2706/А від 09.09.2002р., №2806/А від 07.08.2002р., №2863/А від 09.08.2002р., №3203/А від 30.08.2002р., №3252/А від 04.09.2002р., №3253/А від 04.09.2002р., №3297/А від 09.09.2002р., №3346/А від 12.09.2002р., №3584/А від 04.10.2002р., №3768/А від 01.09.2003р., №3769/А від 01.09.2003р., №3819/А від 20.10.2003р., №4022/А від 01.11.2005р., №4023/А від 01.11.2005р., №4086/А від 23.10.2006р., №4087/А від 23.10.2006р., №4088/А від 23.10.2006р., №4089/А від 23.10.2006р., №4114/А від 23.10.2006р.з моменту укладення даного договору.

Відсутні підстави для затвердження п.11.3. щодо заборгованості в розмірі 2408132,12 грн., оскільки дане питання не було предметом дослідження даного спору, невідомо за який період виникла заборгованість, по якому договору і в якому розмірі. Враховуючи, що сторони погодились на припинення дії 47 договорів, тому в даній справі неможливо дати оцінку зазначеній заборгованості без представлення первинних документів та без проведення акту звірки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що даний спір є немайновий, а позовні вимоги задоволено частково, суд вважає, що судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покласти на сторонни порівну.

Керуючись Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 179,181 ГК України, ст. ст.12, 28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

п.6.3. договору №1433/А від 01.11.2012р. викласти в наступній редакції:Споживач до 25 числа місяця,наступного за розрахунковим періодом, оплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження, за відрахуванням 2,65% комісійної винагороди від перерахованих Теплопостачальній організації коштів.

п.11.3. договору №1433/А від 01.11.2012р. викласти в наступній редакції: припинити дії договорів №1364/А від 01.02.2012р.,№2447/А від 17.08.2002р., №2448/А від 01.10.2002р., №2449/А від 01.11.2002р., №2450/А від 01.11.2002р., №2534/А від 26.07.2002р., №2538/А від 29.07.2002р., №2574/А від 01.10.2002р., №2575/А від 30.07.2002р., №2614/А від 31.07.2002р., №2630/А від 31.07.2002р., №263 І/А від 31.07.2002р., №2633/А від 31.07.2002р., №2634/А від 31.07.2002р., №2648/А від 31.07.2002р., №2649/А від 30.07.2002р., №2650/А від 31.07.2002р., №265 І/А від 31.07.2002р., №2652/А від 31.07.2002р., №2653/А від 31.07.2002р., №2654/А від 26.07.2002р., №2684/А від 01.11.2002р., №2694/А від 02.08.2002р., №2695/А від 02.08.2002р., №2696/А від 01.11.2002р., №2702/А від 01.11.2002р., №2703/А від 05.08.2002р., №2705/А від 05.08.2002р., №2706/А від 09.09.2002р., №2806/А від 07.08.2002р., №2863/А від 09.08.2002р., №3203/А від 30.08.2002р., №3252/А від 04.09.2002р., №3253/А від 04.09.2002р., №3297/А від 09.09.2002р., №3346/А від 12.09.2002р., №3584/А від 04.10.2002р., №3768/А від 01.09.2003р., №3769/А від 01.09.2003р., №3819/А від 20.10.2003р., №4022/А від 01.11.2005р., №4023/А від 01.11.2005р., №4086/А від 23.10.2006р., №4087/А від 23.10.2006р., №4088/А від 23.10.2006р., №4089/А від 23.10.2006р., №4114/А від 23.10.2006р.з моменту укладення даного договору.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційного підприємства «Стимул-Сихів» (79066, м.Львів, вул.Сихівська, 14, ідентифікаційний код 25228945) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79000, м.Львів-МПС, вул. Д.Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 536,5 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.02.2013р.

Суддя Запотічняк О.Д.