Постанова № 2943194, 27.01.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.01.2009 р. 11 год. 47 хв.                                                                                № 4/390

За позовомПовного товариства «Ломбард-Скарбниця»

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000132200/0/1939 від 18.03.2008 року про визначення суми податкового зобов’язання в сумі 341,7 грн.

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Голод В.С.

Представники:

Від позивача Бойко І.В. (довіреність від 31.03.2008 року)

Від відповідачане з’явився На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.01.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 02.02.2009 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Повне товариство «Ломбард-Скарбниця»(далі –Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі –Відповідач) про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132200/0/1939 від 18.03.2008 року про визначення суми податкового зобов’язання в сумі 341,7 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 року відкрито провадження у адміністративній справі № 4/390.

27.01.2009 року у судовому засіданні представник Позивача позов підтримала та просила суд позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач вважає податкове зобов’язання та штрафні санкції по сплаті комунального податку, визначені Відповідачем неправомірними, оскільки всі працівники, які працюють за місцем розтушування філії, працюють на підставі трудових договорів, укладених саме з ПТ «Ломбард-Скарбниця», а не з філією, а тому і комунальний податок сплачується за місцем розташування ПТ «Ломбард-Скарбниця», а саме у Печерському районі м. Києва.

Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які залучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 3286 від 20.11.2006 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано філію Позивача, а саме «Першу Кременчуцьку філію Повного товариства «Ломбард-Скарбниця»(далі Філія), яка знаходиться у м. Кременчук Полтавської області, з правовим статусом без права юридичної особи, ідентифікаційний код 34693172.

Відповідно до статті 4 Положення про відокремлений підрозділ «Перша Кременчуцька філія Повного Товариства «Ломбард-Скарбниця»не є юридичною особою, не має відокремленого майна, не може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському суді та у третейському суді. Ломбардне відділення не має самостійного балансу. Ломбардне відділення може від імені та за дорученням ПТ «Ломбард-Скарбниця»відкривати рахунки в банківських установах за своїм місцезнаходженням виключно з метою одержання та переказу безготівкових грошових коштів від ПТ «Ломбард-Скарбниця»та ПТ «Ломбард-Скарбниця», а саме для: одержання грошових коштів, для подальшого їх надання фізичним особам згідно відповідних договорів про надання кредитів/застави; переказ безготівкових грошових коштів, отриманих від фізичних осіб в якості погашення зобов'язань згідно відповідних договорів про надання кредитів/застави, інших договорів, зокрема зберігання, комісії, доручення тощо, які будуть укладені ломбардним відділенням від імені Товариства, в рамках предмету діяльності Товариства; продажу не викуплених предметів застави; здійснення касових операцій виключно для розрахунків з фізичними особами згідно укладених договорів, зокрема кредиту/застави, інш. договорів, зокрема зберігання, комісії, доручення тощо, які будуть укладені ломбардним відділенням від імені Товариства, в рамках предмету діяльності Товариства, при продажу майна, у т.ч. не викуплених предметів закладу. Будь-які інші рахунки в установах банків ломбардне відділення може відкривати лише за письмовим дозволом ПТ «Ломбард-Скарбниця».

У період з 13.09.2007 року по 26.09.2007 року Відповідачам проведено планову виїзну перевірку Філії з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.11.2006 року по 30.06.2007 року.

01.10.2007 року за результатами перевірки Відповідачем складено акт № 598/22-111/34693172.

Відповідно до висновків вищезазначеного акту перевіркою крім іншого, встановлено порушення Філією ст.15, Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»№ 56-93 від 20.05.93 року (із змінами та доповненнями), Положення «Про механізм справляння та порядок сплати комунального податку», затвердженого рішенням сесії Кременчуцької міської Ради Полтавської області від 22.12.2005 року, що призвело до несплати комунального податку за IV квартал 2006 року на загальну суму 1,7 грн. та порушення вимог абз. «б»п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке полягає у неподанні розрахунку комунального податку за ІV квартал 2006.

На підставі акту перевірки 598/22-111/34693172 від 01.10.2007 року Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000502200/0/2341 від 11.10.2007 року та № 0000972200/1/3078 від 24.12.2007 року, якими філії Позивача визначено податкове зобов’язання у сумі 341,7 грн., у тому числі за основним платежем 1,7 грн. та 340,00 грн. штрафних санкцій передбачених п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Позивач здійснив процедуру адміністративного оскарження стосовно податкових повідомлень-рішень № 0000502200/0/2341 від 11.10.2007 року та № 0000972200/1/3078 від 24.12.2007 року. При проведені адміністративного оскарження Кременчуцькою об’єднаної державною податковою інспекцією у Полтавській області були скасовані вищезазначені податкові повідомлення-рішення, натомість Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132200/0/1939 від 18.03.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання у сумі 341,7 грн.

Відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 1 Декрету КМ від 1993.05.20 «Про місцеві податки і збори»(далі Декрет) до місцевих податків і зборів крім іншого належить комунальний податок.

Відповідно до ст. 15 Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до частини 1 ст. 18 Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Відповідно до ст. 19 Декрету місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Положення «Про механізм справляння та порядок сплати комунального податку», затвердженого рішенням сесії Кременчуцької міської Ради Полтавської області від 22.12.2005 року, комунальний податок справляється з юридичних осіб усіх форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, розташовані на території міста, крім бюджетних установ та організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Розмір податку становить 10 відсотків від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників.

Отже, виходячи з аналізу вищезазначених норм комунальний податок є податком, який встановлюються сільськими, селищними, міськими радами, справляється в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх бюджетів. Таким чином, комунальний податок за працівників Філії повинен сплачуватися головним підприємством до місцевого бюджету за місцем розташування Філії, а саме до бюджету м. Кременчука.

Виходячи з вищенаведеного, суд не приймає до уваги доводи Позивача про неправомірність прийнятих Відповідачем податкових повідомлень –рішень з підстав того, що за працівників, які працюють у Філії, Позивач сплачує комунальний податок за місцем його розташування, а саме у Печерському районі м. Києва. Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавством не передбачено подвійного оподаткування, але у даному випадку нарахування та сплата Позивачем комунального податку за працівників Філії за місцем розташування головного підприємства є порушенням вимог ч. 3 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування», оскільки відповідно до даної норми місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої і пунктах 2 - 4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів та ст. 15 Декрету. Як вбачається з матеріалів справи Позивач не заперечує проти розміру комунального податку, який він повинен сплатити, а заперечує щодо місця справляння такого податку.

Проте, суд вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності, встановлені абз. «б»п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо термінів подачі податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період вчинено 10.02.2007 року, оскільки відповідно до п.3.4 розділу ІІІ Положення «Про механізм справляння та порядок сплати комунального податку», затвердженого рішенням сесії Кременчуцької міської Ради Полтавської області від 22.12.2005 року, розрахунок комунального податку подається платниками податку до органу державної податкової служби протягом 40 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Відповідно до п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку

Відповідно до 17.1.3. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17. 2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Ця норма кореспондується з ст. 238 Господарського кодексу України оскільки, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом можуть крім інших, застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як: адміністративно-господарський штраф.

Отже, виходячи з аналізу вищезазначених норм штрафні санкції, які застосовують до платників податків податкові органи є адміністративно-господарськими санкціями.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як підтверджується матеріалами справи, 18.03.2008 року податковим органом до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 340,00 грн. за порушення яке вчинено у лютому 2007 року.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем пропущено строк, передбачений ст. 250 ГК України для застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 239 цього кодексу, а тому дії відповідача, по застосуванню до позивача у березні 2008 року штрафних санкцій у сумі 340,00 грн., за порушення, яке вчинено у лютому 2007 року є протиправними, а податкове повідомлення-рішення № 0000132200/0/1939 від 18.03.2008 в цій частині підлягає скасуванню.

Судом не приймаються до уваги строк прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000502200/0/2341 від 11.10.2007 року та № 0000972200/1/3078 від 24.12.2007 року оскільки, вони були прийняті не до позивача, а до його філії.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів, комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності філії проводилась працівниками Кременчуцької ОДПІ в рамках комплексної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Повного товариства "Ломбард-Скарбниця", що проводилась працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва. За результатами якої ДПІ у Печерському районі м. Києва складено Акт "Про результати планової документальної перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПТ "Ломбард-Скарбниця" (ЄДРПОУ 25277731) за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2007 р", № 371/22-1/25277731 у якому зазначено:

"ПТ "Ломбард-Скарбниця" у перевіряємому періоді мало 39 філій без права юридичної особи, розташованих в містах України. Чисельність працівників по філіях наведена в додатку до акту. Комунальний податок підприємство сплачувало за всіх працівників товариства, в т.ч. за тих, які працюють за місцем розташування філій за межами території м. Києва, за місцем перебування на податковому обліку товариства та в повному обсязі надавало відповідні розрахунки сплати до ДПІ у Печерському районі м. Києва. Порушень обчислення та сплати до бюджету комунального податку не встановлено.

Враховуючи, що акт перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва № 371/22-1/25277731 складено 08.11.2007 року, а спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачам 18.03.2008 року, суд приходить до висновку, що дане рішення в частині донарахування позивачу 1,70 грн. комунального податку винесено без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення тобто необґрунтовано, оскільки допущено різність висновків податкових органів з одного питання, а тому, суд вважає дане рішення в частині донарахування позивачу 1,70 грн. комунального податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідач не довів правомірності прийняття ним спірного повідомлення-рішення, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000132200/0/1939 від 18.03.2008.

3. Повернути Повному товариству «Ломбард-Скарбниця»з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 03 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Вовк П.В.