Ухвала суду № 29429846, 19.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року справа №2а/0570/14910/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Лях О.П., Нікуліна О.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/14910/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електропобутприлад" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000552342 від 29.05.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 70040,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/14910/2012 позов Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000552342 від 29.05.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70040,00 гри. - задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000552342 від 29.05.2012 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70040 (сімдесят тисяч сорок) грн. 00 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» витрати по сплаті судового збору у розмірі 700 (сімсот) грн. 40 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство «Електропобутприлад» зареєстроване Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 02.12.1996 року, ідентифікаційний код юридичної особи 14312447, місцезнаходженням юридичної особи є: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Карла Лібкнехта, будинок 97, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 54), довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (арк.спр. 55), статут відповідача (арк.спр.56-58).

Посадовими особами Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Електропобутприлад» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 року., про що складено відповідний акт № 585/22-2/14312447 від 18.05.2012 року, який було підписано із запереченнями.

Зазначеним актом перевірки встановлені наступні порушення:

1) порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 11.3 статті 11, пункту 150.1 статті 150 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 4 519 681,00 грн., у тому числі в 3 кварталі 2010 року на 1 230 399,00 грн., в 2010 році на 2 388 563,00 грн., в 1 кварталі 2011 року на 410 377,00 грн., в 2 кварталі 2011 року на 402 038,00 грн., в 2-3 кварталах 2011 року на 1 130 609,00 грн., у 2-4 кварталах 2011 року на 1 720 741,00 грн.;

2) підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 113 983,00 грн., у тому числі за липень 2011 року на 15 869,00 грн., та за серпень 2011 року на 98 114,00 грн.;

3) статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», через ненадходження станом на останній день перевіряємого періоду на поточний рахунок резидента ПАТ «Електропобутприлад» від нерезидентів, з якими укладені експортні контракти на купівлю товару, виручки в іноземній валюті в сумі 405 875,00 дол. США (3 242 860,06 грн. по курсу НБУ), чим порушений законодавчий строк розрахунків в іноземній валюті;

4) пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і частини 2 статті 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», а саме резидентом ПАТ «Електропобутприлад» не задекларовані товари, що експортовані за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку, чим порушений порядок декларування валютних цінностей, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 1 січня 2011 року, 1 квітня 2011 року, 1 липня 2011 року, 1 жовтня 2011 року, 1 січня 2012 року;

5) підпунктів 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1, пункту 168.3 статті 168, пункту 171.2 «а» Податкового кодексу України в частині виплати доходу фізичним особам згідно цивільно-правовим договорам. Сума не утриманого податку з доходів фізичних осіб складає 225,90 грн.

Рішення відповідача прийняті на підставі даного акту перевірки було позивачем оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду. Позовні вимоги було заявлено стосовно визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000552342 від 29.05.2012 року (адміністративна справа № 2а/0570/7251/2012).

В зазначеній справі у судовому засіданні позивачем надано заяву про зміну позовних вимог, в якій просив не розглядати заявлені ним вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000552342 від 29 травня 2012 року в частині визначення зобов'язань з податку на прибуток в сумі 70040,00грн. (за основним платежем), оскільки в позові не наведені підстави визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000552342 від 29 травня 2012 року в цій частині.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2012 року було визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 29.05.2012 року № 0000552342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5046782,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 597141,75 грн.), за винятком донарахування у розмірі 70040,00 грн. (а.с. 95-103).

Колегія суддів зазначає, що як встановлено з матеріалів справи, позивачем була подана декларація з податку на прибуток за І квартал 2011 рік (0100109 від 06.05.2011р.), згідно якої від'ємний об'єкт оподаткування складає 304522,00 грн.

Дана сума від ємного значення була розрахована позивачем з урахуванням вимог ст. 150 ПК України.

Відповідач вважає, що в порушення підрозділу 4 Розділу XX «Перехідних положень», п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України позивач неправомірно сформував від'ємне значення об'єкта оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток за II квартал 2011р. (0100110 від 05.08.2011р.).

З наведеного в акті перевірки розрахунку вбачається, що спірним моментом є, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал (попередній період) 2011 року.

З метою встановлення правильності розрахунку позивача «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2010 рік.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-УІ, який набрав чинності 16.06.2011р. пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон №2275-VІ набрав чинності 16.06.2010 року, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п.22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

У відповідності до абз. 2 п. 22.4 ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року позивач включив до складу скоригованих валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат в даному випадку - 70040,00 грн., яке виникло у 2010 році.

Аналіз норм п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010 року до складу валових витрат I- го кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, II, II, VI кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

У 2011 році платнику податків дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 року, а також сам збиток, який виник у 2010 році без обмежень, встановлених самим п. 22.4 ст. 22 Закону.

Із встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позивачем вірно включено до складу від'ємного значення II кварталу 2011 року на суму 70040,00 грн., як збиток 2010 року (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року).

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року №2275-VІ.

Так, згідно із п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

Як встановлено судом, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення в сумі 304522,00 грн.

Зазначену суму цього від'ємного значення позивачем було правомірно включено до витрат та відображено у декларації у відповідності до норм пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд не приймає посилання податкового органу на висновки акту перевірки, про те, що до складу 2-го кварталу 2011 року позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010 року в сумі 304522,00 грн. що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 року, який згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. З підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кварталу 2011 року.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 року №2275-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. З підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011 року.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000552342 від 29.05.2012 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70040,00 грн. є необґрунтованим.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , щодо того, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято незаконно, а позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Електропобутприлад" правомірно підлягають задоволенню.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/14910/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/14910/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

О.А.Нікулін