ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-7/16713-2012 13.02.13
За позовом Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності»
до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство аграрної політики і продовольства України
про стягнення 9 478,84 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Зулинський О.В. - довіреність №03 від 14.01.2013; Бежевець О.П. - довіреність №02 від 14.01.2013;
від третьої особи: не з'явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення 9 478,84 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати на рахунок Балансоутримувача за надання комунальних послуг, згідно умов Договору про відшкодування витрат з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 34-2012 від 07.03.2012 року.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 9 478,84 грн. - основного боргу, 1 609,50 грн. - судового збору.
Ухвалою від 26.11.2012 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.12.2012 року.
18.12.2012 року представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про зміну предмету позову, згідно якої просив стягнутим з відповідача на свою користь 12 789,55 грн. - основного боргу, 1 609,50 грн. - судового збору.
18.12.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи відкладено на 23.01.2013 року.
21.01.2013 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь 12 798,55 грн.
Ухвалою від 23.01.2013 року продовжити строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 13.02.2013 року, залучено до участі у справі Міністерство аграрної політики і продовольства України (01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 24) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В судове засідання 13.02.2013 року представники позивача та третьої особи не з'явилися про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.02.2013 року позовні вимоги визнав просив суд відстрочити виконання рішення.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
07.03.2012 року між Комунальним підприємством «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» (далі по тексту - позивач, орендодавець, балансоутримувач) та Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі по тексту - відповідач, Орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до обласної комунальної власності № 34-2012 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення № 25, 26 на 4-му поверсі (далі - Майно), корисною площею 31,7 кв.м, загальною площею 44,1 кв.м, розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 131/1. Майно передається в оренду з метою розміщення службових приміщень.
Згідно з п. 3.3. Договору крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю наступні фактично отримані послуги пропорційно займаній площі: за користування водою, каналізацією, опаленням, електромережею, вивіз та знешкодження твердих побутових відходів та інші експлуатаційні витрати згідно договору про відшкодування витрат з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
07.03.2012 року позивачем було передано, а відповідачем прийнято в строкове, платне користування майно, на підтвердження чого позивач надав суду Акт прийому-передачу в оренду приміщення від 03.07.2012 року.
07.03.2012 року між сторонами було укладено Договір про відшкодування витрат з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 34-2012 (далі по тексту - Договір-2).
Відповідно до п. 1.1. Договору-2 предметом договору є утриманням Балансоутримувачем будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, обслуговування, експлуатація та ремонт будівлі тощо (надалі - утримання орендованого майна), що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 131/1. (надалі - Будівля), а Орендар, згідно наданих рахунків, відшкодовує витрати Балансоутримувача за виконання вказаних робіт, пропорційно до займаної ним площі у Будівлі.
Згідно з п. 2.3. Договору-2 орендар щомісячно відшкодовує Балансоутримувачу вартість комунальних послуг, а саме: електроенергія, водопостачання та водовідведення, опалення приміщення, вивіз твердих побутових відходів та витрати по утриманню орендованого майна.
Розмір щомісячного відшкодування витрат Балансоутримувача по утриманню орендованого майна, на момент укладення цього договору становить 24,45 грн. за 1 кв.м. орендованої площі. Балансоутримувач залишає за собою право збільшувати розмір відшкодування витрат по утриманню орендованого майна в разі зміни індексу інфляції та з інших підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 10.1. Договору-2 (з врахуванням змін внесених додатковою угодою № 1) даний договір діє з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.
Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору-2.
Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення плати на рахунок Балансоутримувача за утримання будинку і прибудинкової території та надання комунальних послуг орендарю згідно умов Договору та Договору-2, у останнього за період з січня 2012 року по грудень 2012 року (включно) перед позивачем виникла заборгованість з відшкодування витрат з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій в розмірі 12 789,55 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавав орендарю послуги з утриманням Балансоутримувачем будинків і споруд та прибудинкових територій за відповідну плату згідно умов Договору та Договору-2, а відповідач в порушення умов Договору та Договору-2 в період з січня 2012 року по грудень 2012 року не вносив плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за надані послуги.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 789,55 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 13.02.2013 року представник відповідача заявив усне клопотання про відстрочку виконання рішення суду, про що суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, відстрочка або розстрочка виконання судових рішень можлива лише при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з п. 7.2. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги ст. 121 ГПК України, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому клопотання представника відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва у справі № 5011-7/16713-2012 не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ, будинок 8, кімната 58А, 59, код ЄДРПОУ 20029342) на користь Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, Соснівський район, БУЛЬВАР ШЕВЧЕНКА, будинок 185, код ЄДРПОУ 04014200) 12 789 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 55 коп. - основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 18.02.2013 року.
Судове рішення № 29427689, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-7/16713-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: