Рішення № 29427572, 19.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13р. Справа № 904/499/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс", м. Костянтинівна Донецької області

до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 86 089 грн. 53 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Акулов Р.О., довір.№8 від 01.02.13р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі - відповідач) суму 79 840,00 грн. основного боргу, 5 128,18 грн. пені, 96,33 грн. інфляційних, 1025,02 грн. 3% річних, а всього суму 86 089, 53грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань за договором (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) № 70 від 06.03.12р.

Відповідач у судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявне клопотання відповідача від 11.02.13р. (вх.№015/1-736 від 08.02.13р.) про відкладення розгляду справи для врегулювання спору мирним шляхом. Крім того, зазначеним клопотанням відповідач вказує на часткове погашення боргу на суму 10 000,00 грн.

Від позивача надійшли пояснення, за змістом яких, останній просить задовольнити позовні вимоги та заперечує проти клопотання відповідача стосовно відкладення розгляду справи, з огляду на те, що відповідач не вчиняє жодних дій, спрямованих на мирне врегулювання спору, що свідчить про навмисне затягування процесу відповідачем.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, оскільки в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 05.02.13р. до 12.02.13р., згідно ст. 77 Господарського процесуального України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

06.03.2012 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) № 70 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити матеріали бабіт Б-16 ГОСТ1320-74 (далі - ресурси) на умовах передбачених цим договором (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Розглянувши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги з огляду на наступне.

На виконання умов Договору постачальник в строк та у відповідності із специфікацією № 6 від 14.06.12р. до цієї угоди передав покупцю ресурси на загальну вартість в розмірі 99 840,00 грн., що підтверджується двохсторонньою видатковою накладною № 612 від 15.06.12р. та довіреністю № 881 від 15.06.12р. на отримання матеріальних цінностей, які є в матеріалах справи.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п.5.2 Договору оплата за поставлені ресурси проводиться протягом терміну, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту постачання ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що відповідачем взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару виконанні частково на загальну суму 20 000,00 грн., у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість в розмірі 79 840,00 грн., що і стало причиною подання позову.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Між тим, в ході розгляду спору відповідачем частково сплачено суму основного боргу, що підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 6026 від 17.01.13р. про сплату основного боргу на суму 10 000,00 грн., отже ці його грошові зобов'язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань, позивач, в силу умов п. 7.2 Договору, в редакції узгодженій протоколом розбіжностей від 07.03.12р., та положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу на суму основної заборгованості за період з 26.07.12р. по 11.12.12р. розмір 5 128,18 грн. грн. пені, а також за вересень 2012 року суму 96,33 грн. інфляційних та за період з 26.07.12р. по 11.12.12р. суму 1025,02 грн. 3% річних, що відображається в обґрунтованому розрахунку позивача (а.с.8).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи „Законодавство", суд визнає їх обґрунтованими частково, а саме задовольняє за такий же період, що взятий позивачем на суму 5 005,11 грн., тоді як в решті нарахувань розміру пені відмовляє за безпідставністю.

Щодо нарахування розміру 3% річних та інфляційних, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Між тим, заявлене відповідачем клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю передання даного спору на розгляд Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» згідно приписів пункту 9.2 Договору, відхиляється судом з огляду на наступне.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що суперечки та розбіжності, що виникли у зв'язку з даним Договором або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності, по можливості будуть вирішатися шляхом переговорів.

Протоколом розбіжностей від 07.03.12р. до Договору (а.с.15) сторонами погоджено, що у випадку якщо суперечки та розбіжності, зазначені в п.9.1 цього Договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється в господарському суді.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає обставин для задоволення заявленого відповідачем клопотання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовну.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за умовами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07. 2011 року.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі.

За умовами ч. 3 ст. 7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме приписів п. 4.12, у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

За таких обставин, оскільки провадження у справі підлягає припиненню в частині суми 10 000,00 грн. основного боргу згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" суму судового збору в розмірі 200,00 грн. (двісті грн. 00 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення №11136 від 10.12.12р. про сплату судового збору в розмірі 1 721,79 грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи № 904/499/13-г.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору в частині задоволених позовних вимог, з урахуванням зменшеної суми пені, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1; ЄДРПОУ 31550176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" (85102, Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Калініна, 1а; ЄДРПОУ 20338741) суму 69 840,00 грн. (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) основного боргу, 5 005,11 грн. (п'ять тисяч п'ять грн. 11 коп.) пені, 96,33 грн. (дев'яносто шість грн. 33 коп.) інфляційних, 1 025,02 грн. (одна тисяча двадцять п'ять грн. 02 коп.) 3% річних, 1 519,33 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять грн. 33 коп.) судового збору.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми 10 000,00 грн. основного боргу провадження у справі - припинити.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" (85102, Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Калініна, 1а; ЄДРПОУ 20338741) судового збору в розмірі 200,00 грн. (двісті грн. 00 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення №11136 від 10.12.12р., оригінал якого знаходиться у справі № 904/499/13-г.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров