Рішення № 29427533, 11.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р.Справа № 5023/5675/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ПП "Санта-Україна", м. Київ до ТОВ фірма "Ловис Лімітед, м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Лещинський Д.В., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ПП "Санта-Україна" про стягнення з ТОВ фірма "Ловис Лімітед" суми основного боргу у розмірі 12 048,12 грн., 319,40 грн. пені та 64,06 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Між Приватним підприємством «Санта-Україна» (позивач по справі, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Ловис» Лімітед (відповідач по справі, Покупець) було укладено договір поставки № ХФ-11/83 від 01.05.2011 року.

Відповідно до п. 1.1. умов Договору Постачальник (позивач) зобов'язується постачати Товар Покупцю (Відповідач), а Покупець зобов'язується приймати цей Товар та здійснювати його оплату, на умовах і в порядку, викладеними в цьому Договорі.

Відповідно до п. 5.2. Договору Покупець (Відповідач) зобов'язаний оплатити вартість Товару, отриманого по накладним, на протязі 14 календарних днів з дати отримання товару (п. 1.3.).

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що даний Договір діє з моменту підписання його обома сторонами до 31 грудня 2011 року.

У відповідності до п. 8.2. Договору термін дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік у випадку, коли жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому договорі, але не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії.

Станом на 03 грудня 2012 року відповідач не звертався до позивача з листом про відмову від подальшої участі в договорі.

На виконання умов Договору позивачем згідно видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи було поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 12 048,12 грн.

В свою чергу відповідач свої зобов'язання за умовами Договору в частині сплати грошових коштів за поставлений Товар не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 12 048,12 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Претензію позивача від 14.11.2012 року за №1/1539 відповідач залишив без задоволення.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 12 048,12 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 6.2. Договору, у випадку затримки оплати за товар Покупець зобов'язаний виплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від неоплаченої суми за кожний день прострочки платежу, починаючи з дати, коли Покупець був зобов'язаний оплатити партію товару, (п. 5.2. цього Договору), враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 319,40 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивачем 3% річних, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 64,06 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «ЛОВИС» ЛІМІТЕД (61001, Харківська область, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 21216678, р/р 26006060152472 в ГРУ ПАО КБ «Приватбанк» м. Харків, МФО 351533) на користь Приватного підприємства "САНТА-УКРАЇНА" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 30634862, р/р: 26005013008307 в AT «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627) суму основного боргу у розмірі 12 048,12 грн., суму пені у розмірі 319,40 грн., 3% річних в сумі 64,06 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.02.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №5023/5675/12