ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" лютого 2013 р. Справа № 5009/2241/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на ухвалувід 26.11.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду (про повернення апеляційної скарги ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС )у справі№ 5009/2241/12 господарського суду Запорізької областіза заявою публічного акціонерного товариства "Запорізький домобудівний комбінат", м. Запоріжжядопублічного акціонерного товариства "Завод"Львівсільмаш", м. Запоріжжяпробанкрутстворозпорядник майнаСізов О.Є., м. Запоріжжя в судовому засіданні взяли участь представники:
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС та ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС ПП "ФАНГ" розпорядник майна ПАТ "Запорізький домобудівний комбінат" гр.ОСОБА_1 ОСОБА_2, довір.; Шараєвська В.П., довір.; Сізов О.Є.; Колесников А.В., довір.; Добрівська А.В., довір.;
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 5009/2241/12 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Завод"Львівсільмаш".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.09.2012 р., зокрема, заяву Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - скаржник, ДПІ у Франківському районі) про визнання кредитором боржника залишено без розгляду з підстав пропуску граничного строку для подання такої заяви, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2012 р. апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі на вказану ухвалу повернуто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 24.09.2012 р., апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме, ст.ст. 93, 97 ГПК України. Скаржник зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена без виклику сторін та отримана ним несвоєчасно. Крім того, скаржник невідкладно усунув виявлені судом апеляційної інстанції недоліки та одразу повторно звернувся з апеляційною скаргою.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.
Статтею 93 ГПК встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Згідно зі ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.
При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При винесенні оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що неналежне оформлення скаржником апеляційної скарги при першому зверненні до суду не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки така є обставина є суб'єктивною та залежала виключно від волі скаржника.
Втім, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на таке.
Як вбачається, підставою для звернення скаржника з апеляційною скаргою стала ухвала суду першої інстанції від 24.09.2012 р. про залишення без розгляду заяви скаржника з грошовими вимогами у зв'язку з пропущенням граничного тридцятиденного строку для звернення з такою заявою.
Необхідно мати на увазі, що відповідно до імперативних приписів ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство пропуск вищезазначеного строку автоматично має наслідком погашення грошових вимог кредитора, тобто припинення грошового зобов'язання боржника. Винесення ухвали суду про залишення без розгляду заяви кредитора з вказаних підстав здійснюється судом одоноособово та не потребує виклику сторін.
У той же час у випадку, коли кредитор звернувся до суду з заявою своєчасно, тобто в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, суд не має правових підстав для винесення ухвали про залишення такої заяви без розгляду без виклику сторін, оскільки відповідні обставини підлягають дослідженню виключно в судовому засіданні.
У даному випадку публікація оголошення про порушення справи про банкрутство боржника мала місце 26.07.2012 р., а скаржник звернувся з заявою про визнання кредитором 23.08.2012 р., тобто в межах встановленого строку, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, у якому заяву надіслано до суду (а.с. 100, том 8). Вказана заява надійшла до суду 18.09.2012 р. (штамп вхідної кореспонденції суду на першій сторінці заяви).
Отже, суд першої інстанції в ухвалі від 24.09.2012 р. помилково встановив дату звернення скаржника з заявою, вказавши 23.09.2012 р. замість 23.08.2012 р. При цьому, враховуючи встановлений ст. 87 ГПК України строк для надсилання копії процесуального документа сторонам та поштовий обіг, винесення судом ухвали про залишення без розгляду фактично своєчасно поданої заяви з грошовими вимогами без виклику сторін у будь-якому випадку призводить до пропущення скаржником п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали. Ігнорування судом апеляційної інстанції зазначених обставин та, як наслідок, відмова скаржнику у відновленні пропущеного процесуального строку унеможливлює в подальшому виправлення допущеної судом першої інстанції помилки.
Більше того, при вирішенні питання про відновлення процесуального строку судом апеляційної інстанції не було враховано факт невідкладного (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення вперше поданої апеляційної скарги.
За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску скаржником процесуального строку є передчасним.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з направленням справи у частині розгляду апеляційної скарги ДПІ у Франківському районі до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 53, 93, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби задовольнити.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. у справі № 5009/2241/12 (про повернення апеляційної скарги ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС ) скасувати.
3. Справу № 5009/2241/12 у частині розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.2012 р. передати до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Судове рішення № 29427242, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 13.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5009/2241/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: