Постанова № 29427020, 13.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року № 2а-9928/12/1370

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

прокурора Гончара Б.С.,

представника позивача Лопадчака О.О.,

представника відповідача Різник Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3007 ВВ МВС України до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3007 ВВ МВС України звернувся до суду з адміністративним позовом до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби (надалі-Золочівська МДПІ), в якому просить визнати такими, що не відповідають вимогам законодавства України та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.10.2012 року №0002961501, №0002971501, №0003001501, №0002991501, №0003011501 про стягнення штрафу за прострочення податкових зобов'язань на загальну суму 8 241,30 грн.

В обґрунтування поданого позову посилається на те, що за наслідками проведеної перевірки з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з плати за землю, що викладені у висновках акту за №1501/08803566 від 26.09.2012 року, відповідачем винесено, зазначені вище податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за землю. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та просить суд їх скасувати.

Згідно ухвали судді від 23.11.2012 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просили суд позов задовольнити у повному обсязі. Додатково вказали, що в силу ст.12 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України», Військова частина 3007 ВВ МВС України є бюджетною установою, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, а також коштів міністерств і відомств, у розпорядженні яких знаходяться об'єкти, які охороняються цими військами. Майно, обігові кошти Військової частини 3007 є державною власністю і належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України та закріплені за частиною на праві оперативного управління.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з мотивів, наведених ним у письмових запереченнях, де вказала, що застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача, здійснено оскаржуваними рішеннями правомірно, у зв'язку із невчасною сплатою позивачем податкових зобов'язань з плати за землю. Просила суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що у 2010 році Військовою частиною 3007 ВВ МВС України задекларовано податкові зобов'язання з плати за землю, однак сплачено позивачем вказаний податок із запізненням, тобто у 2011 році.

Матеріалами справи підтверджується, що 26.09.2012 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, головним державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Золочівської МДПІ - Тимурою Л.І. було проведено перевірку з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з плати за землю.

Перевіркою було встановлено, що Військовою частиною 3007 в порушення вимог п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 01 грудня 2010 року №2755-VІ несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з плати за землю.

За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, органом ДПІ 10.10.2012 року винесено такі податкові повідомлення-рішення:

№0002961501, яким на підставі ст.126 ПК України, за затримку на 275 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 41 169,73 грн. за земельну ділянку, розташовану у м.Золочів Львівської області, Військову частину 3007 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 8 233,95 грн.;

№0002971501, яким на підставі ст.126 ПК України, за затримку на 11 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 61,96 грн. Військову частину 3007 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, у сумі 6,20 грн., за платежем - плата за земельну ділянку, розташовану у м.Золочів Львівської області;

№0003001501, яким на підставі ст.126 ПК України, за затримку на 9 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 0,7 грн. Військову частину 3007 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, у сумі 0,7 грн., за платежем - плата за земельну ділянку, розташовану у с.Сасів;

№0002991501, яким на підставі ст.126 ПК України, за затримку на 89 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 3,15 грн. Військову частину 3007 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 0,63 грн., за платежем плата - за земельну ділянку, розташовану у с.Сасів;

№0003011501, яким на підставі ст.126 ПК України, за затримку на 9 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 0,05 грн. Військову частину 3007 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, у сумі 0,05 грн., за платежем - плата за земельну ділянку, розташовану у с.Єлиховичі.

Окрім цього, як вбачається із пояснень, наданих представником відповідача у судовому засіданні, Військова частина 3007 має борг перед бюджетом, який загалом погашається по мірі надходження коштів, у зв'язку із чим, 29.10.2012 року на підставі п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України, Золочівською МДПІ було винесено та вручено позивачу податкову вимогу на суму податкового боргу.

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-XII (надалі за текстом - Закон №2535-XII), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 14 Закону №2535-XII, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 Закону №2535-XII, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (надалі за текстом - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.31.1 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до змісту ст.ст.269, 270 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За змістом п. 286.6 ст.286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.

Щодо тверджень позивача з приводу того, що Військова частина 3007 є військовим формуванням та відповідно до Податкового кодексу України з 01.01.2011 року повністю звільняється від сплати податків, суд не погоджується і у свою чергу вважає за необхідне роз'яснити наступне.

Згідно із п.3 ст.12 Закону України «Про плату на землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року (із змінами та доповненнями), що діяв на час подання декларації, від земельного податку звільняються, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України).

Таким чином, оскільки Військова частина 3007 входить до системи Міністерства внутрішніх справ, про що наголошував у судовому засіданні сам представник позивача, тому дана пільга на таку не розповсюджується.

Суд також зауважує, що 23.03.2011 року позивач - Військова частина 3007 зверталася до Золочівської МДПІ з листом, прохальною частиною якого було надати довідку про стан розрахунків по сплаті земельного податку станом на 01.03.2011 року, з розбивкою за основним платежем, пенею та штрафними санкціями. Загалом, Золочівською МДПІ при наданні довідки про стан розрахунків по сплаті ж земельного податку за 2010 рік повідомлено позивача про наявність податкового боргу із розбивкою по основному платежу та пені і, у тому числі, роз'яснено із чим погоджується суд, що оскільки штрафна санкція відповідно до ст.126 Податкового кодексу України нараховується за порушення термінів сплати у відсотках погашеної суми податкового боргу та при затримці кількості календарних днів, а тому при видачі такої довідки відповідачу не видавалося за можливе спрогнозувати коли Підприємством буде погашено борг, а також обчислити штрафну санкцію за несвоєчасну його сплату. За Військовою частиною 3007 відповідно до повідомлення податкового органу, станом на 01.03.2011 року, рахувалася заборгованість по сплаті земельного податку, зокрема, у сумі 19 451,10 грн. (Золочівська міська рада) та 0,57 грн. (Сасівська сільська рада), яка погашена у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення №306 від 10.05.2011 року.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, те що штрафні санкції були застосовані у зв'язку з невчасною сплатою позивачем узгодженого податкового зобов'язання за минулі періоди, суд вважає нарахування останньому штрафних санкцій правомірними, а позовні вимоги про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2012 року №0002961501, №0002971501, №0003001501, №0002991501, №0003011501 такими, що не підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 лютого 2013 року.