Постанова № 29426979, 13.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 5009/2241/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на ухвалувід 26.11.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду (про повернення апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС )у справі№ 5009/2241/12 господарського суду Запорізької областіза заявою публічного акціонерного товариства "Запорізький домобудівний комбінат", м. Запоріжжядопублічного акціонерного товариства "Завод"Львівсільмаш", м. Запоріжжяпробанкрутстворозпорядник майна Сізов О.Є., м. Запоріжжя в судовому засіданні взяли участь представники:

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС та ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС ПП "ФАНГ" розпорядник майна ПАТ "Запорізький домобудівний комбінат" гр.ОСОБА_1. ОСОБА_2, довір.; Шараєвська В.П., довір. Сізов О.Є. Колесников А.В., довір. Добрівська А.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 5009/2241/12 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Завод"Львівсільмаш".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.09.2012 р., зокрема, заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - скаржник, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання кредитором залишено без розгляду у зв'язку з пропуском граничного строку для подання такої заяви, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2012 р. апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі на вказану ухвалу повернуто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 24.09.2012 р., апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме, ст.ст. 93, 97 ГПК України. Скаржник зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена без виклику сторін та була отримана ним несвоєчасно. Крім того, скаржник невідкладно усунув виявлені судом апеляційної інстанції недоліки та одразу повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Статтею 93 ГПК встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно зі ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається, підставою для звернення скаржника з апеляційною скаргою стала ухвала суду першої інстанції від 24.09.2012 р. про залишення без розгляду заяви скаржника з грошовими вимогами у зв'язку з пропущенням граничного тридцятиденного строку для звернення з такою заявою.

Необхідно мати на увазі, що відповідно до імперативних приписів ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство пропуск вищезазначеного строку автоматично має наслідком погашення грошових вимог кредитора, тобто припинення грошового зобов'язання боржника. Винесення ухвали суду про залишення без розгляду заяви кредитора у зв'язку з пропуском граничного строку здійснюється судом одоноособово та не потребує виклику сторін.

У даному випадку публікація оголошення про порушення справи про банкрутство боржника мала місце 26.07.2012 р., а скаржник звернувся з заявою про визнання кредитором 12.09.2012 р., тобто поза межами встановленого граничного строку, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, у якому заяву надіслано до суду (а.с. 153, том 7). Вказана заява надійшла до суду 18.09.2012 р. (штамп вхідної кореспонденції суду на першій сторінці заяви).

За таких обставин посилання скаржника на винесення ухвали від 24.09.2012 р. без виклику сторін у даному випадку не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку на її оскарження.

За умови пропуску скаржником процесуального строку при першому зверненні з апеляційною скаргою сам по собі факт оперативного усунення недоліків скарги при повторному зверненні зі скаргою не є підставою для відновлення строку.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено наявності інших поважних причин пропуску процесуального строку, що відповідно до ст. 53 ГПК України є обов'язковою умовою для його відновлення, оскаржувана ухвала була винесена судом правомірно.

У зв'язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає чинному законодавству.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 53, 93, 106, 1115, 1117, 1119 - 11111 , 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. у справі № 5009/2241/12 (про повернення апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС) залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич