Постанова № 29426943, 12.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 року Справа № 812/177/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: Криштова Є.Ф.,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012 № 0001452201, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012 № 0001452201.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з 13.08.2012 по 10.09.2012 на ПП «Хімпостачальник» посадовими особами ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області була проведена документальна планова виїзна перевірка, за результатами якої 17.09.2012 складено акт № 981/22-13395997.

21.09.2012 позивач звертався до податкового органу із запереченнями до акту, на яку отримав відповідь 28.09.2012.

03.10.2012 позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 №0001452201, яким йому було збільшено податок на додану вартість по вітчизняних товарах на 285 325,00 грн., штрафні санкції - 20 720,50 грн., разом - 306 045,50 грн.

ПП «Хімпостачальник» звернулося зі скаргою № 1032 від 09.10.2012 на вказане податкове повідомлення-рішення до ДПС у Луганській області. 21.11.2012 позивачем отри мано рішення про результати розгляду первинної скарги, яким ДПС у Луганській області оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою № 2065 від 20.11.2012 на виказане податкове повідомлення-рішення. 21.12.2012 позивачем було отримано рішення про результати розгляду скарги, яким ДПС України оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Позивач вважає, що ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області неправильно визначило суми грошового зобов'язання, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача, тому податкове повідомлення-рішення повинно бути скасовано.

Позивач вважає, що акт, складений за результатами перевірки ПП «Хімпостачальник», містить в собі суперечні твердження. Відповідачем не наведено жодного судового рішення, яке б встановлювало недійсність правочинів з контрагентами позивача.

Взаємовідносини між ПП «Хімпостачальник» та зазначеними в акті контрагентами мали реальний характер, що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними на придбання товарно-матеріальних цінностей, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними та сертифікатами якості. В результаті цих операцій був одержаний економічний ефект (використані сировина, устаткування, вироблена та реалізована готова продукція).

Неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Хімпостачальник» або його відсутність за юридичною адресою не повинні автоматично означати недійсність угод, укладених з такими контрагентами, та спричиняти негативні податкові наслідки для позивача.

Позивач вважає незаконними вимоги відповідача щодо надання заявок (замовлень) на постачання товарно-матеріальних цінностей, коли ПП «Хімпостачальник» надало договори, видаткові накладні та інші документи, які підтверджують виконання господарських зобов'язань та підписані обома сторонами. Крім того, більшість договорів, підписаних позивачем з контрагентами містять в собі положення стосовно того, що невід'ємною частиною договору є рахунок-фактура та видаткова накладна.

Також позивач вважає незаконними вимоги відповідача щодо надання сертифікатів (паспортів) якості. Товари, отримані за вказаними в акті договорами, вже використані за призначенням, зауважень щодо якості ПП «Хімпостачальник» не має. Сертифікати (паспорти) якості не є документами суворої звітності, тому в не зберігаються на підприємстві після використання товарів. Сертифікати (паспорти) якості не є основними та первинними документами для підтвердження господарської операції та її податкового обліку.

Відповідно до положень п. 44.7 ПК України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки, як відсутні.

ПП «Хімпостачальник» надало копії документів, на які в ході проведення перевірки податковий орган звернув увагу, разом із запереченнями до акту. Документи було надано згідно переліку, зазначеному у додатку 1, який є невід'ємною частиною заперечення. Однак, податковим органом вказані документи не були прийняті до уваги у зв'язку з тим, що такі документи повинні були бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання акту перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив провести розгляд справи за його відсутності, в раніше наданих суду запереченнях зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення видане заступником начальника ДПІ у м.Сєвєродонецьку Височиною О.А. на підставі п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст. 123 , п.7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, за розглядом акту планової перевірки від 17.09.2012 № 981/23-13395997, в котрому вказано на порушення: підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у частині завищення податкового кредиту по операціях з придбання товарів/послуг від ТОВ «Алчевськ Алєко», ТОВ «Ідея-2004», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Домен», ТОВ «ЛАНА-ТОРГ», ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Слецмегасервіс», ТОВ «Авіноінвест», ТОВ «ТД «Промин'весттрупп», ПП «ТКФ «Юпітер», які фактично не відбувались, на загальну суму 285 325,00 грн., у тому числі: за грудень 2010 року - 22 965,00 грн., лютий 2011 року - 33 550,00 грн., березень 2011 року - 90 791,00 грн., квітень 2011 року - 74 507,00 грн., травень 2011 року - 2 400,00 грн., червень 2011 року - 1 200,00 грн., серпень 2011 року - 57 513,00 грн., вересень 2011 року - 1 200,00 грн., жовтень 2011 року - 1 200,00 грн.

Зазначені порушення відбулись внаслідок взаємовідносин з контрагентами, які мають ознаки фіктивності, а також внаслідок відсутності реального здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ.

При проведенні перевірки взято до уваги інформацію, викладену в актах:

- Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 28 травня 2012 року №438/227-33157731 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Алчевськ Алєко» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Еліт Інвест» за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, в якому вказано про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Алчевськ Алєко» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку 3; відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, Підприємство за місцезнаходженням не встановлено. У зв'язку з вищезазначеним в акті перевірки зроблено висновки про завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 149 079,00 грн. та завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього в сумі 156 925,00 грн.;

- Ленінської МДПІ Луганської області ДПС від 30 січня 2012 року №102/16/33181570 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ідея-2004» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року та січень 2011 року, в якому вказано, що у ТОВ «Ідея-2004» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості. Перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю;

- Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 15 травня 2012 року №299/22-300/37156768 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ардея-Тех» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01 вересня 2010 року по 31 травня 2011 року, в якому вказано про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарською діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу-транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг). Перевіркою встановлено,,: що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з; його відсутністю. У зв'язку з вищезазначеним в акті перевірки зроблено висновки про завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 148508579 грн. та: завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у в сумі 161534997 грн.;

- ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03 квітня 2012 року №113/22-4/23739044 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Домен» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Біржа Музичних інструментів» за період з 01 березня 2011 року по 31 травня 2011 року та від 13 квітня 2012 року №156/22-4/23739044 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Домєн» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «Юкмас» за період з 01 травня 2011 року по 30 листопада 2011 року. В ході перевірок встановлено за період з 01 березня 2011 року по 31 травня 2011 року відсутність поставок робіт (послуг) від основного постачальника ПП «Біржа Музичних Інструментів» до підприємства-покупця ТОВ «Домєн» в сумі ПДВ - 732 746,60 грн., від ТОВ «Домєн» до контрагентів - покупців на загальну суму ПДВ - 1 010 287,10 грн.; за період з 01 травня 2011 року по 30 листопада 2011 року відсутність поставок товарів (послуг) від основних постачальників ТОВ «Тала Груп», ТОВ «Юкмас» до підприємства - покупця ТОВ «Домєн» в сумі ПДВ 1 321 176,00 грн., від ТОВ «Домєн» до контрагентів - покупців на загальну суму ПДВ - 1 916 239,68 грн. Зазначеними перевірками встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з його відсутністю;

- ДПІ у м. Херсоні від 21 грудня 2011 року №90/15-2/36944452 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАНА-ТОРГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року, в якому вказано, що у ТОВ «ЛАНА-ТОРГ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, складські приміщення, технічний персонал, транспортні засоби. Згідно пояснень директора ТОВ «ЛАНА-ТОРГ» довіреності на отримання ТМІД від постачальників та на приведення господарських операцій від імені ТОВ «Лана-Торг» не виписувались. Звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ЛАНА-ТОРГ» із платниками податків за липень 2011 року;

- Ленінської МДПІ Луганської області ДПС від 30 січня 2012 року №100/16/3.3352412 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Метал Трейд СВ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 червня 2010 року по 31 січня 2011 року, в якому вказано, що у ТОВ «Метал Трейд СВ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні, виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства з контрагентами. Перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю;

- Ленінської МДПІ у м. Луганську від 26 лютого 2010 року № 141/23/36189677 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Спецмегасервіс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 22 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року, в якому вказано, що ТОВ «Спецмегасервіс» не знаходиться за місцезнаходженням. Постановою Господарського суду Луганської області від 16 листопада 2009 року по справі №22/846 ТОВ «Спецмегасервіс» визнано банкрутом - стан 14. ТОВ «Спецмегасервіс» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту, у зв'язку з чим в акті зроблено висновки про завищення податкових зобов'язань всього у сумі 24 675 079,00 грн. та завищення податкового кредиту всього у сумі 24 577 573,00 грн.;

- Ленінської МДПІ у м. Луганську від 28 січня 2010 року №64/23/36324021 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Авіноінвест» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту, декларацій з податку на додану вартість за період з серпня по листопад 2009 року, в якому вказано, що місцезнаходження ТОВ «Авіноінвест» не встановлено. ТОВ «Авіноінвест» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту, у зв'язку з чим в акті зроблено висновки про завищення податкових зобов'язань

всього у сумі 51 71 653,00 грн. та завищення податкового кредиту всього в сумі 4 142 805,00 грн.;

- Ленінської МДПІ у м. Луганську від 01 квітня 2011 року №187/23-36562542 про, результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Проминвестгрупп» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового,кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, в якому вказано, що у ТОВ «ТД «Проминвестгрупп» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. У зв'язку з вищезазначеним в акті перевірки зроблено висновки про завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 2 610 278,00 грн. та завищення суми податкових зобов'язань з податку па додану вартість всього в сумі 2 821 923,00 грн.;

- Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22 червня 2011 року №1132/16-3690150 про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки ПП «ТКФ «Юпітер» з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, в якому вказано, що у ПП «ТКФ «Юпітер» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. Підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. Перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю

З огляду на приписи вищезазначених нормативних актів, дослідивши фактичні обставини справи, а саме відсутність реального здійснення ТОВ «Алчевськ Алєко», ТОВ «Ідея-2004», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Домен», ТОВ «ЛАНА-ТОРГ», ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Спецмегасервіс», ТОВ «Авіноінвест», ТОВ «ТД «Проминвестгрупп», ПП «ТКФ «Юпітер» господарських операцій, відповідач вважає, що відсутні підстави вважати необґрунтованими висновки акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість у сумі 285 325,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 03.10.12 №0001452201 на 285 325,00грн. ПДВ і 20 720,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Аналізуючи викладене, відповідач вважає, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами мають нереальний характер, спрямовані на отримання податкової вигоди та суми по ним не можуть бути включені до складу податкового кредиту, що в свою чергу призводить до заниження податку на додану вартість. Порушення податкового законодавства та несплата податків н повному обсязі призводить до втрат державного бюджету України.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 13.08.2012 по 10.09.2012 фахівцями ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС на підставі направлень № 205\01-16 від 27.08.2012, № 187\0-16 від 13.08.2012 № 204\01-16 від 27.08.2012, № 188\01-16 від 13.08.2012, № 182\01-16 від 13.08.2012, № 186\01-16 від 13.08.2012, № 183\01-16 від 13.08.2012, № 223\01-16 від 04.09.2012, № 184\01-16 від 13.08.2012, № 198\01-16 від 13.08.2012, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2012 року, проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Хімпостачальник» (далі - ПП «Хімпостачальник») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.09.2012 № 981/22-13395997, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено зокрема порушення ПП «Хімпостачальник»: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за друге півріччя 2009 року - півріччя 2012 року всього в сумі 285 325,00 грн., у тому числі: за грудень 2010 року - 22 965,00 грн., лютий 2011 року - 33 550,00 грн., березень 2011 року - 90 791,00 грн., квітень 2011 року - 74 507,00 грн., травень 2011 року - 2 400,00 грн., червень 2011 року - 1 200,00 грн., серпень 2011 року - 57 513,00 грн., вересень 2011 року - 1 200,00 грн., жовтень 2011 року - 1 200,00 грн.

Вищевказаний акт підписано директором ПП «Хімпостачальник» із запереченнями.

На підставі акту перевірки від 17.09.2012 № 981/22-13395997 ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0001452201 від 03.10.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)» на суму 306 045,50 коп., з яких: 285 325,00 грн. - основний платіж, 20 720,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 77 Податкового кодексу України визначено порядок проведення

документальних планових перевірок.

Згідно п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Правомірність проведення перевірки сторонами не заперечується.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.10.2010 між ТОВ «Лана-Торг» (Постачальник) та ПП «Хімпостачальник» (Покупець) укладено договір поставки № 146, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю у визначений термін, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поліетилентерефталат на умовах, визначених цим договором. Договором визначено, що товар постачається за заявкою Покупця, строк постачання товару - потягом 3 робочих днів з дня отримання заявки від Покупця. З кожною партією товару Постачальник надає оригінали рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної.

20.10.2010 між ТОВ «Алчевськ Алєко» (Постачальник) та ПП «Хімпостачальник» (Покупець) укладено договір постачання № 115, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю у визначений термін, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити карбамід марки «Б» на умовах, визначених даним договором та доповненнями до нього, які є його невід'ємною частино. Договором визначено, що товар постачається за заявкою Покупця, строк постачання товару - потягом 3 робочих днів з дня отримання заявки від Покупця. З кожною партією товару Постачальник надає оригінали рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, сертифікату якості на товар.

01.12.2010 між ПП «Ардея-Тех» (Постачальник) та ПП «Хімпостачальник» (Покупець) укладено договір постачання № 144, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю у визначений термін, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити капролактам кристалічний на умовах, визначених цим договором. Договором визначено, що товар постачається за заявкою Покупця, строк постачання товару - потягом 3 робочих днів з дня отримання заявки від Покупця. З кожною партією товару Постачальник надає оригінали рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, сертифікату якості на товар.

22.12.2010 між ПП «Ардея-Тех» (Постачальник) та ПП «Хімпостачальник» (Покупець) укладено договір постачання № НО-0000031, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю у визначений термін, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити капролактам кристалічний на умовах, визначених цим договором. Договором визначено, що товар постачається за заявкою Покупця, строк постачання товару - потягом 3 робочих днів з дня отримання заявки від Покупця. З кожною партією товару Постачальник надає оригінали рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, сертифікату якості на товар.

24.02.2011 між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (Постачальник) та ПП «Хімпостачальник» (Покупець) укладено договір постачання № 76, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця у визначений термін, а Покупець зобов'язується прийняти тару, що була у використанні на умовах, визначених цим договором та доповненнями до нього, які є його невід'ємною частиною. Договором визначено, що товар постачається за заявкою Покупця, яка надається Постачальнику у письмовій формі (лист, факсимільне повідомлення). З кожною партією товару Постачальник надає оригінали рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної.

15.02.2011 між ТОВ «Домєн» (Постачальник) та ПП «Хімпостачальник» (Покупець) укладено договір постачання № 03/02, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця у визначений термін, а Покупець зобов'язується прийняти хімічну продукцію на умовах, визначених цим договором та доповненнями до нього, які є його невід'ємною частиною. Договором визначено, що товар постачається за заявкою Покупця, строк постачання товару - потягом 5 робочих днів з дня отримання заявки від Покупця. З кожною партією товару Постачальник надає оригінали рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, сертифікату якості на товар.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, товарно-транспортних накладних.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України.

Крім того, позивачем в якості підтвердження використання у виробничій діяльності придбаного за вищевказаними договорами товару надано суду акти використання сировини на виготовлення продукції, підсумкові вимоги на отримання сировини для виготовлення продукції, підсумкові накладні на використання готової продукції.

Суд вважає, що податковим органом не надана належна оцінка первинної документації позивача.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011) (далі - Закон № 168), податковий кредит - це сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Закон № 168 визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В силу пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Заокну № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми

податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Системним аналізом вищевказаних положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентами, а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одержано від ТОВ «Лана-Торг», ТОВ «Алчевськ Алєко», ПП «Ардея-Тех», СПД ОСОБА_3, ТОВ «Домєн» податкові накладні, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому воно є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується доводів відповідача стосовно того, що господарські операції між ПП «Хімпостачальник» а його контрагентами не носять реального характеру, суд приходить до наступного.

Податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції через їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, суперечить моральним засадам суспільства.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган, формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочинів між позивачем та його контрагентами або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, із застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган при винесенні оскаржуванго податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку від 03.10.2012 № 0001452201 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 294,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 04.01.2013 .

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 18.02.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012 № 0001452201 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку від 03.10.2012 № 0001452201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Хімпостачальник» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.), які сплачено згідно платіжного доручення № 34 від 04.01.2013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.02.2013.

Суддя Т.С. Ушаков