Постанова № 29426894, 14.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. Справа № 2а-3707/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю прокурора Герасимик Т.О.

представника позивача Токара В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника Калуського міжрайонного прокурора в інтересах Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" про стягнення заборгованості в сумі 34946,17 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2012 року заступник Калуського міжрайонного прокурора в інтересах Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Державної податкової служби звернувся в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" про стягнення заборгованості в сумі 34 946,17 грн. за період січень-серпень 2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю за період з січня 2012 року по серпень 2012 року в загальній сумі 34 946,17 грн., в тому числі пеня 739,05 грн. Дана заборгованість виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі. Вказану суму податкового боргу відповідач в добровільному порядку не сплатив.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що податковий борг відповідача з орендної плати, є грошовим зобов'язанням відповідача, яке самостійно ним визначене та просив стягнути дану заборгованість.

Представник відповідача за довіреністю Шуригін М.А. в судове засідання не з'явився, попередньо подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора ТОВ «Реалсервісбуд» Казмірука В.М. у відпустці за кордоном. Суд ухвалив продовжити розгляд справи у відсутності представника відповідача, визнавши неявку такого без поважних причин, оскільки доказів про перебування директора у відпустці та за кордоном суду не недано, як і не вказано причини неприбуття в судове засідання представника Шуригіна М.А. Крім того, в порушення припису ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, яка вказує на те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, відповідачем подано п'яте клопотання про відкладення розгляду справи. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову відповідач не скористався.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2002 року товариство з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.72-73).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідач згідно підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України являється платником орендної плати за землю.

Плата за землю (в тому числі орендна плата за землю), яка є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 коментованого Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Положеннями пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем, у відповідності до вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, подано звітну податкову декларацію з орендної плати за 2012 рік, в якій ним задекларовано до сплати податкові зобов'язання на 2012 рік в сумі 51 310,70 грн. з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, з обов'язковими щомісячними платежами в розмірі 4275,89 грн.(а.с. 10-11).

Самостійно визначені зобов'язання відповідач за період з січня по серпень 2012 року не виконав, і на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати за вказаний період становить 34 207,12 грн.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається із зворотного боку облікової картки платника податків відповідача із орендної плати станом на 10.12.2012 року та довідки за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку з орендної плати в розмірі 739,05 грн.(а.с.8, 74-77).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Калуська оДПІ надсилала товариству з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" першу податкову вимогу форми "Ю1" від 07.10.2008 року № 1/36923531/10/240 та другу податкову вимогу форми "Ю2" від 06.11.2008 року № 2/42925837/10/240. Дані податкові вимоги отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи корінцях першої та другої податкових вимог, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с.9).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (а.с.10-11), корінцем першої та другої податкової вимоги (а.с.9), довідкою про борг № 4364/10/240 від 15.10.2012 року (а.с. 8), а також зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 74-77).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" податкового боргу в сумі 34 946,17 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" (ідентифікаційний код 31951554, місцезнаходження - 77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Окружна,1) із розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане товариство та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід бюджету 34 946 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот сорок шість) гривень 17 копійок податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 18.02.2013 року.