Постанова № 29426764, 18.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/4493/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретаріВасиленко К.Е. за участю: представника позивача представників відповідача Станкевич Н.Є. Савранської І.В., Голик М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001698811 від 25.11.2011 р., -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2012 р. Публічне акціонерне товариство «Дніпровагонмаш» звернулось до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001698811 від 25.11.2011 р. про визначення грошового зобов'язання платника податків, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

18 квітня 2012 року, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви до 03 травня 2012 року. У зв'язку з тим, що вимоги винесеної ухвали суду, позивач у вказаний термін не виконав і вказані недоліки не усунув, ухвалою суду від 08 травня 2012 року, позовну заяву було повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду від 08 травня 2012 року, позивач оскаржив її до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, ухвалою від 20 грудня 2012 року, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду.

21 січня 2013 року адміністративну справу було відкрито та призначено до розгляду на 28 січня 2013 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Алерт», ПП «Алерт - Плюс», ПП «Інко», ПП «Авеланж», ПП «Арона Сервіс», ПП «Саланг - ТМ», ПП «Асіст», ТОВ «Інтермаксервіс», ПП «Маркап», ПП «Альпарі - Т», ПП «Агат Сервіс», ПП «Астелікс - 2007», ПП «Алівіс», ПП «Оріль», ПП «Алькасар Плюс» за період з 01.06.2008 р. по 19.10.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт № 1601/08-02/1-05669819 від 09.11.2011 року, згідно висновку якого, встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», положення ч. 1 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 та ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 216. ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, в результаті чого, завищено різницю між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 5959,0 грн., в тому числі за липень 2008 р. на суму 795,0 грн., за серпень 2008 року на суму 896,0 грн.. за серпень 2009 року на суму 1272 грн., за жовтень 2009 року на суму 1500 грн., за листопад 2009 року на суму 1496 грн.

Позивач вважає, що дії відповідача, є протиправними, у зв'язку з тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства, неправомірно встановив в акті нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі договорів поставки, та відповідачем в акті перевірки безпідставно зазначено, що операції з купівлі позивачем товарів за договорами поставки, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а тому, є протиправними.

Крім того, позивач вважає, що дії відповідача щодо встановлення недійсності господарських операцій між позивачем та його контрагентами у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, є протиправними.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на те, що здійснюючи перевірку позивача, податковий орган діяв на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законами України, Податковим кодексом України та Конституцією України.

У судовому засіданні представники відповідача адміністративний позов не визнали та просили відмовити у його задоволені у повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача заявили клопотання про заміну неналежного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, на належного Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби внаслідок реорганізації шляхом перетворення, де правонаступником, є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків м. Дніпропетровська Державної податкової служби. Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти заміни відповідача, судом було здійснено заміну відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне, в задоволені адміністративного позову відмовити повністю, виходячи з наступного.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких, спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п.п. 20.1.4, п.20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом. Під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до п.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно до вимог п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень, складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства, за кожним відображеним в акті фактом порушення, необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої, здійснено це порушення, при цьому, додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких, вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби, така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факти відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій, факти про надання пояснень необхідно відобразити в акті.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, на підставі постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченка Ю.В. від 25.07.2011 р., направлень на перевірку від 19.10.2011 р. № 551/08-02/1, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Дніпровагонмаш» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України, правильності та повноти нарахування, та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Алерт», ПП «Алерт - Плюс», ПП «Інко», ПП «Авеланж», ПП «Арона Сервіс», ПП «Саланг - ТМ», ПП «Асіст», ТОВ «Інтермаксервіс», ПП «Маркап», ПП «Альпарі - Т», ПП «Агат Сервіс», ПП «Астелікс - 2007», ПП «Алівіс», ПП «Оріль», ПП «Алькасар Плюс» за період з 01.06.2008 р. по 19.10.2011 р.

ПАТ «Дніпровагонмаш» було повідомлено про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що також, в судовому засіданні було підтверджено представником позивача.

За результатами зазначеної перевірки, було складено акт № 1601/08-02/1-05669819 від 09.11.2011 року, згідно висновку якого, встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», положення ч. 1 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 та ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 216. ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, в результаті чого, завищено різницю між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 5959,0 грн., в тому числі за липень 2008 р. на суму 795,0 грн., за серпень 2008 року на суму 896,0 грн.. за серпень 2009 року на суму 1272 грн., за жовтень 2009 року на суму 1500 грн., за листопад 2009 року на суму 1496 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного періоду за серпень 2011 року на суму 3563,0 грн. Відповідно до п.102.1 ст. 102 ПКУ на суми, по яких минув строк давності податкове повідомлення - рішення не виносилось.

На підставі акту перевірки, було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001698811 від 25.11.2011 р. Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та до Державної податкової служби України, які рішеннями від 31.01.2012 р. та 06.03.2012 р., у задоволені скарг було відмовлено.

В податковому повідомлені - рішенні № 0001698811 зазначено, що ПАТ «Дніпровагонмаш» порушило пп. 7.4.1., пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та ч. 1 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 та ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом при перевірці були використані наступні документи: банківські виписки, платіжні доручення, рахунки - фактури, видаткові накладні, податкові накладні, декларації з податку на прибуток та ПДВ, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, пояснення головного бухгалтера, матеріали перевірки ПП «Маркап», отримані від Кременчуцької ОДПІ (акт від 17.06.2011 р. № 4068/23-209/36504035) та матеріали перевірки ПП «Альпарі - Т», отримані від Балтської МДПІ (акт від 22.07.2011 р. № 23 - 2300/36643102/95), даних автоматичних систем.

В ході перевірки, відповідачем первинних документів, наданих ПАТ «Дніпровагонмаш», листа ПАТ «Дніпровагонмаш» від 26.11.2011 р. № 2120-272 та проведеного аналізу системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено, що ПАТ «Дніпровагонмаш» не мало взаємовідносини з ПП «Алерт - Плюс», ПП «Інко», ПП «Авеланж», ПП «Арона Сервіс», ПП «Саланг - ТМ», ПП «Асіст», ТОВ «Інтермаксервіс», ПП «Агат Сервіс», ПП «Астелікс - 2007», ПП «Алівіс», ПП «Оріль», ПП «Алькасар Плюс» за період з 01.06.2008 р. по 19.10.2011 р.

Відповідачем, на підставі проведеного аналізу системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено, що у липні - серпні 2008 року позивач мав взаємовідносини з ПП «Алерт». Позивачем під час перевірки не було надано первинні документи по взаємовідносинам з ПП «Алерт», мотивуючи тим, що сплинуло 1095 календарних днів, протягом яких, вони повинні зберігати первинні документи.

Відповідно до матеріалів перевірки, було встановлено, що ПАТ «Дніпровагонмаш» перебувало у взаємовідносинах з ПП «Маркап» на підставі договору від 18.08.2009 р. № 712 щодо постачання наконечників М8 х 1,4 х 30, згідно із специфікацій. Відповідно до даного договору датою поставки вважається дата отримання продукції позивачем в місці, зазначеному в специфікації. Дія договору була вказана до 31.12.2009 р.

Специфікацією від 18.08.2009 р. № 1, була передбачена поставка наконечників М8х1,4х30 у кількості 2000 шт. за ціною 3,18 грн./шт., на загальну суму поставки 7632,0 грн., в тому числі ПДВ - 1272,0 грн. Поставка здійснювалась автотранспортом ПП «Маркап», на склад позивача. Додаткові умови: мідь М1 ДСТУ859:2003, виробник продукції був ПП «Маркап».

Специфікацією від 19.10.2009 р. № 2, була передбачена поставка наконечників М8х1,4х30 у кількості 2000 шт. за ціною 3,75 грн./шт. на загальну суму поставки 9000,0 грн., в тому числі ПДВ - 1500,0 грн. Поставка здійснювалась автотранспортом ПП «Маркап» на склад ПАТ «Дніпровагонмаш». Додаткові умови: мідь М1 ДСТУ859:2003, виробник продукції був П «Маркап».

Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі відповідно до платіжних доручень на суму 16632,0 грн., в тому числі ПДВ - 2772,0 грн.

В судовому засіданні представники відповідача надали копію акта перевірки ПП «Маркап» від 17.06.2011 р. № 4068/23-209/36504035, що був надісланий Кременчуцькою ОДПІ, яким встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, жодних первинних документів не було надано.

За даними декларації з податку на прибуток за 2009 р., Додаток К1/1, до декларації не подавався, що свідчить про відсутність основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів у ПП «Маркап», що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами.

Згідно копії вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 р., яка була отримана Дніпропетровським окружним адміністративним судом за запитом від 06.02.2013 року яка міститься в матеріалах справи за даним вироком було засуджено гр. ОСОБА_7, гр. ОСОБА_9, гр. ОСОБА_10 та визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.2,3 ст. 358 КК України по підробленню документів за період з травня 2006 року по квітень 2010 року по підприємству ПП «Маркап».

Враховуючи документи по взаємовідносинам ПАТ «Дніпровагонмаш» з ПП «Маркап», виписані та завірені підписом особи, яка не має відношення до діяльності ПП «Маркап».

Також, матеріалами перевірки було встановлено, що ПАТ «Дніпровагонмаш» перебувало у взаємовідносинах з ПП «Альпарі - Т» на підставі договору поставки наконечників М8х1,4х30 від 18.08.2009 р. № 712, згідно специфікації.

Специфікацією від 18.11.2009 р. № 1, передбачена поставка наконечників М8х1,4х30 у кількості 2000 шт. за ціною 3,74 грн./шт. на загальну суму поставки 8976,0 грн., в тому числі ПДВ - 1496,0 грн. Поставка здійснювалась автотранспортом ПП «Альпарі - Т» та за його рахунок на умовах СРТ на склад позивача. Додаткові умови: мідь ДСТУ859:2003. Виробник продукції: ПП «Альпарі - Т» м. Кодима.

Специфікацією від 11.01.2010 р. № 2, передбачена поставка наконечників М8х1,4х30 у кількості 3000 шт. за ціною 3,74 грн./шт. на загальну суму поставки 13464,0 грн., в тому числі ПДВ - 2244,0 грн. Поставка здійснювалась автотранспортом ПП «Альпарі - Т» та за його рахунок на умовах СРТ на склад позивача. Додаткові умови: мідь ДСТУ859:2003. Виробник продукції: ПП «Альпарі - Т».

Специфікацією від 12.02.2010 р. № 3, передбачена поставка наконечників М8х1,4х30 у кількості 5000 шт. за ціною 4,15 грн./шт. на загальну суму поставки 24900,0 грн., в тому числі ПДВ - 4150,0 грн. Поставка здійснювалась автотранспортом ПП «Альпарі - Т» та за його рахунок на умовах СРТ на склад позивача. Додаткові умови: мідь ДСТУ859:2003. Виробник продукції: ПП «Альпарі - Т».

Специфікацією від 18.03.2010 р. № 4, передбачена поставка наконечників М8х1,4х30 у кількості 4000 шт. за ціною 4,15 грн./шт. на загальну суму поставки 19920,0 грн., в тому числі ПДВ - 3320,0 грн. Поставка здійснювалась автотранспортом ПП «Альпарі - Т» та за його рахунок на умовах СРТ на склад позивача. Додаткові умови: мідь ДСТУ859:2003. Виробник продукції: ПП «Альпарі - Т».

Розрахунки між підприємствами проведено в безготівковій формі на загальну суму 67260,0 грн., в тому числі ПДВ - 11210,00 грн. відповідно платіжних доручень.

Відповідно до акта перевірки ПП «Альпарі - Т» від 22.07.2011 р. № 23 - 2300/36643102/95 (Балтська МДПІ), наданого в судовому засіданні представниками відповідача, встановлено, що ПП «»Альпарі - Т» за юридичною адресою не знаходиться, про що складено акти від 06.04.2010 р. № 9-2300/36643102, від 06.06.2010 р. № 15-2300/36643102, від 18.07.2011 р. № 6 - 2300/36643102.

Відповідно до Декларації по податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року, автоматизація по основним фондам не нараховувалась, Додаток К1/1 до Балтської МДПІ не надано, що свідчить про відсутність основних фондів.

Чисельність працюючих: відповідно до довідки по формі 1 ДФ, кількість працюючих на підприємстві у 3 кварталі 2010 року, складала 2 особи.

В свою чергу, суд зазначає, що постановою від 25.07.2011 р. про призначення документальної позапланової перевірки ПАТ «Дніпровагонмаш», отриманій СДПІ ВПП ДПС, зазначається, що в межах кримінальної справи № 2011531008011 проведено допит в якості свідка гр. ОСОБА_11 (в даному випадку він зазначений як особа, яка підписувала первинні документи по даній справі, а саме, договір № 897 від 18.11.2009 р., специфікацію № 1 від 18.11.2009 р. до договору № 897 від 18.11.2009 р., специфікацію № 2 від 11.01.2010 р. до договору № 897 від 18.11.2009 р., специфікацію № 3 від 12.02.2010 р. до договору № 897 від 18.11.2009 р., податкову накладну № 27112, специфікацію № 4 від 18.03.2010 р., до договору № 897 від 18.11.2009 р. які було в судовому засіданні надані представником позивача), гр. ОСОБА_11 пояснив: «у зв'язку з необхідністю отримання трудового стажу для досягнення пенсійного віку та на пропозицію ОСОБА_7, він погодився зареєструвати на своє ім'я та рахуватися керівником ПП «Альпарі - Т». Він був присутній при реєстрації, але рахунки в банку на вказане підприємство не відкривав та діяльністю не займався.

Для здійснення діяльності, ним було надано довіреність на ОСОБА_9 (яка була засуджена вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 р., копія якого, міститься в матеріалах справи).

Допитані гр. ОСОБА_10, гр. ОСОБА_13 та гр. ОСОБА_7 (особи: ОСОБА_10 та ОСОБА_7, засудженні вироком Октябрського районного суду м. Полтави, який набрав законної сили 13.08.2010 року) повідомили, що підприємства ПП «Алерт», ПП «Маркап», ПП «Альпарі - Т» займались незаконною конвертацією безготівкових коштів в готівкові. Дані підприємства для підприємств - покупців ніяких робіт, послуг не виконували.

Крім того, згідно вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 р. гр. ОСОБА_10, гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_7 визнані винними у вчиненні, також, злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2,3 ст. 358 КК України по підробленню документів за період з травня 2006 р. по квітень 2010 року по підприємствах ПП «Алерт», ПП «Маркап», ПП «Альпарі - Т».

ДПІ у м. Дніпродзержинську проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Дніпровагонмаш» з питання правомірності включення до складу податкового кредиту у січні - квітні 2010 року суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Альпарі - Т», що вплинуло на нарахування суми від'ємного значення податку, по деклараціях з ПДВ за період 01.01.2010 р. - 30.04.2010 р. (акт від 03.12.2010 р. № 9911/188-т/23-407/05669819).

Перевіркою ПАТ «Дніпровагонмаш» з питання взаємовідносин з ПП «Альпарі - Т», ДПІ у м. Дніпроджержинську встановлено порушення положень пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, законодавством не передбачено підстав для підтвердження та відповідно отримання права на нарахування сум податкового кредиту за період січень - квітень 2010 року ПАТ «Дніпровагонмаш» по взаємовідношенням з ПП «Альпарі - Т» у розмірі ПДВ 9714,00 грн. Дане порушення призвело до завищення залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного періоду (р.26 декларації) за жовтень 2010 року на суму 9714,00 грн.

В свою чергу, податкові накладні ПП «Альпарі - Т» були підписані особою, яка не мала відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності підприємства ПП «Альпарі - Т».

Крім того, свідоцтво платника податку на ПДВ у ПП «Маркап», було анульовано, до завершення дії договору від 18.08.2009 р. № 712.

Відповідно до положень пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно із положеннями пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до положень пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до договорів від 18.08.2009 р. № 712, виробниками вищезазначеної продукції повинні бути ПП «Маркап» та ПП «Альпарі - Т», суд критично ставиться до цього, оскільки, внаслідок встановлення відсутності трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності.

У ході перевірки, також, не встановлено і факту передачі товарів від однієї сторони до іншої, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування (відповідні товарно-транспортні накладні або маршрутні листи, також, ні до перевірки, ні суду не надані), зберігання товарів.

У зв'язку з чим, такі фінансово - господарські операції не створювали настання реальних наслідків, а зводились тільки до складання відповідних документів та відображення операцій в податковому та бухгалтерському обліках.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої, як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої, як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої, як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Господарською операцією, є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж, фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового боргу кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також, доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджується здійсненням платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II, цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, можуть бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги, не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть, за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі, транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких, складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України, закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, є: правочини, спрямовані на використання, всупереч закону, комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Статтею 207 ГК України, встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної право суб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності, виходячи з наступного.

Оскільки, на ПП «Альпарі - Т» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вимоги, переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадку, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Не підтверджений час здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для відповідної господарської, економічної діяльності.

З урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що матеріалами справи, наданими в судовому засіданні поясненнями представників сторін, не підтверджено факт протиправності в діях відповідача (суб'єкта владних повноважень) та не має, також, законних підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001698811 від 25.11.2011 р., та навпаки, представниками відповідача у відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 КАСУ, під час розгляду справи по суті підтверджено факт, який встановлений та відображений в акті перевірки № 1601/08-02/1-05669819 від 09.11.2011 р. відносно ПАТ «Дніпровагонмаш», а тому, податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 25 листопада 2011 року № 0001698811, яким ПАТ «Дніпровагонмаш» визначено суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 2768,0 грн., є правомірним.

Також, відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої, ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння, та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави, встановлена протиправність діянь з боку ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, щодо складання первинних документів та підробки підписів, директорів ПП «Маркап» та ПП «Альпарі-Т», суд приходить до висновку, що у позивача відсутнє право щодо визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Маркап» та ПП «Альпарі-Т».

Крім того, суд зазначає, що в розумінні норм права, не має односторонніх угод при укладанні та виконанні договорів та здійснення господарської діяльності.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у своїй ухвалі від 29.04.2010р. № К-38733/06, а також, в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р., в якому зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть, за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктами 1, 2 ст. 17 КАС України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

Частина 1 статті 71 КАС України, встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати понесені ПАТ «Дніпровагонмаш», не повертаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити повністю в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001698811 від 25.11.2011 р., - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України .

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя І.О. Лозицька І.О. Лозицька