Рішення № 29424651, 05.02.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

2027/10522/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2013 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Марченко О.М.,

при секретарі: Бєліцької К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

27.08.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути із відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду, яка складається з пошкодження автомобіля в сумі 6947,82 грн., послуг за проведення експертизи 355,92 грн., витрат на лікування в сумі 3000,00 грн., оплату за довідку ДАІ в сумі 39,00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та сплачені судові витрати в сумі 180,00 грн. Всього стягнути з відповідачів 15522,74 грн.

19.01.2009 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду, яка складається з пошкодження автомобіля в сумі 6947,82 грн., послуг за проведення експертизи 355,92 грн., витрат на лікування в сумі 3000,00 грн., оплату за довідку ДАІ в сумі 39,00 грн., витрат по оплаті послуг за збереження автомобіля на штрафному майданчику в розмірі 7327,00 грн., послуг адвоката в сумі 2000,00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. та сплачені судові витрати в сумі 180,00 грн.

Всього стягнути з відповідача 21849,74 грн.

04.02.2013 року представником позивача за довіреністю ОСОБА_4 було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. В заяві представник позивача просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 18920,04 грн., що складаються з матеріального збитку, завданого транспортному засобу 6947,82 грн., вартості надання послуг із проведення експертизи та складання звіту 355,92 грн., послуг за охорону і збереження автомобіля на штрафному майданчику 7327,00 грн., вартості надання юридичних послуг адвокатом 2000,00 грн., завданої моральної шкоди 2000,00 грн., сплаченого державного мита за подання позовної заяви 152,00 грн., сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30,00 грн., сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги 107,30 грн.

Підставами для звернення позивача до суду були наступні обставини, викладені в уточненій позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Так, 15.04.2007 року близько 11:00 години ОСОБА_2 керуючи автомобілем ГАЗ-2705-14, реєстраційний номер 006-82ХА, та рухаючись по вул. 2-ї Пятирічки при переїзді перехрестя з проспектом Фрунзе не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Поступитися дорогою» внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2101, реєстраційний номер 768-17ХА, під керуванням водія ОСОБА_1

Викладене підтверджується постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі №3-3395/07 від 22.05.207 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення адміністративного штрафу на користь держави в розмірі 17,00 грн.

Постановою Апеляційного суду Харківської області по справі №22-405/2010 від 25.05.2010 року постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі №3-3395/07 від 22.05.207 року залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

На момент скоєння ДТП автомобіль ВАЗ-2101, реєстраційний номер 768-17ХА, належав батьку позивача ОСОБА_5, який дізнавшись про те, що ОСОБА_1 потрапив до лікарні внаслідок ДТП, та побачивши понівечений автомобіль, одержав серцевий напад, від якого помер в день ДТП.

На момент подачі до суду позову автомобіль ВАЗ-2101, реєстраційний номер 768-17ХА, належав позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.08.2008 року.

Вищевказаному транспортному засобу було нанесено матеріального збитку в розмірі 6947,82 грн., що підтверджується звітом №4489 від 09.07.2007 року Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса.

За проведення та складання звіту позивачем було сплачено на користь Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса плату в розмірі 355,92 грн., що підтверджується квитанцією №126 від 16.05.2007 року.

У звязку із тим, що відразу після ДТП позивача було госпіталізовано до нейрохірургічного відділення інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України у місті Харкові транспортний засіб було доставлено на штрафний майданчик, на якому він знаходився з 15.04.2007 року до 19.06.2008 року.

За послуги з охорони і збереження автомобіля з позивача було стягнуто грошові кошти в розмірі 7327,00 грн., що підтверджується квитанцією №19 від 19.06.2008 року.

В ході розгляду судом цивільної справи позивач звернувся для тримання юридичної допомоги до фахівця галузі права адвоката ОСОБА_6 та оплатив її послуги в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується квитанцією №009 від 27.05.2008 року.

Крім матеріального збитку, позивачу також було завдано і моральної шкоди, яка полягає у наступному.

В день ДТП від серцевого нападу помер батько позивача ОСОБА_5.

Крім того, у звязку із госпіталізацією до нейрохірургічного відділення інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України у місті Харкові ОСОБА_1 зазнав фізичного болю, оскільки в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження закриту черепно мозкову травму, струс головного мозку.

Внаслідок ДТП були принижені престиж та ділова репутація позивача. Транспортний засіб, якому було завдано ушкоджень, був у позивача єдиним, внаслідок чого він змушений був постійно пересуватися пішки та на громадському транспорті, а це не відповідало його іміджу та репутації, викликало неоднозначні думки й розмови з боку оточуючих, друзів та колег. З цього приводу у позивача постійно був принижений настрій, погане самопочуття, часткова втрата сну.

Завдану моральну шкоду позивач оцінив у 2000,00 грн.

Також позивач зазначив про необхідність стягнути з відповідача суму сплаченого ним державного мита в розмірі 152,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 30,00 грн., а також суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, яку було задоволено в повному обсязі, в розмірі 107,30 грн.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, та підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлені факти та відповідні до них правовідносини.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі №3-3395/07 від 22.05.2007 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення адміністративного штрафу на користь держави в розмірі 17,00 грн.

Постановою Апеляційного суду Харківської області по справі №22-405/2010 від 25.05.2010 року постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі №3-3395/07 від 22.05.2007 року залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце дії та вчинені вони цією особою.

Згідно звіту №4489 від 09.07.2007 року Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса транспортному засобу позивача було завдано матеріального збитку на суму 6947,82 грн.

За проведення та складання звіту позивачем було сплачено на користь Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса плату в розмірі 355,92 грн.

За послуги з охорони і збереження автомобіля з позивача було стягнуто грошові кошти в розмірі 7327,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі викладеного, завдана позивачу матеріальна шкода в розмірі 14630,74 грн., підлягає стягненню з ОСОБА_2., так як протиправні дії відповідача знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з заподіяною шкодою позивачу.

Крім того, в результаті ДТП позивач переніс стрес, оскільки в момент ДТП він перелякався, тривалий час не міг спокійно спати. Внаслідок пошкодження автомобіля він був позбавлений можливості використовувати автомобіль, що відобразилось на його матеріальному стані. Крім того, він переніс фізичний біль, оскільки в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження закриту черепномозкову травму, струс головного мозку і з місця ДТП був госпіталізований. В той же день його батько, ОСОБА_5, дізнавшись про ДТП і про те, що позивач потрапив до лікарні, а також побачивши автомобіль, одержав серцевий напад, від якого помер.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У звязку із цим, завдана позивачу моральна шкода в розмірі 2000,00 грн. також підлягає стягненню з ОСОБА_2.

В частині стягнення з відповідача грошових коштів за надану позивачеві юридичну допомогу в розмірі 2000,00 грн. суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість таких вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Всупереч викладеним нормам, позивачем не було надано до суду відповідного розрахунку, який підтверджував факт понесення ним витрат на юридичну допомогу в розмірі 2000,00 грн. саме за участь адвоката в даній цивільній справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

В частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 152,00 грн. - за оплату державного мита за подачу позивачем до суду позовної заяви, 30,00 грн. - в якості оплати позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду та 107,30 грн. - за подачу позивачем апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яку було задоволено, суд дійшов висновку про необхідність задоволення даних позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені позивачем в рамках цивільної справи судові витрати на загальну суму 289,30 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток, завданий транспортному засобу в розмірі 6947,82 грн., вартість надання послуг із проведення експертизи та складання звіту у розмірі 355,92 грн., вартість послуг за охорону і збереження автомобіля в розмірі 7327,00 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., суму сплаченого державного мита за подання позовної заяви в розмірі 152,00 грн., суму сплачених витрат на ІТЗ судового розгляду справи в розмірі 30,00 грн. та суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 107,30 грн.

Всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16920,04 грн. (шістнадцять тисяч девятсот двадцять гривень 04 копійки).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ О.М. Марченко