Рішення № 29423013, 18.02.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/845/13- ц

2/119/833/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Маричевій С. В.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на своє утримання,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та на своє утримання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони по справі з 29.12.2009 року перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сімя фактично розпалась, сторони разом не проживають, дитина проживає з позивачкою, відповідач матеріальної підтримки дитині та позивачці не надає, у звязку з чим вона просить шлюб розірвати та стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття та на своє утримання в сумі 300 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони по справі 29 грудня 2009 року зареєстрували шлюб, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб (ас. 18). Від шлюбу у сторін є малолітня дочка: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 5).

Сторони по справі спільно не проживають, сімя розпалась, дитина постійно проживає з позивачем, що підтверджується довідкою з місця проживання (а.с. 6).

Позивач не працює, зайнята доглядом за дитиною, відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини та позивача не надає.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Добровільність шлюбу одна з основних його засад. Відповідно до ст. 21 СК України, шлюб це сімейний союз чоловіка та жінки, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим із подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивач скористувався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що у теперішній час сторони сумісне господарство не ведуть, спору стосовно розподілу майна немає.

Приймаючи до уваги відсутність згоди сторін на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, внаслідок чого позов в частині вимог про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

При визначенні розміру аліментів на дитину, суд, відповідно до вимог статті 182 СК України, враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка не має самостійного доходу, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому наявність заяви платника або отримувача не є необхідною умовою призначення аліментів на утримання одного з подружжя в твердій грошовій сумі.

Суд вважає вимоги про стягнення з відповідача аліментів в заявленому позивачем розмірі такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач визнав позов в цій частині, тобто може сплачувати аліменти в заявленій позивачем сумі.

Відповідно до ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 300 гривень щомісячно з 21.01.2013 р. і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на утримання позивача в сумі 300 гривень щомісячно з 21.01.2013 р. і до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, за подання позовної заяви немайнового характеру-- в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 80 ЦПК України, у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 344 грн. 10 коп.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 21, 24, 110, 112, 79, 80, 84, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 80, 88, 211-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 29 грудня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис № 726, між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (до шлюбу-Орлова) ОСОБА_4.

Після розірвання шлюбу повернути позивачці дошлюбне прізвище «Орлова».

Стягнути з ОСОБА_2 (АР Крим, Совєтський район, с.Ровенки, вул. 40 років Перемоги, буд. 56, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 (АР Крим, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Набережна, буд. 17, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2), аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, 01.08.2011 року народженн в розмірі 300 (триста) гривень 00 копійок щомісячно з 21.01.2013 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (АР Крим, Совєтський район, с.Ровенки, вул. 40 років Перемоги, буд. 56, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 (АР Крим, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Набережна, буд. 17, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2), аліменти на її утримання у розмірі 300 (триста) гривень 00 копійок щомісячно з 21.01.2013 р. і до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 (АР Крим, Совєтський район, с.Ровенки, вул. 40 років Перемоги, буд. 56, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1), в дохід держави на поточний рахунок № 31216206700024 в ГУ ДКС України в АР Крим, отримувач Державний бюджет м. Феодосія, код ЄДРПОУ отримувача 37986011, МФО банку 824026, судовий збір у сумі 344 грн. 10 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Секретар: