Постанова № 29417398, 12.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 лютого 2013 р. № 820/131/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Машир В.О.

представника відповідача - Полухіна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Державної екологічної інспекції у Харківській області, третя особа: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в харківській області про скасування претензії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Українсько-болгарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Харківській області, третьої особи - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, в якому просить суд: скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області викладену у формі претензії № 269 від 10.12.2012 року, якою вимагається від Українсько-болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" відшкодувати збиток, заподіяний державі в розмірі 93012,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, висновки акту перевірки № 1199/07-46 від 14-16, 19-23, 26-28.12.2011 року, проведеної відповідачем, є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням ст. 23 Кодексу України «Про надра», у зв'язку з чим просить заявлений позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві. Крім того, представник позивача зазначив, що фактичний зa6ip підземних вод позивачем за перевіряємий період не перевищував 300 куб. м. на добу, а тому застосуванню підлягає ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра», у зв'язку з чим отримання спеціального дозволу на користування надрами не вимагається та, як наслідок, вимоги відповідача одержати спеціальний дозвіл на користування надрами та відшкодування збитку, заподіяного державі, у poзміpi 93012,00грн. є протиправними.

Представник відповідача, Державної екологічної інспекції у Харківській області, в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову. У письмових запереченнях проти позову зазначив, що позивачем для своїх господарських потреб використовується свердловина № 5822. Водокористування із вказаної артсвердловини УБ ТОВ «Пірана» здійснює на підставі дозволу на спецводокористування Укр. № 3454 А\Хар від 30.12.2004 року терміном дії до 31.12.2019 року. Спеціальний дозвіл на користування надрами, який видається Міністерством охорони навколишнього природного середовища України у УБ ТОВ "Пірана" відсутній, що є порушенням ст. ст. 16,19,21 Кодексу України «Про надра». Враховуючи, що у позивача мета використання води - водопостачання на виробничі та питні потреби, відповідачем 10.12.2012року нарахована шкода, внаслідок самовільного користування надрами, яка становить 93012,00грн., розрахованої відповідно до п.9 «Методики розрахунку poзмipy відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних pecypciв», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389.

Представник третьої особи, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за своєї відсутності не надав.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зiбpaнi по спpaвi докази в їx сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до наказу Miністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 р. № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за № 120/13387, "Про затвердження положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі", державна екологічна інспекція в областях, є спеціальним підрозділом Мінприроди України. Повноваження інспекції в областях поширюються на територію відповідної області.

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних pecypciв, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

За матеріалами справи судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області було проведено планову перевірку Українсько-болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Пірана» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої був складений акт № 1199/07-46 від 14-16, 19-23, 26-28.12.2011 року (а.с.9-14).

Актом перевірки встановлено, що УБ ТОВ «Пірана» для своїх виробничих, господарських та побутових потреб використовує працююче підземне джерело водопостачання -артсвердловину: артсвердловина - паспорт № 5822, глибина 70 м, пробурена у 2000 р., дебіт 5 куб.м. на год. Артсвердловина знаходиться в задовільному стані.

Водокористування із вказаної артсвердловини УБ ТОВ «Пірана» здійснює на підставі дозволу на спецводокористування Укр. № 3454 А/Хар від 30.12.2004р. строком дії до 31.12.2019 р. Водокористування здійснюється на виробничі та госппобутові потреби (а.с.38-39).

У відповідності до вказаного дозволу на спецводокористування, водокористування УБ ТОВ «Пірана» дозволяеться при дотриманні наступних умов: збip підземних вод не більше 97,6 мЗ/добу, або 24,7 тис. мЗ/pік; свердловини утримувати в належному санітарно-технічному стані; облік забраної води вести в журналі по формі ПОД-11 або ПОД-12; щорічно до 20 січня надавати до Держуправління звіт по формі 2-ТП (водгосп); щорічно до 20 січня надавати до ХКГП звіт по формі 7-ГР; отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами не потребується.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України "Про надра" від 27.07.1994 №132/94-ВР, із змінами та доповненнями, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 19 цього Кодексу встановлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 21 Кодексу України "Про надра" визначено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

За приписами ст. 23 цього Кодексу землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Статтею 65 Кодексу України про надра встановлено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність, згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

За змістом статей 16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних pecypciв України від 04.11.2011року № 429, Державна екологічна інспекція в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних pecypciв, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної безпеки на відповідній території.

Відповідно до вказаного Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Інспекція має право, зокрема, обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи, організації з метою дотримання ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, складати акти перевірок, вимагати усунення виявлених порушень.

Статтею 23 Кодексу про надра встановлено обмеження для peaлiзaцiї цього права, по-перше, межами наданих земельних ділянок, по-друге, визначивши мету видобування - для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, та по-третє, обмеживши таке видобування продуктивністю водозаборів підземних вод, яке не перевищуватиме 300 кубічних метрів на добу.

Отже, у разі знаходження земельної ділянки у користуванні позивача маючи за мету видобування - для власних господарсько-побутових потреб та відбору ним води менша ніж 300 кубічних метрів на добу, спеціальних дoзвoлiв на користування надрами закон не вимагає.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечувалось, що статзвітність позивача за формами 2-ТП (водгосп) та 7-ГР (підземні води) складено достовірно, перевищень об'ємів водоспоживання не зафіксовано.

Під час розгляду справи судом встановлено, водопостачання на виробничі та госпобутові потреби УБ ТОВ "Пірана" здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданий Державним управлінням з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області Укр. № 3454 А/Хар від 30.12.2004р, терміном дії до 31.12.2019 року.

Згідно п.5 даного дозволу, метою водокористування, є виробничі та госпобутові потреби.

На думку відповідача, УБ ТОВ «Пірана» здійснює забір підземних вод із вищевказаних артсвердловин за відсутністю спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. 16,19,21 Кодексу України про надра.

Суд зазначає, що відповідно до ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до Водного Кодексу України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра, вони є частиною надр. Тобто, прісні підземні води це - природний ресурс з подвійним правовим режимом, а тому, - використовуючи підземні води, слід керуватися і водним - законодавством, і законодавством про надра.

Спеціальне використання надр на праві надрокористування передбачає відповідно до ст.19 Кодексу України про надра отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр. Відповідно до ст.21 Кодексу України про надра видобування підземних вод здійснюється на підставі спеціальних дозволів.

Прісні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827.

На підставі «Методики розрахунку poзмipy відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних pecypciв», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, відповідачем було здійснено розрахунок розміру відшкодування коштів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р, згідно якого, загальний розмір шкоди склав 93012,00 грн.

Матеріали справи містять протокол дослідження питної води № 931 від 13 жовтня 2011 року, згідно якого досліджений зразок води з артсвердловини № 5822, що належить УБ ТОВ "Пірана" в м.Харків, містить сухого залишку 1086,3 мг/дмЗ, згідно з ГОСТ 18164-72. Відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 27065-86 до прісних вод належать води з мінералізацією до 1000 мг/дмЗ. Таким чином досліджений зразок води не належить до прісних вод з огляду на терміни, застосовані статтею 23 Кодексу України "Про надра".

Kpiм того, висновки відповідача суперечать нормам діючого законодавства, а саме ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра», згідно змісту якої землевласники i землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських i побутових потреб корисні копалини місцевого значення торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських i побутових потреб.

Відповідно до п. 1 ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарської санкції, за наявності підстав визначених ст. 238 того ж Кодексу, а саме за наявності відповідного правопорушення у сфері господарської діяльності.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, наявність вини в діях або бездіяльності позивача у сфері користування надрами та водокористуванням є обов'язковою складовою ознакою правопорушення.

З наданих пояснень третьої особи - Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області вбачається, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області не має правових підстав зазначати в умовах дозволів на спеціальне водокористування необхідність отримання спеціального дозволу на користування надрами конкретним суб"єктом господарювання.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно звітів позивача про використання води за формою № 2-ТП (водгосп), складений на підставі даних Журналу обліку водоспоживання (водовідведення) по формі № ПОД-12, УБ ТОВ «Пірана» забрано води із вказаних підземних джерел: за 4 квартал 2011р. (від початку року) - 2,3 тис. куб.м.

Отже, судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що фактичний зaбip підземних вод позивачем за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. не перевищував 300 куб.м. на добу, а тому, суд погоджується з доводами позивача, що до спірних правовідносин, застосуванню підлягає ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра», у зв'язку з чим, отримання спеціального дозволу на користування надрами не вимагається.

Таким чином, судом встановлено, що позивач користується підземними водами в тому обсязі, який не породжує у нього обов'язку отримувати будь-які спеціальні дозволи на користування надрами.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості висновків, викладених при складанні акту перевірки, дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем природоохоронного законодавства, а саме ст.ст. 19, 23 Кодексу України "Про надра", що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України. А тому вимога відповідача, яка викладена у формі претензії № 269 від 10.12.2012 року, щодо сплати позивачем відшкодування завданих збитків в розмірі 93012,00грн. - є безпідставною та неправомірною.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

3 огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірну поведінку позивача, що полягає у здійсненні водокористування за наявності відповідного спеціального дозволу на водокористування та відсутності необхідності в отриманні спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 71, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Державної екологічної інспекції у Харківській області, третя особа: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в харківській області про скасування претензії - задовольнити.

Скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області викладену у формі претензії № 269 від 10.12.2012 року, якою вимагається від Українсько-болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" відшкодувати збиток, заподіяний державі в розмірі 93012 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" (ідентифікаційний код 22699101) сплачений судовий збір у розмірі 931.00 (дев'ятсот тридцять одну грн.,).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2013 року.

Суддя Єгупенко В.В.