Рішення № 29416709, 11.02.2013, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 2/1210/9943/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року м.Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого - судді Баличевої М. Б., при секретарі: Олєйнікової Г. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краснодона цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Грандфінресурс" про визнання недійсним договору № 207974 від 09.04.2012 року, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 09.04.2012 року між ним та відповідачем - ПП "Грандфінресурс" був укладений договір № 207974 з метою отримання кредиту в сумі 20000 грн. Згідно умов спірної угоди, він повинен був сплатити на банківський рахунок відповідача грошову суму в розмірі 1300 грн. та отримати обумовлену договором грошову суму в розмірі 20000 грн., а в подальшому сплачувати даний кредит на наступних умовах: кожен місяць позивач повинен сплачувати загальний платіж - 555,56 грн. та 100 грн. комісійних на протязі 3 років, тобто отримати кредит, сплачуючи 6% комісійних, тоді як у банках комісійні складають від 12%. У випадку неотримання кредиту, відповідачем буде повернутий початковий внесок.

09.04.2012 року позивач сплатив на рахунок відповідача через "ПриватБанк" 1300 грн. вступного платежу, 09.75 грн. - за послуги банку. Але грошей до кінця квітня позивач так і не отримав, працівники компанії запропонували йому сплатити загальний платіж, що він і зробив 19.05.2012 року через "ПриватБанк" на суму 555,56 грн. внеску за кредит, на суму 100 грн. за проценти на кредит, однак, грошей так і не отримав. Після повторного звернення до працівників компанії, позивачу було запропоновано знову сплатити внесок, запевнив позивача, що він на цей раз обов'язково отримає кредит. 16.06.2012 року позивач знову сплатив через "Ощадбанк" 555,56 грн. внеску за кредит, 100 грн. за проценти на кредит, але кредитних коштів так і не отримав.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 предметом даного договору є вчинення відповідачем від імені та за рахунок позивача певних юридичних дій, спрямованих на придбання Учасником Програми Товару, зазначеного в Додатку № 1 до даного Договору, на умовах діяльності програми "Альянс Україна", у тому числі сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організувати та проводити асигнаційні заходи (захід по розподілу фонду групи), здійснювати оплату товару на користь учасника або надати відповідну суму в позику, надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами. При підписанні Договору на виконання п. 2.1.1. позивач сплатив відповідачу суму в розмірі 1300 грн. Адміністративного платежу.

ОСОБА_1 вважає, що даний договір укладений під впливом оману, з застосуванням нечесної підприємницької практики. Вважає, що отримав нечітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваної угоди. Відповідач, використовуючи нечесну підприємницьку діяльність, що вводить в оману, з метою спонукання позивача, підписання угоди на невигідних умовах, маючи умисел не надавати обіцяний кредит лише скористатися для власних потреб залученим від позивача початковим внеском.

Посилаючись на норми Закону України "Про захист прав споживачів", рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15 рп 2011, ЦК України, позивач просить суд визнати договір № 207974 від 09.04.2012 року, укладений між ним та Приватним підприємством "Грандфінресурс" недійсним, стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 2652.10 грн. із розрахунку: сплата вступного платежу - 1300 грн., за послуги банку - 09.75 грн., внесок за кредит - 555,56 грн., проценти на кредит - 100 грн., послуги банку - 15.12 грн., повторний внесок за кредит - 555,56 грн., проценти за кредит - 100 грн.,

11.11 грн. та 05,00 грн. - за послуги банку. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на

свою користь витрати на юридичні послуги в сумі 200 грн.

Позивач в судове засідання не з»явився, надав суду письмові пояснення, з яких вбачається, що позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, наполягає на тому, що відповідачем застосовуються нечесна підприємницька діяльність, що порушує положення ЗУ «Про захист прав споживачів», наполягає на тому, що укладений між ним та відповідачем договір є недійсним, вважає, що його розрахунок щодо повернення грошових коштів є вірним, оскільки витрати з послуг банку понесені ним з вини відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з»явилась, надала письмову заяву, в якій підтримала заявлені позовні вимоги, наполягала на їх задоволені, просила розглядати справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відповідно до територіальної підсудності відповідному суду було надіслано судове доручення щодо допиту відповідача, однак, до Шевченківського районного суду м. Києва представник відповідача неодноразово не з»являвся, натомість на адресу Краснодонського міськрайонного суду Луганської області надіслав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що усі вимоги ст. 203 ЦК України щодо загальних вимог укладення правочинів для її дійсності були виконані. Дозволи на придбання товару, або відповідної суми позики Адміністратор програми надавав не на власний розсуд, а згідно умов Договору, тим учасникам, які мали більшість платежів, тобто які сплатили 10-12 платежів. Позивач натомість сплатив лише 2 щомісячних платежа. Тобто ставити питання щодо надання товару позивачу є передчасним. Волевиявлення позивача під час укладання правочину було вільним і відповідало його внутрішній волі. Підписуючи Договір, позивач перебував у здоровому глузді та при тверезій пам'яті. Вважає,що відносини, що склались між ним та позивачем не підпадають під дію ЗУ «Про захист прав споживачів», т.я кредит планувалось брати для ремонту квартири, а не для забезпечення власних побутових потреб. Також вважає, що не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення правової допомоги, в зв»язку з тим, що не підтверджено, що надавалась правова допомога саме по цій справі, довідка, надана позивачем датована 17.07.2012 р., а з позовом він звернувся в жовтні 2012 р., ці вимоги є також недоведеними, т.я належним чином не підтверджені. Про час та місце розгляду справи повідомлявся, просив відкласти розгляд справи, призначений на 14.01.2013 р., однак, на цю дату розгляд справи не призначався, про відкладення розгляду справи на 11.02.2013 р. також повідомлявся належним чином, заяв від нього не надходило, тож, враховуючи надані ним письмові пояснення, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Встановлено, що між сторонами по справі 09.04.2012 року був укладений договір № 207974. Даний договір був укладений сторонами з метою отримання позики.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Договору № 207974, Адміністратор, за згодою Учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок Учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання Товару, або відповідної суми у позику, зазначену у Додатку № 1 до даного Договору, на умовах діяльності Програми "Альянс Україна".

Положеннями п. 2.1.1 ст. 2 угоди позивач, як учасник програми, зобов'язаний сплатити Одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами даного Договору та Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу.

На виконання умов даного Договору позивачем сплачено відповідачу 1300 грн. вступного платежу. Також 19.05.2012 року ОСОБА_1 був сплачений внесок за кредит в сумі 555,56 грн., проценти на кредит в сумі 100 грн., послуги банку - 15.12 грн. 16.06.2012 року позивачем сплачено повторно 555,56 грн. за кредит та 100 грн. - проценти на кредит, 11.11 грн. та 5 грн. - послуги банку.

Таким чином, Приватне підприємство "Грандфінресурс" формує групу клієнтів системи за рахунок сплати щомісячних повних внесків, сплачених клієнтами програми, тобто за кошти

клієнтів самої програми, формуванні фонду даної групи. Крім того, з фонду групи формується чистий фонд, який призначений для придбання товарів для учасників програми, його наступний

щомісячний розподіл між учасниками системи шляхом визнання права учасника програми на одержання відповідного товару. Визнання, яке підтверджує право учасника програми "Альянс Україна" на одержання товару надається не всім учасникам, а тільки тим, які мають найбільшу кількість платежів. Таким чином, в діяльності ПП "Грандфінресурс" наявні ознаки нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману. Отже, наведений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, містить ознаки пірамідальної схеми, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції, включено в умови спірної угоди.

Суд вважає заперечення відповідача щодо того, що вимоги ОСОБА_1 не підпадають під дію ЗУ «Про захист прав споживачів» є необґрунтованими, т.я предметом Договору від 09.04.2012 р. за № 207974 є вчинення дій, спрямованих на придбання товару або відповідної суми позики та надання інших послуг.

Так, частина 1 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняє нечесну підприємницьку практику, яка включає будь - яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними з застосуванням наслідків, що витікають з цього,зокрема, повернення грошових коштів,що були сплачені на виконання недійсного правочину.

Відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи, що згідно з положеннями ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна з сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину - суд дійшов висновку, що зазначений договір є оспорюваним правочином та підлягає визнанню недійсним судом на підставі вимог закону.

Однак, суд вважає, що на користь позивача підлягає поверненню лише сума сплачених внесків в розмірі 2611.12 грн, т.я за своєю природою кошти, сплачені за послуги банку позивачем при виконанні умов договору відносяться до матеріальної шкоди, обґрунтування та зазначення відповідних вимог ОСОБА_1 не заявлялось.

Заперечення відповідача щодо необґрунтовано заявлених вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу суд вважає доцільними та такими, що повинні бути взяті до уваги, т.я стягненню підлягають всі понесені витрати, які документально підтверджені. Однак, позивачем надано довідку, що належним чином не посвідчена, тобто вона не містить печатки, не зазначено за складання якої саме позовної заяви ним сплачено кошти, оплату витрат на правову допомогу в липні 2012 р. позивач обґрунтовує тим, що його позов спочатку було залишено без руху, а потім повернуто через неусунення недоліків, однак, підтвердження цього ним також не надано.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати недійсним з моменту його вчинення договір за № 207974 від 09.04.2012 р. щодо надання послуг з адміністрування, стягнути з Приватного підприємства на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 2611.12 грн., отримані відповідачем на виконання вказаного договору. В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

В порядку положень ч.3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних

вимог, а саме - відповідно до п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» в розмірі 229.40 грн.

На підставі ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215, 292 ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 16, 203, 216, 236 ЦК України, ст. ст. 1, 19, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ЗУ «Про судовий збір», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Грандфінресурс" про визнання недійсним договору № 207974 від 09.04.2012 року, стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту його укладення договір за № 207974 від 09.04.2012 р. щодо надання послуг з адміністрування, укладений між Приватним підприємством «Грандфінресурс» та ОСОБА_1.

Стягнути з Приватного підприємства "Грандфінресурс" ( код ЄДРПОУ 31469012) на користь ОСОБА_1 ( і.к НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 2611.12 ( дві тис. шістсот одинадцять) грн. 12 коп., сплачені ним на виконання зазначеного договору № 207974 від 09.04.2012 року.

Стягнути з Приватного підприємства "Грандфінресурс" ( код ЄДРПОУ 31469012) на користь держави судовий збір в розмірі 229 ( двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання копії цього рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.

Головуючий: М. Б. Баличева