Рішення № 29416469, 19.02.2013, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 231/283/13- ц

Провадження № 2/231/95/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Макаганчука В.І.

при секретарі: Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «ОП Шахтоуправління Свято-Благовіщенська» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТДВ «ОП Шахтоуправління Свято-Благовіщенська» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 40 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

Має 33 роки стажу на роботах у важких та шкідливих умовах праці в період яких працював на різних посадах. Робота була в дуже важкій та запиленій вугільним пилом середі, внаслідок чого стан здоров'я погіршився. З'явилась задишка за найменшого фізичного навантаження, загальна слабкість, пітливість, втомленість, частий приступний кашель зі слизисто-гнійною мокротою, біль у грудній клітці, почало мучити безсоння та почуття нестачі повітря. Так як підприємство відповідача не завжди забезпечувало засобами індивідуального захисту, доводилось дихати пилом, що негативно відображалось на його фізичному стані.

Внаслідок чого він отримав професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів другої стадії, помірне протікання. Легенева недостатність першого-другого ступеня.

Висновком МСЕК від 24.04.2012 року йому було встановлено втрату професійної працездатності 40 % с подальшим переоглядом 24.04.2014 року.

11.12.2012 року в зв'язку з тим, що за станом здоров'я він не міг виконувати свої трудові обов'язки його було звільнено за ч. 2 ст. 40 КЗпП України.

На теперішній час він фактично просто існує, дуже часто хворіє. Був вимушений змінити свій спосіб життя. Регулярно вимушений знаходитися на лікуванні. Хвороба прогресує, дуже важко дихати, постійно мучить задуха. Внаслідок хвороби відчуває фізичний біль, постійно мучить почуття власної неповноцінності, і це приносить йому моральні страждання. Тому просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, спричинену йому внаслідок професійного захворювання в розмірі 40 000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність. Просив позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - ТДВ «ОП Шахтоуправління Свято-Благовіщенська» в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судовою повісткою, про причини неявки до суду не повідомив, письмових заперечень не надавав.

Суд, за згодою позивача, вирішив провести заочний розгляд по даній справі.

На підставі наданих позивачем пояснень та доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 має трудовий стаж на підземних роботах у вугільній промисловості в умовах впливу шкідливих факторів 29 років, в тому числі й у відповідача - ТДВ «ОП Шахтоуправління Свято-Благовіщенська» працюючи гірничим майстром (а.с. ).

Відповідно до виписки з амбулаторної карти (а.с. ), історії хвороби (а.с. ), повідомлення про професійне захворювання (а.с. ) та згідно з актом розслідування хронічного професійного захворювання від 13.04.2012 року (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1, працюючи у відповідача гірничим майстром, отримав хронічне професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів другої стадії, помірне протікання. Легенева недостатність першого-другого ступеня.

Відповідно до висновку МСЕК від 24.04.2012 року (а.с. ) ОСОБА_1 було встановлено з 24.04.2012 року первинно 40 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, а також встановлена інвалідність 3 групи. Рекомендоване санаторно-курортне та медикаментозне лікування. (а.с. )

Відповідно до виписок з історій хвороб ОСОБА_1 (а.с. ) видно, що він систематично проходить лікування та обстеження з приводу отриманого професійного захворювання.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені у ст.1167 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що позивач працював у ТДВ «ОП Шахтоуправління Свято-Благовіщенська», яке створене для підземного видобутку вугілля і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача у розмірі 40 % та отримання ним 3 групи інвалідності настали внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними

виробничими факторами - недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, запиленість повітря.

Отже, роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та втратою здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами у справі: копією трудової книжки, висновком МСЕК, повідомленням про професійне захворювання, актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту, висновком ВЕК, актом розслідування хронічного професійного захворювання, виписними епікризами (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності - 40 % з приводу отриманого професійного захворювання, отримання позивачем 3 групи інвалідності, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медичному та санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.

Оскільки здоров'я позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоров'я. Тому суд приходить до висновку, що позивачем не порушено тримісячний строк позовної давності, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 107,30 грн. на користь держави.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23, ст.1167 ч.2 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ТДВ «ОП Шахтоуправління Свято-Благовіщенська» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ТДВ «ОП Шахтоуправління Свято-Благовіщенська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень).

Стягнути з ТДВ «ОП Шахтоуправління Свято-Благовіщенська» судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: УДКСУ у м.Кіровське (м.Жданівка), код ЄДРПОУ (суду) 23599672, на користь держави.

Стягнуті суми вказані без стягнення податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

Заочне рішення може бути переглянуте Жданівським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області суд у строки та в порядку, встановленому ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя: Макаганчук В.І.