Постанова № 29416326, 07.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/16948/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Мієнка Р.В. (дов.)

відповідач: Колеснікової О.М. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСБУДІНВЕСТ»

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-

рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОСБУДІНВЕСТ» (надалі - позивач, ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Костянтинівська ОДПІ) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2012р.:

- №0000932241-5109, яким ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 920,00 грн., у тому числі за основним платежем 18 336,00 грн. та 4 584,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000942241-5111, яким ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 28 650,00 грн., у тому числі за основним платежем 22 920,00 грн. та 5 730, 00 штрафні (фінансові санкції).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 25.10.2012р. №919/221-35879063, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні від 07.02.2013р. представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Костянтинівська ОДПІ надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 07.02.2013р. представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОСБУДІНВЕСТ» зареєстровано Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 35879063, місцезнаходження: 85104, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Стяг Індустрії, буд.6), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №547123.

Згідно свідоцтва №100134293 позивач від 15.08.2008р. зареєстрований в якості платника податку на додану вартість.

Костянтинівською ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» з питань правомірності та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Донстройтранс» за листопад 2009р., по закінченню якої було складено акт перевірки від 25.10.2012р. №919/221-35879063.

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлені порушення:

- ч.1,3,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з контрагентом-постачальником, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» при отриманні послуг;

- п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.1 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 22 920 грн., з причин завищення валових витрат з вартості послуг, отриманих від контрагента-постачальника, за нікчемними правочинами на суму 91 680 грн. за 2009 рік;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми ПДВ у розмірі 18 336 грн., з причини включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені податковими накладними.

На підставі акту перевірки від 25.10.2012р. №919/221-35879063 були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012р.:

- №0000932241-5109, яким ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 920,00 грн., у тому числі за основним платежем 18 336,00 грн. та 4 584,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000942241-5111, яким ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 28 650,00 грн., у тому числі за основним платежем 22 920,00 грн. та 5 730, 00 штрафні (фінансові санкції).

Із акту перевірки було встановлено.

За перевірений період ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість за листопад 2009 року у сумі 48 064 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за листопад 2009 року встановлено його завищення у сумі 18 336 грн.

У податковій декларації з податку на прибуток за перевіряємий період ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» задекларовано валові витрати по рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» декларацій з податку на прибуток у сумі 788 548 грн. за 2009 рік.

Перевіркою повноти визначення валових витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за період, що перевірявся встановлено завищення сум валових витрат на загальну суму 91 680 грн. за 2009 рік.

За результатами перевірки встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в частині включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені податковими накладними, що призвело до завищення податкового кредиту у сумі 18 336,00 грн. за листопад 2009 року. На підставі встановлено порушення підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18 336,00 грн. Також відповідно до п.123.1 ст.121 ПКУ застосовані штрафні санкції за платежем: 14010100 податок на додану вартість у сумі 4 854,00 грн.

На порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» завищено витрати з вартості послуг, отриманих від контрагента-постачальника на суму 91 680 грн. за 2009 рік. На підставі встановленого порушення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22 920,00 грн. Також відповідно до п.123.1 ст.121 ПКУ застосовані штрафні санкції за платежем: 11021000 податок на прибуток підприємств у сумі 5 730,00 грн.

У ході судового розгляду справи встановлено, що ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» (Замовник) було укладено договір з ТОВ «Донстройтранс» (Підрядник) від 01.10.2009р. б/н про виконання робіт з підготовчих та земельних робіт по улаштуванню а/б покриття ДЛР та ЦНС №10 ПУМА «Укртрансаміак».

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ТОВ «Донстройтранс» виписані податкові накладні від 18.11.2009р. №181132, №181104, №181103 на загальну суму 110 016,00 грн., ПДВ 18 336,00 грн.

Оплата за отримані послуги здійснена у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платіжними дорученнями:

- №238 від 29.12.2009р. на суму 3 352,80 грн.;

- №239 від 29.12.2009р. на суму 2 221,20 грн.;

- №240 від 29.12.2009р. на суму 4 442,00 грн.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем були надані копії наступних документів:

- довідок про вартість виконаних робіт;

- акти прийняття виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року.

Суд критично оцінює посилання позивача на реальність здійснення вказаної господарської операції на підставі наступного.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (дійсного на момент здійснення договірних зобов'язань) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.3 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до ч.2 ст.9 зазначеного Закону України первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, частиною другою зазначеної статті встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд зазначає, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Позивач надав копію Ліцензії №488788 серії АВ, виданою Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, інспекцією державного архітектурного контролю у Донецькій області ТОВ «Донстройтранс», строк дії встановлено з 06.11.2009р. по 06.11.2012р.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» у ліцензії зазначаються:

найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

вид господарської діяльності, вказаний згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону (в повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів;

місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця;

дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

строк дії ліцензії у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України;

посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

дата видачі ліцензії;

наявність додатка (із зазначенням кількості сторінок).

На вимогу суду позивач не надав додаток до вказаної ліцензії, а саме перелік робіт, провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архетиктури.

Як вбачається із актів прийняття виконаних робіт, ТОВ «Донстройтранс» виконав такі роботи, як (мовою оригіналу): «разработка грунта с погрузкой на автомобили-самосвалы эскаваторами, планирование механизированным способом, разработка основания щебеночного, перевозка шлака, подготовительные и земельные работы по устройству а/б покрытия ДЛР, планирование площадей ручним способом, разработка грунта вручную в траншеях» та тощо.

Відповідно до п.3 Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 15.10.2003р. №1631 (надалі - Порядок), суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - об'єкти) за переліками згідно з додатками 1 і 2 чи проводити навчання працівників з питань охорони праці інших суб'єктів господарської діяльності, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки (далі - навчання з питань охорони праці), повинен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу.

Згідно Додатку 1 «Перелік робіт підвищеної небезпеки» до вказаного Порядку до робіт підвищеної небезпеки відносяться:

- п.39 огляд, випробування, монтаж, налагодження, ремонт, реконструкція, експлуатація та експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (за встановленим переліком) та їх елементів, експертиза з охорони праці та промислової безпеки;

- п.62 роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах);

- п.69 вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

- п.78 розвантаження, складання і зберігання сипких матеріалів (насипом і в тарі);

Позивач на вимоги суду надати відповідний дозвіл, якій би свідчив, що ТОВ «Донстройтранс» має право здійснювати вказані небезпечні роботи, не надав необхідний дозвіл Державного комітету з нагляду за охороною праці та його територіальними органами.

Також, суд зазначає, що для виконання вказаних робіт потрібні як технічні засоби, так і певні трудові ресурси.

Відповідно до пояснень відповідача, згідно листа Державної податкової служби України від 03.08.2012р. №21108/7 «Про організацію проведення перевірки», з якого вбачається, що за ознаками злочинів передбачених статтями 28 ч.2, ст.205 ч.2, ст.27 ч.5, ст.212 ч.3 Кримінального кодексу України. В ході оперативного супроводження встановлено, що група осіб, яка діяла на території Донецької області на протязі 2009-20911рр. за попередньою змовою шляхом фіктивного підприємництва та проведення безготівкових коштів в готівку, сприяла суб'єктам господарювання реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. З цією метою, в тому числі використовувались ТОВ «Донстройтранс».

Відповідно до акту ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби від 21.08.2012р. №304 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Донстройтранс» встановлено, що підприємство за податковою адресою: 83050, м.Донецьк, вул.Артема,112 - не знаходиться.

Згідно акту від 27.08.2012р. №1808/15-4/36306165 складеного ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС, що надійшов до Костянтинівської ОДПІ «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донстройтранс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 17.12.2008р. по 31.07.2012р. та податку на прибуток за період 01.01.2009р. по 30.06.2012р. встановлено, що за даними декларації з податку на прибуток за 2009 рік (наданої від 05.05.2010р. за №199297) дохід від продажу товарів (послуг) складав 56 764,8 тис.грн. Додатки К1 до декларацій з податку на прибуток підприємств не подавались. В рядку 7 «Сума амортизаційних відрахувань» підприємством зазначено прочерк, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, що використовуються у фінансово-господарській діяльності. Декларації з податку на прибуток за 2010-2012 роки не надавались.

За даними податкового розрахунку з комунального податку середня кількість працюючих за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р. складала 1 особу (директор ТОВ «Донстройтранс» - ОСОБА_3), що свідчить про відсутність трудових ресурсів. За період з 21.10.2010р. по 31.07.2012р. звітність не надавалась.

Відповідно до бази даних «Best Zvit» встановлено, що уся податкова звітність за перевіряємий період, яка надана ТОВ «Донстройтранс» до ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС, підписані директором ТОВ «Донстройтранс», тобто ОСОБА_3.

Як вбачається із висновків акту перевірки від 27.08.2012р. №1808/15-4/3630616, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод без мети настання реальних наслідків, господарські операції ТОВ «Донстройтранс» за період з 01.01.2009р. по 31.07.2012р. щодо придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу товарів (робіт,послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Суд зазначає, що виконання вказаних вище робіт не може бути здійснено однією особою та без певних технічних засобів.

Обставини, які б свідчили про укладання субпідрядних робіт та про найм працівників, які б могли здійснити вказані роботи, судом не були встановлені.

Також, суд зазначає, що наявність технічної документації не може свідчити про реальність здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що здійснені позивачем господарські операції не мають реального характеру та не набули реальних наслідків.

Оскільки, судом встановлено, що господарські операції між ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ» та ТОВ «Донстройтранс» не мають реального характеру, то у позивача відповідно не має підстав відносити витрати, за вказаними операціями, до складу валових витрат.

На підставі того, що судом було встановлено відсутність документів, підтверджуючих придбання послуг від ТОВ «Донстройтранс», та відсутність права відносити до складу валових витрат витрати по придбанню послуг від ТОВ «Донстройтранс», у ТОВ «Мосбудінвест» відсутнє право формування податкового кредиту, а саме.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (дійсного на момент здійснення договірних зобов'язань) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон) податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як визначено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону).

ДПІ у Київському районі м.Донецька під час проведення перевірки було встановлено факти неподання ТОВ «Донстройтранс» податкової звітності з податку на додану вартість та несплати податків за господарськими операціями з ТОВ «МОСБУДІНВЕСТ»..

На підставі аналізу зазначених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що надання документів, які згідно Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для нарахування податкового кредиту, не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, зокрема належним чином оформлених податкових накладних, є обов'язковою, але не безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт реального придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають та підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Суд вважає, що контролюючим органом доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача з ТОВ «Донстройтранс» у податковому обліку фактичним обставинам.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано до судового розгляду жодного доказу, який би міг підтвердити обґрунтованість та правомірність позовних вимог та які б спростовували висновки акту перевірки від 25.10.2012р. №919/221-35879063.

Крім того, суд бере до уваги наступні встановлені обставини.

В матеріалах справи наявна копія постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 12.04.2012р., яка була винесена старшим слідчим з ОВС управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління ДПС України підполковником податкової міліції ОСОБА_4, за результатами дослідчої перевірки №1047/0-6218 від 05.04.2012р.

Відповідно до вказаної постанови для функціонування злочинної схеми ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 створили суб'єкти підприємницької діяльності: ТОВ «Споживсоюз», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Укрспецбудтранс», ТОВ «Східдон Маркет», ТОВ «Гранд-2009», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Укроптторг-9», ТОВ «Бугпром», ТОВ «Оптпоставка-2000», за допомогою яких вони здійснювали прикриття незаконної діяльності.

Використовуючи реквізити, печатки та банківські рахунки даних підприємств, вказані особи документально оформлювали безтоварні операції, які свідчать про нібито купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), після чого виготовлені документи передавались діючим платникам податків для їх відображення у бухгалтерському і податковому обліку підприємства, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.

Також в матеріалах справи наявна копія протоколу допиту свідка від 18.07.2012р., відповідно до якого ОСОБА_3 стверджує, що реєстрацію ТОВ «Донстройтранс» не здійснював, особисто роботу підприємства не організовував, не здійснював домовленості з контрагентами, не наймав робочих для виконання будівельних робіт, не платив їм заробітної плати та взагалі не підписував ніякі документи, як представник ТОВ «Донстройтранс».

Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов до висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ «Донстройтранс».

Таким чином, з огляду на вищевикладене, Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСБУДІНВЕСТ» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 7 лютого 2013 року, повний текст буде виготовлено 12 лютого 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.