Постанова № 29416188, 12.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.13 Справа № 5015/3943/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Желік М. Б.

при секретарі судового засідання А. Филистин

за участю представників сторін:

від прокуратури - Куцик В. Б. (посвідчення № 011165)

від позивача - Калітієвська Є. О. - головний спеціаліст юридичного сектору

від відповідача (апелянта) - не з'явився

розглянув апеляційну скаргу ВАТ Нафтопереробний комплекс «Галичина», м. Дрогобич, Львівська область № 63/2008 вих.12 від 30.11.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 21.11.2012 р. (суддя Р. Матвіїв)

у справі № 5015/3943/12

за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача ВАТ Нафтопереробний комплекс «Галичина», м. Дрогобич, Львівської області

про стягнення 152 541, 13 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 21.11.2012 р. у справі № 5015/3943/12 задоволено позов Дрогобицького міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів, з ВАТ Нафтопереробний комплекс «Галичина», м. Дрогобич, Львівської області на користь позивача стягнуто 152 541, 13 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в доход державного бюджету 3 050, 82 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати, провадження у справі припинити, посилаючись на те, що суд при вирішенні даного спору не взяв до уваги п. 11 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМ України від 13.03.2002 р. № 302, яким передбачена можливість продовження строку дії дозволу. Для цього суб'єкт господарювання повинен завчасно, не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня закінчення дозволу, подати заяву до територіального органу Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної СЕС. Апелянт зазначає, що такі дії ним вчинялись, зокрема, заводом були подані відповідні заяви про проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та надання висновку. Так, відповідач вважає, що невчасне отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря сталось не з вини відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що невчасне отримання відповідачем дозволу на викид забруднюючих речовин не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.08.2011 р. Державною екологічною інспекцією в Львівській області здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ Нафтопереробний комплекс «Галичина», в результаті якої складено акт № 161. За даними акту, перевіркою встановлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з 02.07.2011 р., що є порушенням ст.ст. 7, 10, 11 і 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На підставі даного акту складено протокол про адміністративне правопорушення № 00017271 від 30.08.2011 р. на головного інженера ВАТ НПК «Галичина» Чопового В. Г., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 07/02-234 від 31.08.2011 р. в сумі 1 530 грн., а також припис № 130 від 30.08.2011 р.

Також плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства, оформленою актом № 161 від 30.08.2012 р., яка проведена на виконання припису № 130 від 30.08.2011 р., Державна екологічна інспекція у Львівській області встановила відсутність дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в період з 02.07.2011 р. по 06.10.2011 р., внаслідок чого відповідачу згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639, нараховано розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 152 541, 13 грн. (а. с. 4).

Державна екологічна інспекція у Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19.02.2007 р. № 55, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція згідно покладених на неї завдань здійснює державний контроль за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; додержання правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу; виконує інші функції.

Інспекція має право: обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.ч. 5 - 7 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Згідно ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Як вбачається із матеріалів справи, а також встановлено перевірками, 01.02.2011 р. у відповідача закінчився дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Підприємству продовжувались терміни дії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 460144 від 09.10.2000 р. та № 460761 від 05.10.2001 р. до 01.07.2011 р. (лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області № 16-827 від 14.02.2011 р., а. с. 22). Новий дозвіл № 4610600000-63 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ НПК «Галичина» отримало 17.10.2011 р. Дозвіл видано строком на 5 років - з 17.10.2011 р. по 17.10.2016 р. Тобто, в період з 02.07.2011 р. по 16.10.2011 р. вищезазначений дозвіл у відповідача був відсутній.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є тим нормативно-правовим документом, що дає юридичне право на законність здійснення використання природних ресурсів. Так, згідно ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та п.п. «в» п. 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. № 2751-XII, така діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється).

Крім цього, ст. 34 даного Закону передбачає відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Тобто, у разі, якщо підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, не отримавши на це дозвіл, посадові особи несуть відповідальність згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення. На виконання вимог вказаних законодавчих актів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України наказом від 10.12.2008 р. № 639 затвердило Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Методики, наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря це, зокрема, викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).

Так, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.п. 2.7.1 Методики).

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд, перевіривши правильність розрахунку, зокрема формулу (а. с. 6), що відповідає п. 4.1 Методики, а також встановивши, що розрахунок здійснений за параметрами джерела викиду, оскільки розрахунок містить показники часу роботи джерела в режимі наднормативного забруднення (а. с. 4), вважає правомірним та обґрунтованим задоволення вимог позивача про стягнення 152 541, 13 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо доводів відповідача про те, що відсутність дозволу у відповідача не є наслідком дій відповідача, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України. Так, чинним законодавством України не передбачено звільнення відповідача від відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у зв'язку із здійсненням певних дій, спрямованих на отримання дозволу чи продовження його дії. Крім цього, продовжуючи дію дозволів до 01.07.2011 р., Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області вказало, що при несвоєчасному отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за новою формою, згідно ст.ст. 10, 11, 22, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», подальше здійснення господарської діяльності вважатиметься таким, що суперечить чинному природоохоронному законодавству (а. с. 22).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 21.11.2012 р. у справі № 5015/3943/12 залишити без змін, апеляційну скаргу ВАТ Нафтопереробний комплекс «Галичина», м. Дрогобич, Львівська область - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 15.02.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Желік М. Б.