Рішення № 29415969, 12.02.2013, Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2034/12086/2012

Провадження №2/635/1081/2013

12 лютого 2013 року с. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - Сітбаталової Н.І.,

за участю секретаря - Руденко Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним і стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати правочин недійсним та стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 10400,00грн., моральну шкоду у сумі 5000,00грн., судовий збір у сумі 214,60грн. та витрати, пов'язанні з правовою допомогою у сумі 2500,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 03.09.2010 року купив за 10400,00грн. у відповідача металеву конструкцію гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про що має розписку. 04.10.2010 року ОСОБА_4, колишня дружина відповідача, разом з дочкою та її чоловіком зрізали ворота на гаражі та почали викидати на вулицю його речі, які залишились без догляду та були викраденими. По даному факту він звернувся до Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області. Під час перевірки його звернення стало відомо, що позивач утаїв від нього, що металеву конструкцію гаража він продав без погодження з колишньою дружиною. На теперішній час він не має можливості користуватися гаражем. Відповідач відмовляється повернути йому гроші. Вважає, що по провині відповідача йому завдана грошова та моральна шкода, так як він не має можливості придбати новий гараж, бо залишився без грошей, змушений був звертатися до міліції та суду, що привело його до душевних страждань.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав свій позов.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що у 2002 році розірвав шлюб з ОСОБА_4 Колишній дружині залишив квартиру, а собі забрав один з гаражів, а саме металеву конструкцію гаража, машину та ділянку під забудову. До вересня 2010 року користувався вказаним гаражем, в якому зберігав свої особисті речі. Ключі від гаражу у єдиному екземплярі були тільки у нього. Оскільки гараж належить особисто йому, він колишній дружині не казав, що буде його продавати. У вересні 2010 року продав ОСОБА_2 металеву конструкцію гаража за 10400,00грн. та передав йому ключі від гаража. Останній до нього претензій не мав. Вважає, що він виконав усі умови угоди та ніякого відношення до того, що трапилося між позивачем та його колишньою дружиною не має і ніякої шкоди ОСОБА_2 не спричинив.

Третя особа позов визнала, та вказала, що відповідач порушив її права та інтереси, оскільки без її згоди продав спільне майно.

Вислухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та відмовний матеріал ЖРЗПЗ № 5320 від 04.04.2010 року (ВМ №4137), суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених вимог, на підставі доказів наданих сторонами.

Згідно ст.. 357 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Посилання відповідача на розписку від 03.09.2010 року про купівлю-продаж гаражу, судом до уваги не приймається, тому що розписка не відповідає вимогам, діючого законодавства, та такий правочин визнається нікчемним.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача про те, що відповідач ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме не поставив до відома колишню дружину.

Однак, суд встановив, що сторони 03.09.2010 року домовились про те, що позивач купує у відповідача металеву конструкцію гаража за 10400,00грн, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач не заперечував, що отримав у позивача кошти у сумі 10400,00грн за вказаний вище гараж.

Позивач до вересня 2010 року користувався гаражем, а потім колишня дружина відповідача, ОСОБА_4, стала чинити перепони позивачу в користуванні гаражем у зв'язку с чим останній закінчив ним користуватися, про що поставив до відома відповідача.

Оскільки відповідач на теперішній час отримані гроші не повернув позивачу та ухиляється від їх повернення, суд вважає стягнути з нього 10400,00грн на користь останнього. Крім того, оскільки відповідач біля трьох років не повертає позивачу кошти, суд вважає стягнути з нього також моральну шкоду, так як позивач, залишившись без грошей, переніс моральний стрес , змушений був звертатися до міліції та суду. Однак вказана позивачем моральна шкода в сумі 5000,00грн є великою, тому вважає стягнути моральну шкоду в сумі 1000,00грн.

Також з відповідач на користь позивача суд стягує грошові кошти, пов'язанні з правовою допомогою у сумі 12500,00грн.

У відповідності до ст.. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 214,60грн.

Керуючись 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215,218 КПК України, 203, 205, 209, 210, ч. 5 ст. 216, 219, 357 ЦК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати правочин по відчуженню металевої конструкції гаража, розташованого біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, нікчемним.

Стягнути с ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10400,00грн (десять тисяч чотириста грн.. 00 коп) на користь ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000,00грн (одна тисяча грн.. 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 214,60грн (двісті чотирнадцять грн.. 60 коп) та грошові кошти в сумі 1250,00грн (одна тисяча двісті п'ятдесят грн.. 00 коп), пов'язані з правовою допомогою.

Разом стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 12864,60грн (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн.. 60 коп).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя: Сітбаталова Н.І.