Рішення № 29414725, 14.02.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2515/14398/2012

Провадження №2/751/113/2013

Рішення

Іменем України

14 лютого 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Чвірова О. О.

з участю позивача ОСОБА_1, законного представника позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину,

в с т а н о в и в :

03.12.2012 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_4 про стягнення 3 415 грн. 07 коп. матеріальної шкоди, заподіяної злочином та 10 000 грн. моральної шкоди (а.с.1-3).

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 14 серпня 2011 року ОСОБА_4, керуючи належним йому автомобілем марки DAIMLER CHRAYSLER д.н. НОМЕР_3, рухаючись по автодорозі Чернігів - Пакуль - КПП Славутич, з боку м. Славутич, близько 19-00 год на 30 км + 200 м зазначеної дороги проявив неуважність, не правильно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, перед початком обгону, не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, не переконався в безпеці зміни напрямку свого руху та перевищив максимально дозволену швидкість свого автомобілю, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням брата позивача ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку. У вказаному автомобілі ВАЗ під час зіткнення знаходилася позивач. Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 09.10.2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Зазначає, що внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження у вигляді саден та синців поперекової ділянки лівої нижньої кінцівки та інші, у зв'язку з чим тривалий час лікувалася в Чернігівській міській лікарні № 4 та пропустила багато занять в школі. Вказує, що після ДТП її стан здоров'я значно погіршився, постійно болить спина та ліва нога, повноцінно відвідувати уроки фізичного виховання та спортивні секції вона не може, крім того, вона втратила нормальні життєві зв'язки, майже перестала спілкуватися з однолітками. Зазначає, що внаслідок отримання травм в результаті ДТП 14.08.2011 року вимушена була наймати транспорт для поїздок у лікарню, на що за дві такі поїздки було витрачено 100 грн., а також на відвідування процедур та обстежень, пов'язаних з травмою, позивач витратила 37 грн. на проїзд у громадському транспорті, що підтверджується відповідними квитками. З метою відновлення здоров'я після ДТП позивачка за рекомендаціями лікарів їздила оздоровлюватися на море в м. Саки, на що в цілому витратила 1278 грн. 07 коп. Крім того, для відновлення свого порушеного права та захисту його в суді та відмовою відповідача в добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду, позивач витратила на послуги адвоката 2000 грн. Моральна шкода полягає у спричинених стражданнях та переживаннях внаслідок ДТП, ушкодженні здоров'я, а також тривалим лікуванням. Розмір моральної шкоди позивач визначає в сумі 10 000 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17.01.2013 року за клопотанням позивача та її представника, відповідності до 33 ЦПК України, залучено до участі у справі в якості співвідповідача публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна».

30.01.2013 року позивачем уточнено позовні вимоги (а.с.75-77), відповідно до яких просить стягнути з ОСОБА_4 та публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» 3 415 грн. 07 коп. матеріальної шкоди, заподіяної злочином та 10 000 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та її представники позовні вимоги підтримали, просили задовольнити повністю, при цьому посилалися на обставини, викладені в позові. Представник позивача ОСОБА_2 доповнив, що відповідач передавав йому кошти на лікування членів його сім'ї в розмірі 14000 грн., але з цих коштів на ОСОБА_1 ним витрачено 1 000 грн.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.45-47) та додаткових поясненнях (а.с.96-98).

Представник співвідповідача «Страхова компанія «Країна» в судовому засіданні визнав позовні вимоги щодо моральної шкоди, в межах ліміту відповідальності, у розмірі 2 500 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити (а.с.89-91).

Вислухавши пояснення позивача, представників позивача, відповідача, представника відповідача, представника співвідповідача, дослідивши матеріали справи, амбулаторну картку № 69782 ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вироку Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 липня 2012 року (а.с. 4-7), який набрав чинності згідно ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2012 року ( а. с.8-10) ОСОБА_4 визнаний винний в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 14 серпня 2011 року близько 19-00 години на автодорозі Чернігів - Пакуль - КПП Славутич з боку м. Славутич, на 30 км + 200 м..

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи слідчого СВ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області Гаркун Є.В. від 07.05.2012 року (а.с.38) пасажирка автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді садна поперекової ділянки, синців лівої нижньої кінцівки, які згідно судово-медичної експертизи № 194 від 07.02.2012 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.13-14), а тому в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину передбачений ст. 286 КК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2136894 від 01.08.2011 року, як страхувальник застрахував у страховика - ПАТ «Страхова компанія «Країна» свою цивільно-правову відповідальність, пов'язану із відшкодуванням шкоди, заподіяної третім особам під час ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу "DAIMLER CHRAYSLER" д.н. НОМЕР_3 (а.с.41).

За даних обставин, суд, приходить до висновку, що спірні правовідносини виникли в умовах дії договору про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і відповідно до норм ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд вважає, що саме ПАТ «Страхова компанія «Країна», як страховик повинна відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, заподіяну у результаті ДТП.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Як зазначено в ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем пред'явлені вимоги про відшкодування майнової шкоди, яка складається з 100 грн. витрат на проїзд в найманому транспорті для поїздок у лікарню, 37 грн - на проїзд в громадському транспорті, а також 1 278 грн 07 коп за оздоровлення на морі.

Враховуючи положення вимог ст. ст. 57-59, 60, 64 ЦПК України суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи не знайшло своє підтвердження понесення позивачем витрат внаслідок дорожньо-транспортної пригоди винним в якій визнаний ОСОБА_4 на суму 1 415 грн. 07 коп.

Копія розписки від 02.09.2011 р. написана ОСОБА_8 не є належним доказом отримання ОСОБА_1 послуг з перевезення здійснених особою, яка має право надавати такі послуги і проведенням оплати даних послуг в сумі 100 грн. (а.с.78).

Квитки на проїзд в тролейбусі, на проїзд в автобусі та на проїзд в маршрутному таксі (а.с. 15, 95) не можуть бути належними доказами понесення майнової шкоди в розмірі 37 грн., оскільки квитки не містять даних про термін їх використання і квитки мають послідовні номера, що свідчить про неможливість їх використання однією позивачкою для оплати проїзду.

Згідно запису в амбулаторній картці позивачу рекомендовано санаторно-курортне лікування. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували понесені позивачкою витрати на санаторно-курортне лікування. Посилання позивача на витрати по оздоровленню в «Сакському професійному ліцеї» є не належним доказом, оскільки даний заклад не відноситься до закладів охорони здоров'я, а підпорядковується виключно Міністерству освіти та науки, молоді та спорту АРК.

Заявлені позовні вимоги в сумі 2 000 грн. витрат на правову допомогу не є витратами в розумінні ст.22 ЦК України і вирішення питання про їх стягнення здійснюється відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальних збитків слід відмовити за їх недоведеністю.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи характер правопорушення вчиненого ОСОБА_4, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей ОСОБА_1, ступеня вини відповідача, час протягом якого заподіяна моральна шкода, добровільну сплату ОСОБА_4 коштів позивачу, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, визначений позивачем, до 2 500 грн, що не перевищує розміру ліміту визначеному у пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і відповідно до ст. 22 цього Закону підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Країна».

Щодо вимог про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 2 000 грн 00 коп (а.с.20), суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.84 ЦПК України - витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При цьому, за умовами ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатами ОСОБА_9 та ОСОБА_3 була укладена угода про надання правових послуг адвоката від 20.11.2012 р., за якою клієнт доручає, а адвокати беруть на себе зобов'язання на захист його інтересів по цивільній справі щодо заподіяння матеріальної та моральної шкоди в результаті

ДТП (а.с.35). Відповідно до умов договору авансові витрати адвоката складають 2 000 грн 00 коп, які позивачем були сплачені адвокату ОСОБА_9 20.11.2012 року (а.с.20).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача у ході розгляду справи на підставі угоди про надання правових послуг адвоката від 20.11.2012 р представляв ОСОБА_3.

Відповідно до роз'яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в ч.2 ст. 56 ЦПК України .

Враховуючи, що ОСОБА_3 діяв від імені позивача, як її представник, з відповідними процесуальними правами, а не в порядку ст. 56 ЦПК України, як особа, яка надає правову допомогу, позивачка з заявою про допуск до участі в справі адвоката ОСОБА_3 в якості особи, яка надає правову допомогу не зверталась, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Країна» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. - за вимоги немайнового характеру, а також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. - за вимоги майнового характеру з ОСОБА_1, оскільки в задоволені позовних вимог в цій частині відмовлено, а ОСОБА_1 звільнялася від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" лише при пред'явленні позову до суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 56-60, 79, 83, 88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, ст. ст. 11, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (ідентифікаційний код 20842474) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 2 500 грн. 00 коп. (дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп. ) у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (ідентифікаційний код 20842474) судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн.. 70 коп. на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський район, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн.. 40 коп. на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський район, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. В. Маслюк