Постанова № 29413599, 08.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 р. Справа № 804/166/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі судового засідання Мізері А.В.

за участю :

представника позивача Оскаленко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Бест» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Бест» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000912210, податкове повідомлення - рішення № 0000922210, прийняте Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 05.12.2012 р. та стягнути з державного бюджету на користь Позивача суму сплаченого ним судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій є необґрунтованими. На час перебування у господарських відносинах з ТОВ «За-стройбуд», ПП «Промспецтех», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», ТОВ «Пром Альянс ЛТД», ТОВ «БК «Ростбут», підприємства були зареєстровані в установленому порядку, у тому числі як платники податку на додану вартість. Враховуючи наявність всіх первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення зазначених господарських операцій, Приватне підприємство «Бест» вважає, що має право на відображення їх у податковому обліку, зокрема формуванні податкового кредиту при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість та на прибуток підприємств.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, зазначаючи про те, що відсутність кількох товарно-транспортних накладних не є підставою для висновку про нікчемність правочинів, та порушення податкового законодавства.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає за необхідне адміністративний позов Приватного підприємства «Бест» задовольнити, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Бест» зареєстроване 25.02.2000 р. виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, номер запису 12301070008001220.

З 19.10.2012 р. по 08.11.2012 р. відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Бест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.03.10 р. по 30.09.12 року.

За результатами перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 15 листопада 2012 року складено акт № 2092/221/30755918, в якому встановлено порушення Приватним підприємством «Бест», ст.3, п.4.1, пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення, п.135.1, п.135.2, пп.135.4.1, пп.135.5.4 п.135.4, п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п. 138.1, п.138.2, п. 138.4 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.7 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся,на загальну суму 359449,86 грн. та пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.3.1. п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР, ст.185, ст.186, ст.188, ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 146436,22 грн.

На підставі акту перевірки № 2092/221/30755918 від 15 листопада 2012 року, відповідачем 05 грудня 2012 року були прийнято та направлено Приватному підприємству «Бест» податкове повідомлення-рішення № 0000912210 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 223 947, 44 грн., з яких 149 436, 22 грн. основний платіж, 74 511, 22 грн. штрафні (фінансові) санкції; та податкове повідомлення-рішення № 0000922210 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватного підприємства, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 538 603, 96 грн., з яких 359 449,86 грн. основний платіж, 179 154,1 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, податковий орган визначив нереальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «За-стройбуд», ПП «Промспецтех», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», ТОВ «Пром Альянс ЛТД», ТОВ «БК «Ростбут», вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу, про що свідчать, відсутність деяких товарно-транспортних накладних, а також інформація з актів про результати документальної невиїзної перевірки та інформації з актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, наданих ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 ст.5 вказаного Закону.

Валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно п.5.3.9 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 ст.138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї ст.138 а у статті 139 ПК України.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) в період з 01 березня 2010 року по 01 січня 2011 року, визначався Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року порядок визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, в тому числі формування податкового кредиту, визначався Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, як вбачається із матеріалів справи позивачем в якості підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «За-стройбуд» до перевірки були надані: договір субпідряду №31 від 01.09.2010, акти виконаних робіт, кошториси на проектні роботи, калькуляції на проектні роботи, рахунки-фактури, податкова накладна; відомості по рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», банківські документи, реєстри отриманих податкових накладних, відомість по взаєморозрахункам з контрагентами, податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість; документи по використанню товарів, придбаних у ТОВ «За-стройбуд». Здійснення господарської операції з виготовлення проектної документації та купівлі-продажу ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи договором №31 від 01.09.2010року, актами здачі-приймання проектної документації від 15.09.2010 року, виписками по особовому рахунку позивача, платіжними дорученнями №112,№115,податковою накладною №150902 , рахунками-фактурами, видатковими накладними та кошторисами.

Перевіркою також було встановлено, що отримані послуги з виготовлення проектної документації були реалізовані Управлінню ЖКГ Нікопольської міської ради.

Підставою для висновку податкового органу про те, що операції між ТОВ «За-стройбуд» та ПП «Бест» не мають реального товарного характеру став акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «За-страйбуд» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року», отриманий від ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська, яким встановлено , що відповідно до частини 1,5 ст.203 , п.1,2 ст.215 , ст.228 Цивільного Кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база , так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, що позивачем укладено правочини, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Суд не приймає посилання відповідача на акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «За-страйбуд» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року», як на безперечний доказ безтоварності операцій та нікчемності правочинів, оскільки дана документальна невиїзна перевірка проводилась за відсутності первинних документів підприємства та на підставі наявних у податкового органу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів та звітів, ін. Відсутність ТОВ «За-стройбуд» за юридичною адресою не може бути безумовним доказом того, що підприємство не мало достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників та підставою для висновку про те, що діяльність підприємства була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків.

Щодо взаємовідносин позивача з Приватним підприємством «Промспецтех», то суд встановив, що позивачем до перевірки були надані документи, щодо придбання послуг у ПП «Промспецтех», а саме : договір, акт виконаних робіт, кошториси на проектні роботи, калькуляції на проектні роботи, рахунки-фактури, податкова накладна; відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», банківські документи, реєстри отриманих податкових накладних, відомість по взаєморозрахункам з контрагентами, податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість; документи по використанню товарів, придбаних у ПП «Промспецтех». Здійснення господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи договором №20/10 від 20.10.10 року, податковими накладними №102076, №112271, №102075, №93096, №123177, виписками по особовому рахунку, видатковими накладними № 123177 від 15.12.2010 р. на загальну суму 101 580,00 грн., № 93096 від 30.09.2010 р. на загальну суму 41 090,42 грн., № 102075 від 20.10.2010 р. на загальну суму 140 160,00 грн., № 112271 від 22.11.2010 р. на загальну суму 758,27 грн., № 121071 від 10.12.2010 р. на загальну суму 233 600 грн., рахунками - фактурами. Відсутність товаро-транспортних накладних представник позивача пояснив тим, що згідно вищевказаних договорів - транспортування ТМЦ здійснювалось транспортом Постачальника та за рахунок Постачальника автомобільним транспортом на склад покупця - ПП «Бест».

Перевіркою встановлено, що згідно наданих первинних документів, придбані товарно-матеріальні цінності використано позивачем для виконання наступних робіт: у вересні 2010 року будівельні матеріали були придбані для виконання капремонту покрівлі ОСББ житлового будинку №3 по вул. Альпова, у жовтні 2010 року будівельні матеріали та послуги були придбані для виконання капремонту покрівлі житлового будинку №28 по вул. Дружба, у листопаді 2010 року будівельні матеріали були придбані для устаткування електроопалення та заміни електропроводки в Нікопольській природоохоронній прокуратурі по вул. Микитинській,68 та виконання поточного ремонту інженерних мереж водопроводу балконних прибудов і підвальних люків житлового будинку №3 по вул.Альпова; у грудні 2010 року будівельні матеріали були придбані для виконання поточного ремонту палати будівлі Нікопольського стаціонарного відділення дитячої міської лікарні по вул.Електрометалургів,23 поточного ремонту електрооснащення приміщення будівлі КДНЗ №12 «Світлячок» по вул.Трубників,12в, капремонту покрівлі житлового будинку по вул.Дружба,28, поточного ремонту приміщень будівлі КУОЗ Міська лікарня №3 по вул.Богуна,3 , інше; у лютому 2011 року будівельні матеріали були придбані для виконання поточного ремонту електрообладнання Нікопольського міськрайонного суду по вул.Шевченко, 201.

Підставою для висновку податкового органу про те, що операції між ТОВ «Промспецтех» та ПП «Бест» не мають реального товарного характеру став акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Промспецтех» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість за період з 25.11.2009 року по 01.07.2011 року», отриманий від ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська, яким встановлено , що відповідно до частини 1,5 ст.203 , п.1,2 ст.215 , ст.228 Цивільного Кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база , так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, що позивачем укладено правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Суд не приймає посилання відповідача на акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Промспецтех» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість за період з 25.11.2009 року по 01.07.2011 року», як на безперечний доказ безтоварності операцій та нікчемності правочину, оскільки дана документальна невиїзна перевірка проводилась за відсутності первинних документів підприємства та на підставі наявних у податкового органу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів та звітів, ін. Відсутність ТОВ «Промспецтех» за юридичною адресою не може бути безумовним доказом того, що підприємство не мало достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників та підставою для висновку про те, що діяльність підприємства була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків.

Судом не приймаються посилання представника відповідача на наявність вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська, щодо фіктивності господарської діяльності ТОВ «Промспецтех» та ПП «Бест» ,як такого, що набув законної сили, оскільки останнім не надано докази на підтвердження цього, та даний вирок не був предметом дослідження при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Альфа - Інвест Плюс», то суд зазначає, що позивачем до перевірки для підтвердження операцій по господарських відносинах з ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» були надані документи, щодо придбання ТМЦ у ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», а саме : договори, накладні, рахунки-фактури, податкові накладні; відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», банківські документи, реєстри отриманих податкових накладних, відомість по взаєморозрахункам з контрагентами, податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість; документи по використанню товарів, придбаних у ТОВ «Альфа-Інвест Плюс». Здійснення господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи договорами № 29/02 від 29.02.2012 р., № 28/02 від 28.02.2012. № 27/02 від 27.02.2012 р. № 12/03 від 12.03.2012р., видатковими накладними № РН-0004001 від 19.03.2012 р. на загальну суму 36480,47 грн., № РН-0004002 від 19.03.2012 р. на загальну суму 56153,52 грн., № РН-0004003 від 19.03.2012 р. на загальну суму 58870,86 грн., № РН-0006007 від 30.04.2012 р. на загальну суму 15228,68 грн., виписками по особовому рахунку, податковими накладними № 6007, № 4001, № 4002, № 4003, рахунками фактурами № 29/02, № 28/02, № 27/02, №12/03. Відсутність товаро-транспортних накладних представник позивача пояснив тим, що згідно вищевказаних договорів - транспортування ТМЦ здійснювалось транспортом Постачальника ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» та за рахунок Постачальника автомобільним транспортом на склад покупця - ПП «БЕСТ».

Перевіркою встановлено, згідно наданих первинних документів до перевірки, придбані товарно-матеріальні цінності частково використано для виконання капремонту будівлі ясел-садка №48, дитячого психолого-лікувально-оздоровчого центру за адресою вул.Шевченко,182, поточного ремонту електропостачання будівлі КДЗУ №31 по вул.Електрометалургів, 8-а, частково реалізовано.

Підставою для висновку податкового органу про те, що по ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платником податків ПП «Бест» їх реальності та повноти відображення в обліку за березень-квітень 2012 року, став акт №428/225/33906304 від 14.08.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-квітень 2012 року», отриманий від ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, що позивачем укладено нікчемні правочини.

Суд не приймає посилання відповідача на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-квітень 2012 року», як на безперечний доказ безтоварності операцій та нікчемності правочинів, оскільки висновок було зроблено за відсутності первинних документів підприємства та на підставі наявних у податкового органу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів та звітів, ін. Відсутність ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» за юридичною адресою не може бути безумовним доказом відсутності реального здійснення господарської діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Пром Альянс ЛТД», то суд встановив, що позивачем до перевірки були надані документи, щодо придбання ТОВ «Пром Альянс ЛТД» а саме: договори, накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, відомості по рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», банківські документи, реєстри отриманих податкових накладних, відомість по взаєморозрахунках з контрагентами, податкові декларації з податку на прибуток,податку на додану вартість, документи по використанню товарів, придбаних у ТОВ «Пром Альянс ЛТД». Здійснення господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи договором №12/01 від 12.01.2012 року, податковою накладною № 5401 від 27.01.2012 р. на загальну суму 5 100 грн. та № 170 від 28.02.2011 р., виписками по особовому рахунку позивача, рахунками фактурами № 170, № 12/01, видатковими накладними № 170, платіжними дорученнями №27, №9. Відсутність товаро-транспортних накладних представник пояснив тим, що транспортування ТМЦ здійснювалось транспортом постачальника ТОВ «Пром Альянс ЛТД» та за рахунок постачальника автомобільним транспортом на склад покупця - ПП «Бест».

Перевіркою встановлено, згідно наданих первинних документів, що будівельні матеріали, придбані у ТОВ «Пром Альянс ЛТД» було реалізовано підприємству Повне товариство «Ломбард Золото» на суму 5 100,00 грн., в тому числі ПДВ 850,00 грн.

Підставою для висновку податкового органу про те, що по ТОВ «Пром Альянс ЛТД» відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платником податків ПП «Бест» їх реальності та повноти відображення в обліку за січень-лютий 2012 року, став акт №400/225/34885500 від 24.07.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пром Альянс ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за січень, лютий, березень, квітень 2012 року», отриманий від ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська, яким встановлено відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, що позивачем укладено нікчемні правочини з зазначеним контрагентом.

Суд не приймає посилання відповідача на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пром Альянс ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за січень, лютий, березень, квітень 2012 року», як на безперечний доказ безтоварності операцій та нікчемності правочину, оскільки висновок було зроблено за відсутності первинних документів підприємства та на підставі наявних у податкового органу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів та звітів, ін. Відсутність ТОВ «Пром Альянс ЛТД» за юридичною адресою не може бути безумовним доказом відсутності реального здійснення господарської діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «БК «Ростбуд», то суд встановив, що позивачем до перевірки для підтвердження операцій по господарських відносинах за перевіряємий період були надані: договір, рахунки-фактури, податкова накладна, акт, відомості по рахунках 685 «Розрахунки з іншими кредиторами, 631 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами», банківські документи, реєстри отриманих податкових накладних, податкові декларації з податку на прибуток та ПДВ, документи по використанню послуг, придбаних у ТОВ «БК «Ростбуд». Здійснення господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи договором №05/04 від 05.04.2012 року, виписками по особовому рахунку позивача, актом від 27 квітня 2012 року про здачу приймання поточного ремонту приміщень, платіжними дорученнями № 18, № 26, № 25, № 24, податковими накладними № 2551, 4053, 3902, 3901, рахунками-фактурами та видатковими накладними.

Згідно наданих первинних документів, отримані послуги, були використані при виконанні поточного ремонту приміщень ОКУ «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» в м. Нікополь.

Підставою для висновку податкового органу про те, що по ТОВ «БК »Ростбуд» відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платником податків ПП «Бест» їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2012 року, став акт №1172/22-5/37276519 від 12.10.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Ростбуд» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за квітень 2012 року», отриманий від ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська, яким встановлено відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, що позивачем укладено нікчемні правочини з зазначеним контрагентом.

Суд не приймає посилання відповідача на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Ростбуд» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за квітень 2012 року», як на безперечний доказ безтоварності операцій та нікчемності правочину, оскільки висновок було зроблено за відсутності первинних документів підприємства та на підставі наявних у податкового органу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів та звітів, ін. Відсутність ТОВ «БК «Ростбуд» за юридичною адресою не може бути безумовним доказом відсутності реального здійснення господарської діяльності.

З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції з купівлі товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт з ТОВ «За-стройбуд», ПП «Промспецтех», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», ТОВ «Пром Альянс ЛТД», ТОВ «БК «Ростбут», є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, Приватне підприємство «Бест» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності Приватного підприємства «Бест». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов Приватного підприємства «Бест» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Бест» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000912210, прийняте Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 05.12.2012р.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000922210, прийняте Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 05.12.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Бест» суму 2146 грн. сплаченого ним судового збору.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 13.02.2013 року.

Суддя С.І. Озерянська