Постанова № 29412819, 14.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р.Справа № 5024/1586/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко І.П. (довіреність №07/2403-12 від 28.12.2012 року)

від відповідача: Риженко Д.О. (довіреність б/н від 11.02.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „СІТ-Релайн"

на рішення господарського суду Херсонської області від „27" листопада 2012 року

по справі № 5024/1586/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „СІТ-Релайн", м. Херсон

про розірвання договору про постачання електричної енергії

В С Т А Н О В И В :

02.11.2012 року Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія „СІТ-Релайн" (далі по тексту - відповідач) про розірвання договору про постачання електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення ст.651 ЦК України, cт.188 ГПК України та положення п.п.1.13, 5.23 ПКЕЕ.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2012 року по справі № 5024/1586/2012 (суддя Людоговська В.В.) позов ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" задоволено в повному обсязі. Розірвано укладений між ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" та ТОВ „СІТ-Релайн" договір про постачання електричної енергії №6308 від 21.06.2004 року. Цим же рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 1073 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Компанія „СІТ-Релайн" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та відмовити ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

ТОВ „Компанія „СІТ-Релайн" посилається на те, що договір може бути розірвано тільки у випадках істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Скаржник вважає, що жодна із обставин в об'єктивній дійсності місця не мала.

Також скаржник вважає, що посилання суду першої інстанції на правила користування електричною енергією, як на норму законодавства, відповідно до якої є можливість розірвання в односторонньому порядку договорів є безпідставним, оскільки, по-перше, вказана норма є підзаконним нормативним актом, застосування якої до вказаних випадків (розірвання договору) є неприпустимим. По-друге, як звільнення приміщення, так і остаточного припинення користування електричною енергією не відбулось. На підтвердження вказаних вище обставин матеріали справи не містять жодного доказу. Більш того, відповідно до довідки №536/22-6/31134890, що була видана ДПІ у м. Херсон, за адресою електроспоживання знаходиться все майно підприємства, необхідне для підприємницької діяльності, що спростовує факт звільнення об'єкту.

Позивачем надано до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу ТОВ „Компанія „СІТ-Релайн" без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, сторони перебувають у господарських правовідносинах, що підтверджується укладеним між сторонами 21.06.2004 року договору за №6308 про постачання електричної енергії.

Відповідно до умов вказаного договору, позивач зобов'язаний постачати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, що встановлені на об'єкті відповідача „зернокомплекс" за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с. Маринське, вул. Ювілейна,52, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами (розділ 1 договору).

Крім того, розділом 2 даного договору сторони зобов'язались під час використання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 9.5 Договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

09.10.2012 року позивач звернувся до відповідача із листом та додатковою угодою про розірвання договору №6308 від 21.06.2004 року, у зв'язку зі зміною власника об'єкту „зернокомплекс" (а.с.31,32). Даний лист був отриманий відповідачем 10.10.2012 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.33).

19.10.2012 року відповідач листом за №19-10/1 повідомив позивача про відмову у підписанні додаткової угоди про розірвання договору №6308 від 21.06.2004 року про постачання електричної енергії, посилаючись на те, що господарським судом Херсонської області зупинено провадження у справі стосовно розірвання Договору про постачання електричної енергії №6308 від 21.06.2004 року, а тому у ТОВ „Компанія „СІТ-Релайн" відсутні правові підстави для його розірвання до вирішення даного питання господарським судом (а.с.34).

В зв'язку з тим, що відповідач відмовився розірвати договір, позивач змушений був звернутися до господарського суду з вищевказаним позовом.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ „Компанія „СІТ-Релайн", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Твердження скаржника щодо неможливості застосування ПКЕЕ до відносин, що склалися між сторонами є безпідставними.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про електроенергетику", відносини пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно - правовими актами. Пунктом 1.1 ПКЕЕ передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. Дія цих правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Крім того, як було вище зазначено, під час укладання договору про постачання електричної енергії №6308 сторони погодились з тим, що під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (розділ 2 Договору).

Отже, дія ПКЕЕ в повній мірі поширюється на відносини між сторонами.

Помилковими є твердження скаржника та не приймаються колегією суддів до уваги про те, що норми ПКЕЕ містять умови щодо одностороннього розірвання договору, з наступних підстав.

Пунктом 9.5 договору сторони передбачили, що договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Як було зазначено у позовній заяві, пунктом 1.13 ПКЕЕ встановлено, що укладання, внесення змін, продовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил, в той же час п.5.23 ПКЕЕ передбачено, що зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору здійснюються у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до вимог ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до вимог ч.4 ст.188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як було вище зазначено, позивач 09.10.2012 року звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору про постачання електричної енергії №6308 з наведених вище обставин. Відповідачем листом від 19.10.2012 року повідомив позивача про відмову у розірванні договору.

Необхідність розірвання договору про постачання електричної енергії між сторонами виникла у зв'язку з тим, що відповідач у травні 2012 року направив на адресу позивача заяву про припинення електропостачання та опломбування трансформаторної підстанції на об'єкті „зернокомплекс", а також надходженням документів від ТОВ „Торговий Дім „України" про право власності на вказаний об'єкт.

На даний час, що не заперечується відповідачем, ТОВ „Компанія „СІТ-Релайн" не здійснює будь-яку діяльність на об'єкті, а головне - не споживає електричну енергію на даному об'єкті. Саме у зв'язку з даними обставинами існування між сторонами договірних відносин з приводу постачання електричної енергії є неможливим, адже відповідно до розділу 1 договору „постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

Таким чином, договір про постачання електричної енергії передбачає права, обов'язки сторін та інші умови між споживачем та постачальником електричної енергії, які виникають саме під час постачання електричної енергії. У разі ж відсутності фактичного постачання електричної енергії існування договору про постачання електричної енергії є неможливим.

За вказаних обставин, судова колегія вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" про розірвання договору про постачання електричної енергії, у зв'язку з чим такі вимоги підлягають задоволенню, що і було цілком вірно зроблено місцевим господарським судом.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ТОВ „Компанія „СІТ-Релайн", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ТОВ „Компанія „СІТ-Релайн" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ПАТ „ЕК „Херсонобленерго".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2012 року по справі № 5024/1586/2012 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „Компанія „СІТ-Релайн" - без задоволення.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „СІТ-Релайн" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „27" листопада 2012 року по справі № 5024/1586/2012 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „18" лютого 2013 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров