Рішення № 29412593, 11.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.13 р. Справа № 5006/20/151/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 266718,72грн.

представники сторін:

від позивача: Капля О.Л. - представник за довіреністю;

від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 266718,72грн., у тому числі основного боргу у розмірі 258434,74грн., пені у розмірі 6903,30грн., 3% річних у розмірі 1380,68грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №2953 від 10.06.2009 в частині своєчасної та повної сплати поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 258434,74грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №2953 від 10.06.2009; додаткової угоди від 21.04.2012 про зміну умов договору поставки №2953 від 10.06.2009; специфікації (додаток №1) до договору поставки №2953 від 10.06.2009; видаткової накладної №КМ-0003540 від 22.06.2009; акт №КМ-0003540 приймання-передачі обладнання; банківських виписок.

В судове засідання 11.02.2013, позивач з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері", як постачальником (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем (відповідач) укладено договір постачання товару №МП/162/11 (з урахуванням додаткової угоди від 21.04.2012 та специфікації (додаток №1) до договору постачання товару №МП/162/11) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити екскаватор-навантажувач 3 СХ, виробництва фірми JCB - Англія (далі - обладнання), загальною вартістю 500007,30грн., в тому числі ПДВ 83334,55грн., що еквівалентно 40651,00 GBP. Вказана в цьому пункті сума договору в гривнях розрахована по офіційному курсу GBP по відношенню до української гривні, встановленому НБУ на дату підписання цього договору, а саме: 1 GBP дорівнює 12,30грн., і підлягає змінам на випадок зміни курсу GBP по відношенню до української гривні. Сума проведених платежів змінам не підлягає, у разі зміни курсу GBP.

Пунктом 1.2 договору визначено, що постачальник поставляє обладнання у відповідності зі специфікацією - що є додатком до даного договору, і складає його невід'ємну частину.

Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано специфікацію (додаток №1) до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку екскаватора-навантажувача 3 СХ у кількості 1 шт. за ціною 416672,75грн. (без ПДВ) на суму 416672,75грн. (без ПДВ), ПДВ - 20% 83334,55грн., разом з ПДВ 500007,30грн. Загальна вартість обладнання за даним договором складає 500007,30грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті складає 40651,00 GBP.

Згідно п. 2.1 договору постачальник здійснює поставку обладнання на умовах DDP - склад покупця м. Донецьк.

Відповідно до п. 2.2 договору постачальник здійснює поставку обладнання протягом 10 робочих днів від дати перерахування попередньої оплати, передбаченою п. 3.1.1 даного договору.

Датою поставки вважається дата, вказана на видатковій (товарно-транспортній накладній (п. 2.3 договору).

Розділом 3 цього договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків.

Покупець здійснює оплату обладнання за даним договором у такий спосіб (п. 3.1 договору):

- не пізніше п'яти банківських днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 20300,00 GBP (п. 3.1.1 договору);

- протягом 30 календарних днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 6800,00 GBP (п. 3.1.2 договору);

- протягом 60 календарних днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 6800,00 GBP (п. 3.1.3 договору);

- протягом 90 календарних днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 6751,00 GBP (п. 3.1.4 договору);

Згідно п. 3.2 договору покупець здійснює оплату за офіційним курсом GBP на день платежу, але не нижчим, за офіційний курс GBP, що діяв на дату підписання даного договору.

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.4 договору).

Пунктом 3.6 договору визначено, що право власності на обладнання переходить до покупця в момент здійснення ним оплати повної вартості обладнання.

Згідно з п.7.2. даний договір набуває чинності від дня підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

21.04.2012 сторони узгодили та підписали додаткову угоду про зміну умов договору поставки №2953 від 10.06.2009 року.

Пунктом 1 додаткової угоди від 21.04.2012 до договору вирішено змінити п. 3.1 договору, виклавши його у наступній редакції: п. 3.1. покупець здійснює оплату обладнання за даним договором у такий спосіб:

3.1.1. не пізніше п'яти банківських днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 20300,00 GBP;

3.1.2. не пізніше 26 серпня 2012 року покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 20351,00 GBP.

Позивачем до матеріалів справи надано копії митної декларації, міжнародної товарно-транспортної накладної (форма CMR) та інвойсу №649915 від 15.10.2008 в підтвердження його права власності на екскаватор-навантажувач 3 СХ SM виробництва фірми JCB - Англія, номер шасі: JCB3СХСТ81346152.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв екскаватор-навантажувач 3СХ SM на загальну суму 500007,30 грн. (еквівалентно 40651,00 GBP), що підтверджується видатковою накладною №КМ-0003540 від 22.06.2009, актом приймання-передачі обладнання від 27.06.2009, які наявні в матеріалах справи.

Також позивачем надано копії декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року разом з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) за червень 2009 року і розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (додаток №1 до податкової декларації), що підтверджують відображення операцій поставки товару відповідачу в податковому обліку.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару за договором виконав належним чином.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаної видаткової накладної здійснювалась на виконання договору № МП/162/11.

Оскільки відповідачем отримано продукцію, відповідно до вищезазначеної видаткової накладної, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Однак, як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару оплатив частково, а саме:

- 30.05.2008 відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 5000,00грн., курс GBP на дату оплати становив 12,3182грн. за 1 GBP. 5000,00грн. дорівнює еквіваленту 405,90 GBP;

- 17.06.2008 відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 140000,00грн., курс GBP на дату оплати становив 12,5307грн. за 1 GBP. 140000,00грн. дорівнює еквіваленту 11172,56 GBP;

- 19.06.2008 відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 110000,00грн., курс GBP на дату оплати становив 12,3539грн. за 1 GBP. 110000,00грн. дорівнює еквіваленту 8904,07 GBP.

Отже, відповідачем позивачу було перераховано 255000грн., що по курсу GBP до української гривні складає 20482,53 GBP, що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем до матеріалів справи.

Станом на день звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 10.06.2009 №2953 складає 20168,47 GBP (40651,00 GBP -20482,53 GBP), що по курсу GBP до української гривні на дату складання позовної заяви (1 GBP = 12,8138грн.) становить 258434,74грн.

Спір виник з причини того, що відповідач не розрахувався вчасно з позивачем за поставлене обладнання, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Стаття 524 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Верховний суд України у постанові від 04.07.2011 у справі №12/149 вказує, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку обладнання відповідачу, вартість якого відповідачем оплачена частково, станом на день звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість становить 20168,47 GBP, що по курсу GBP до української гривні на дату складання позовної заяви (1 GBP = 12,8138грн.) становить 258434,74грн.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 258434,74грн., а матеріали справи таких не містять.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 258434,74грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 4.2 договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 27.08.2012 по 30.10.2012 у розмірі 6903,30грн.

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, передбачених п.п.3.1.2 -3.1.4 даного договору, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не враховано, фактичну кількість днів у 2012 році.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", розмір пені за період з 27.08.2012 по 30.10.2012 становить 6884,47грн. (538,74 GBP * 12,8138грн.), який і підлягає задоволенню.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 27.08.2012 по 30.10.2012 у розмірі 1380,68грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1380,68грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 83005, ЄДРПОУ НОМЕР_1 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (вул. Петропалівська, буд. 54-А, м. Київ, 04086, ЄДРПОУ 32828388) суму основного боргу у розмірі 258434 (двісті п'ятдесят вісім тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 74 коп., пеню у розмірі 6884 (шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 1380 (одна тисяча триста вісімдесят) грн. 68 коп., судовий збір у розмірі 5334 (п'ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 18.02.2013.