Ухвала суду № 29411274, 24.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р. справа № 2а/0470/5741/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі №2а/0470/5741/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и В :

Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулося до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» суму витрат за період з січня по квітень 2012 року на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 1 в розмірі 4459769, 98 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог, позивач посилається на те, що ВАТ «Дніпрошина», в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не перераховувало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (список №1).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована обов'язком підприємства відшкодовувати Фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 677 447,14грн. утворилася до відкриття провадження у справі про банкрутство ВАТ «Дніпрошина», у зв'язку з чим повинна була заявлена Фондом до відшкодування в порядку та строки, які передбачено ст..14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім цього, вказана сума виникла внаслідок перерахунку пенсій за 2011 рік у зв'язку з їх підвищенням. Позивач, в порушення п.6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р., не повідомив підприємство у встановлений місячний строк про виникнення таких обставин, у зв'язку з чим у підприємства не виникло обов'язку щодо сплати цих сум. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказував на те, що при перевірці розрахунків, наданих до позову, були виявлені помилки та неточності при визначенні пенсійного стажу, стажу у відсотках деяких пенсіонерів (список надається). По пенсіях зазначених осіб позивач не навів доводи (письмові докази, довідки тощо), які підтверджують правильність нарахування пенсій даним особам.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної

інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, Управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з січень-квітень 2012 року на загальну суму 4459769, 98 грн. для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства.

Відповідно до абз.абз. 1, 3 п. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 4 п. 1 ст. 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Водночас, відповідно до абз. 4 п. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Враховуючи, що положення абз. 4 п. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальними щодо абз. 3 п. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій про існування у відповідача обов'язку відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Встановлені обставини справи, які не заперечуються відповідачем, свідчать про те, що пенсії, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку яких є предметом спору у справі, призначені особам у відповідності до п. «а» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягають відшкодуванню.

Розрахунки Фонду, які отримано підприємством, відповідачем не було оскаржено в установленому порядку, у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний сплатити такі суми у строки, які визначено п.6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Правомірність розрахунків сум, що підлягають відшкодуванню, підтверджено позивачем документами з пенсійних справ осіб, яким призначено пільгові пенсії, у тому числі і осіб перелік яких наведено відповідачем в апеляційній скарзі (т.2 а.с.128-163). Крім цього, правомірність призначення пенсій, правомірність визначення страхового стажу, не є предметом спору у цій справі. Обставинами, які мають правове значення для вирішення цього спору, є обставини, які свідчать про понесені Фондом витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Як вбачається з апеляційної скарги факт понесення Фондом таких витрат відповідачем не спростовується.

Безпідставними суд апеляційної інстанції вважає і доводи заявника апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції таким доводам відповідача надано належну правову оцінку. Так, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011р. у справі №29/5005/10405/2011 порушено справу про банкрутство ВАТ «Дніпрошина». Встановлені обставини справи свідчать про те, що зобов'язання по сплаті фактичних витрат виникли після порушення справи про банкрутство, за період січень-квітень 2012 року, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно вказав на те, що на такі зобов'язання не розповсюджуються вимоги мораторію і в даному випадку позивач є не конкурсним, а поточним кредитором.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі №2а/0470/5741/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України

(Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2013 р.).

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк