Рішення № 29411194, 12.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13 Справа № 18/5014/3239/2012

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом міського комунального унітарного підприємства «Міськсвітло», м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», м. Луганськ

про стягнення 426547,39 грн.

за участю представників:

від позивача: Шалагінов А.В. за дов. від 17.01.2013;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

- передоплати в сумі 399000 грн., яка була перерахована відповідачу позивачем за поставку спеціалізованого автомобіля на підставі договору від 22.05.2012 № 1;

- пені в сумі 22956,16 грн. за прострочення поставки автомобілю;

- трьох процентів річних в сумі 4591,23 грн. за прострочення повернення передоплати.

Заявою від 22.01.2013 позивач зменшив розмір заявлених до стягнення трьох процентів річних до суми 3246,66 грн.

Заявою від 12.02.2013, в зв'язку з частковим поверненням відповідачем передоплати в сумі 75000 грн., позивач зменшив суму позову на вказану суму, а також додатково заявив до відшкодування з відповідача витрати, пов'язані з судовим розглядом справи (письмові пояснення позивача від 12.02.2012) в сумі 1319,40 грн. (проїзд з Вінниці до Луганська).

Відповідач проти позову заперечує (письмові заперечення від 23.01.2013) посилаючись на те, що позивач перерахував йому передоплату в сумі 399000 грн. безпідставно, так як за договором оплата автомобілю повинна здійснюватися після його поставки; відповідач також зазначив, що договором не встановлено його обов'язку повертати передоплату та сплачувати три проценти річних.

Представник відповідача в судове засідання ні разу не прибув.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти від 22.05.2012 № 1 (з специфікацією - додаток № 1 та додатковою угодою б/д), укладеному між сторонами за позовом, відповідач зобов'язався у червні 2012 р. поставити, а позивач прийняти та оплатити автомобіль спеціалізований вартістю 399000 грн. (технічні характеристики автомобілю вказані у тендерній документації).

Позивач зазначив, що на усне прохання відповідача 12.07.2012 він здійснив передоплату вартості спеціалізованого автомобіля в сумі 399000 грн. (копія платіжного доручення позивача від 12.07.2012 № 1 на суму 399000 грн. залучена до матеріалів справи).

Однак, відповідач у порушення своїх зобов'язань у встановлений договором строк (у червні 2012 р.) автомобіль позивачу не поставив.

Претензією від 10.10.2012 позивач просив відповідача повернути йому передоплату в сумі 399000 грн., сплатити пеню та три проценти річних за прострочення своїх зобов'язань.

Відповідач передоплату позивачу не повернув.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

- передоплати в сумі 399000 грн.;

- пені в сумі 22956,16 грн. за прострочення поставки автомобілю;

- трьох процентів річних в сумі 4591,23 грн. за прострочення повернення передоплати.

Заявою від 22.01.2013 позивач зменшив розмір заявлених до стягнення трьох процентів річних до суми 3246,66 грн.

Заявою від 12.02.2013, в зв'язку з частковим поверненням відповідачем передоплати в сумі 75000 грн., позивач зменшив суму позову на вказану суму, а також додатково заявив до відшкодування з відповідача витрати, пов'язані з судовим розглядом справи (письмові пояснення позивача від 12.02.2012) в сумі 1319,40 грн. (проїзд з Вінниці до Луганська).

Відповідач проти позову заперечує (письмові заперечення від 23.01.2013) посилаючись на те, що позивач перерахував йому передоплату в сумі 399000 грн. безпідставно, так як за договором оплата автомобілю повинна здійснюватися після його поставки; відповідач також зазначив, що договором не встановлено його обов'язку повертати передоплату та сплачувати три проценти річних.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач одержав передоплату в сумі 399000 грн., що підтверджується платіжним дорученням позивача від 12.07.2012 № 1, і проти передоплати не заперечував.

Відповідач у встановлений договором строк (у червні 2012 р.) товар (спеціалізований автомобіль) позивачу не поставив.

Претензією від 10.10.2012 позивач просив відповідача повернути йому передоплату в сумі 399000 грн. Надсилання претензії відповідачу підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, завіреним штампом пошти.

Відповідач одержав вказану претензію 17.10.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (завірені копії вказаних опису та повідомлення залучені до матеріалів справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, після одержання відповідачем вищевказаної претензії позивача у відповідача виникло зобов'язання повернути (сплатити) позивачу передоплату в сумі 399000 грн. у семиденний строк від дня одержання вимоги, тобто в строк до 25.10.2012.

У порушення своїх зобов'язань відповідач до дати пред'явлення позову передоплату в сумі 399000 грн. позивачу не повернув.

Таким чином, борг відповідача (на дату пред'явлення позову) з повернення позивачу передоплати складав 399000 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі актом звірення взаєморозрахунків станом на 27.12.2012, який підписано повноважними представниками сторін за позовом та скріплено печатками підприємств (завірена копія вказаного акту залучена до матеріалів справи).

Після пред'явлення позову (позов пред'явлено 12.12.2012) відповідач 25 та 28 січня 2013 р. частково повернув позивачу передоплату в сумі 75000 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (завірені копії цих виписок залучено до матеріалів справи).

Таким чином, борг відповідача на дату розгляду справи (12.02.2013) складає 324000 грн. (399000 - 75000), що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню борг з повернення передоплати в сумі 324000 грн.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що позивач перерахував йому передоплату в сумі 399000 грн. безпідставно, так як за договором оплата автомобілю повинна здійснюватися після його поставки; що договором не встановлено його обов'язку повертати передоплату) не приймаються судом до уваги, так як відповідач прийняв передоплату і не повернув її позивачу як безпідставно одержану, однак, у встановлений строк товар не поставив; обов'язок повернути передоплату встановлено законом, про що вказано вище.

Відповідач допустив прострочення своїх зобов'язань щодо поставки позивачу спеціалізованого автомобілю та повернення передоплати, в зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі п. 7.2. договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від загальної вартості товару (щодо прострочення поставки товару), а також зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми (щодо прострочення повернення передоплати).

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача пеня за 140 днів прострочення (з 01.08.2012 по 18.12.2012) складає 22956,16 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в зв'язку з їх невірним розрахунком.

З урахуванням уточненого розрахунку позивача від 12.02.2013 позивачем заявлено до стягнення три проценти річних в сумі 3246,66 грн. за 99 днів прострочення за період з 17.10.2012 по 23.01.2013.

Разом з цим, відповідач повинен був повернути передоплату в сумі 399000 грн. протягом семи днів з дня пред'явлення (одержання) вимоги про повернення передоплати, тобто до 25.10.2012 (останній день 24.10.2012).

Таким чином, прострочення відповідача складає 91 день (з 25.10.2012 по 23.01.2013).

399000 х 91 х (3% : 365) = 2984,30 грн.

Відповідно, до стягнення з відповідача підлягають три проценти річних в сумі 2984,30 грн.

В решті вимог про стягнення трьох процентів річних (до стягнення було заявлено 3246,66 грн.) слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю розрахунку.

Доводи відповідача про те, що позивач намагається двічі застосувати до нього юридичну відповідальність одного виду за одне й теж саме правопорушення, є необґрунтованими, так як пеня та три проценти річних за правовою природою є різними видами юридичної відповідальності.

Доводи відповідача про те, що договором не встановлено можливості стягнення з нього трьох процентів річних не приймаються судом до уваги, так як така можливість передбачена ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 8496,83 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 99,6 %) підлягають відшкодуванню з відповідача.

Витрати позивача, пов'язані з судовим розглядом справи (письмові пояснення позивача від 12.02.2012) в сумі 1319,40 грн. (проїзд з Вінниці до Луганська) не підлягають відшкодуванню з відповідача, так як це не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», м. Луганськ, вул. Совєтская, 40, ідентифікаційний код 35844512, на користь міського комунального унітарного підприємства «Міськсвітло», м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, 17, ідентифікаційний код 33762344, борг в сумі 324000 грн., пеню в сумі 22956,16 грн., три проценти річних в сумі 2984,30 грн., витрати на судовий збір в сумі 8496,83 грн., наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

12 лютого 2013 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 18 лютого 2013 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко