Рішення № 29411090, 13.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1061/13 13.02.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "УНІКА»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10 201,61 грн.

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г. - представник за довіреністю № 3 від 02.01.13 р.

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 13.02.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "УНІКА» до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10 201,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ СК «Уніка» на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 014016/4002/0000131 від 05.08.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Фольцваген», державний номер ВС 2144 СН, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Опель», державний номер ВС 1433 АІ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» , позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 10201, 61 грн.

Ухвалою суду від 23.01.13 порушено провадження у справі № 910/1061/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.02.13.

У судове засідання 13.02.13 представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав, про причини неявки представника не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0104217614627.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

За договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 014016/4002/0000131 від 05.08.2011р. ПрАТ «СК «УНІКА» було застраховано автомобіль «Фольцваген», державний номер ВС 2144 СН, страхувальником та вигодонабувачем по договору є Афошкіна Олена .Богданівна Строк дії договору з 06.08.11 по 05.08.12..

Згідно довідки ВДАІ при Червоноградського МВ ГУМВС України, 16.07.2012р. у м. Червоноград Львівської області на площі Свободи, мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «Опель Астра», державний номер ВС 1433 АІ, що належить Андрійчуку Роману Володимировичу, яким керував Панас Андрій Васильович, з автомобілем «Фольцваген», державний номер ВС 2144 СН, що належить Афошкіній О.Б., під керуванням Пинка Н.Д.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Панас А.В. вимог Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Червоноградського міського суду від 31.07.2012р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу «Фольцваген», державний номер ВС 2144 СН в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку № 244/08-12 експертного автотоварознавчого дослідження від 16.08.12, що складений судовим експертом Величко А.Д. (свідоцтво № 1455 від 30.07.10) , складає 10201, 61 грн..

За страховим випадком - ДТП що сталась 16.07.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 00095683 від 04.09.2012р. по договору страхування № 014016/4002/0000131 від 05.08.2011р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 11 319,99 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 031032 від 06.09.2012р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «Опель Астра», державний номер ВС 1433 АІ, підтверджується постановою Червоноградського міського суду від 31.07.2012р..

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час настання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В матеріалах справи наявна копія Полісу серії АВ № 6008488 між відповідачем, як страховиком, та громадянином Панас А.В. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 05.06.2012 р. до 04.06.2013р. включно, забезпечений транспортний засіб - «Опель Астра», державний номер ВС 1433 АІ, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 0 %.

Оригінал вказаного договору, на вимогу суду (ухвала від 23.01.2013р.) відповідачем не надано. Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 16.07.2012р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом розгляду справи суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Фольцваген», державний номер ВС 2144 СН відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до ПАТ «СК «УНІКА» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 014016/4002/0000131 від 05.08.2011р, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Фольцваген», державний номер ВС 2144 СН .

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством...

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика. Саме розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ № 6008488) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 10 201, 61 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста) , що і заявляється позивачем до стягнення з урахуванням поданих уточнень.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога за вих. № 01461 від 10.10.2012р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем підтверджено проставленим реєстровим вхідним 7ф-4480 від 15.10.2012р..

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача згідно вказаної вимоги, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042 м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська 37, ідентифікаційний код 20033533) 10 201 (десять тисяч двісті одну) грн. 61 коп. страхової виплати в порядку регресу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судових витрат.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.02.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.