Постанова № 29409427, 19.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2013 року № 826/38/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.»доВиконавчого комітету Житомирської міської радипровизнання протиправним та скасування припису від 30.11.2012 № 132,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Житомирі від 30.11.2012 № 132.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судові засідання 31.01.2013 та 18.02.2013 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.11.2012 Виконавчим комітетом Житомирської міської ради встановлено порушення позивачем порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Житомирі, а саме спеціальна конструкція зовнішньої реклами розміщена за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 76, без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, чим порушено ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» та п. 4.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Житомирі, затверджених рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.03.2010 № 168, та, як наслідок, відповідачем винесено припис про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Житомирі № 132, яким позивачу запропоновано у 3-денний строк усунути вказані порушення шляхом негайного демонтажу незаконно розміщеної зовнішньої реклами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Частиною 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» встановлено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

За змістом п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2003 № 2067, спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Відповідно до змісту п. 2.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Житомирі, затверджених рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.03.2010 N 168, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена у будь-якій формі та будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

З аналізу викладених норм видно, що у випадку, коли на фасаді будинку (приміщення), яке займає суб'єкт господарювання, розміщено вивіску з його назвою, а саме: інформацією про виробника товару та/або товар у місцях реалізації даного товару, яка не містить закликів до придбання товару чи надання послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, така інформація не є рекламою і її розміщення не потребує одержання дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

Як встановлено судом, на будинку, в приміщенні за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 76, на підставі договору оренди від 01.07.2011 № Ж-26/11, розташований пункт розповсюдження білетів державних лотерей позивача, розміщена вивіска з текстом «ЛотоМаркет» Державні Лотереї МСЛ», який є знаком для товарів і послуг, що використовується позивачем згідно з Свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 134897, зареєстрований у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 10 лютого 2011 року та згідно з Свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 134898, зареєстрований у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 10 лютого 2011 року.

Таким чином, вказана вивіска ТОВ «М.С.Л.», на якій зображено знаки для товарів і послуг, не є рекламою в розумінні Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Житомирі, а є вивіскою з інформацією про товар у місцях реалізації такого товару, у зв'язку з чим не потребує отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у Виконавчого комітету Житомирської міської ради були відсутні належні правові підстави для винесення припису про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Житомирі від 30.11.2012 № 132, а відтак, спірний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного припису.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 50-А; код ЄДРПОУ 30109292) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Виконавчого комітету Житомирської міської ради про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Житомирі від 30.11.2012 № 132.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 32,19 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Виконавчого комітету Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко