Рішення № 29409175, 04.02.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 року Справа №1915/9133/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого-судді: Дуди О.О.

з участю секретаря: Гіндзелевич О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

31.10.2011 року позивач ПАТ "Західінкомбанк" звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно укладеного між ТФ ПАТ "Західінкомбанк" та ПП "Фірма-Інтер" в особі директора ОСОБА_1 28.09.2007 року кредитного договору №2809/07-08 разом із додатковими угодами до нього, ПАТ "Західінкомбанк" надав останньому кредит у розмірі 6000000 грн.

Станом на 01.01.2013 року заборгованість за кредитним договором становить 1359380,33грн., в тому числі: основна сума кредиту - 599999,42грн., проценти - 569373,49грн., пеня за прострочення сплати процентів за період з червня 2009 року по грудень 2012 року - 10007,59грн., штраф від простроченої суми тілу кредиту - 179999,83грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 27.09.2007 року між ТФ ПАТ "Західінкомбанк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно: нежиле приміщення ремонтної майстерні і контрольно-пропускного пункту загальною площею 840,6 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу,

В уточнених позовних вимогах позивач просить суд з метою погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову часткового заперечив та вказав, що позивачем було застосовано процентну ставку за кредитним договором у розмірі 32,5% річних, хоча у договорі іпотеки щодо зобов'язання позичальника узгоджено процентну ставку у розмірі 22,5% річних. Крім цього, заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафу та пені.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, судом встановлено наступні обставини:

28.09.2007 року між ТФ ПАТ "Західінкомбанк" з однієї сторони та ПП "Фірма-Інтер" в особі директора ОСОБА_1 (далі - Позичальник) з іншої сторони було укладено кредитний договір №2809/07-08, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 5000000грн. з остаточною датою повернення кредиту 28.09.2008 року із сплатою 17% річних, а Позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому Договорі.

Відповідно до п.п.3.2.6, 3.2.16 наведеного договору Позичальник зобов'язався сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на період нарахування пені, суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки на рахунок "Кредитора", що не звільняє "Позичальника" від виконання вимог даного договору. У разі порушення(невиконання) умов даного договору, позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ, правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк", і ОСОБА_1 28.09.2007 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №3452 згідно якого, відповідачем (Іпотекодавцем) передано в іпотеку КБ "Західінкомбанк" (Іпотекодержателю) нежиле приміщення ремонтної майстерні і контрольно-пропускного пункту загальною площею 840,6 кв.м. та 73,8кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого Тернопільською районною державною нотаріальної конторою 31 серпня 2004 року по реєстру №1-1686.

Відповідно до п.6.7 договору іпотеки, Іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотека всі фактичні вимоги після виникнення несплати Іпотекодавцем Іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі.

До вказаного кредитного договору між сторонами також укладено додаткові угоди.

Так, відповідно до додаткової угоди №2 від 21.12.2007 року до кредитного договору сума кредиту узгоджена сторонами в розмірі 600000грн.

21 грудня 2007 року між сторонами укладено договір про внесення змін до іпотечного договору Відповідно до п.2.1 договору згідно з кредитним договором та додатковими до нього договорами Іпотекодержатель (Кредитор згідно з кредитними договором ) надав Позичальнику кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії в розмірі 600 000.00( шістсот тисяч ) гривень 00 коп., а Позичальник зобов'язується повернути надані кредитні кошти , відсотки за користування ними з розрахунку 17,0 % річних та здійснити інші платежі у розмірі та випадках

передбачених кредитним договором, додатковими договорами до нього та цим договором іпотеки. При цьому Позичальник зобов'язаний сплатити борг, а Іпотекодержатель прийняти платежі як по частинах , так і одноразово в повній сумі . Термін користування кредитними коштами встановлюється до 28 вересня 2008 року, включно, а разі невиконання (незалежного виконання) Позичальником будь - якої з умов кредитного договору - до першої письмової вимоги Іпотекодержателя.

Додатковою угодою №3 від 15.07.2008 року до кредитного договору процентну ставку за користування кредитними коштами збільшено до 20% річних.

Додатковою угодою №4 від 29.09.2008 року до кредитного договору процентну ставку за користування кредитними коштами збільшено до 22,5% річних, кредитний договір доповнено п.3.2.19, яким передбачено збільшення процентної ставки на 10% річних у разі неповернення кредитних коштів у встановлений кредитним договором термін (27.03.2009 року).

29 вересня 2008 року між сторонами укладено договір про внесення змін до Іпотечного договору, відповідно до п.2.1 якого, згідно з кредитним договором та додатковими до нього договорами Іпотекодержатель (Кредитор, згідно з кредитними договором) надав Позичальнику кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії в розмірі 600 000. 00 ( шістсот тисяч ) гривень 00 коп., а Позичальник зобов'язується повернути надані кредитні кошти , відсотки за користування ними з розрахунку 22,5 % річних та здійснити інші платежі у розмірі та випадках передбаченим договором, додатковими договорами до нього та цим договором іпотеки. При цьому Позичальник зобов'язується сплатити борг , а Іпотекодержатель прийняти платежі, як по частинах так і одноразово в повній сумі. Термін користування кредитними коштами встановлюється до 27 березня 2009 року включно., а вразі невиконання ( незалежного виконання ) Позичальником будь - якої з умов кредитного договору, письмової вимоги Іпотекодержателя.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 01.01.2013 року заборгованість за кредитним договором становить 1359380,33грн., в тому числі: основна сума кредиту - 599999,42грн., проценти - 569373,49грн. (процентна ставка - 22,5% річних + 10% річних згідно п.3.2.19 кредитного договору), пеня за прострочення сплати процентів за період з червня 2009 року по грудень 2012 року - 10007,59грн., штраф від простроченої суми тілу кредиту - 179999,83грн.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів у випадку прострочення повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повертати позику частинами.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України.

Згідно ст. 625, ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Ст. 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів у випадку прострочення повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повертати позику частинами.

Згідно ч.1 ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою ст.575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Частиною першою ст.12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що ПП "Фірма-Інтер" не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором №2809/07-08 від 28.09.2007 року, не сплачує в передбачених договором та додатковими угодами до нього розмірах і порядку кредит та відсотки за його користування.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку права позивача підлягають до захисту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором №2809/07-08 від 28.09.2007 року в сумі 1354839,61грн., в тому числі: основна сума кредиту - 599999,42грн., проценти - 569373,49грн., пеня за прострочення сплати процентів за період з листопада 2010 року по грудень 2012 року - 5466,87грн., штраф від простроченої суми тілу кредиту - 179999,83грн, із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів, із визначенням ціни реалізації у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

В силу вимог норм ст.ст.258, 267 ЦК України не підлягають до задоволення

вимоги про стягнення пені за період з червня 2009 року по жовтень 2010 року.

Покликання відповідача на сплив строку позовної давності відносно вимог про стягнення штрафу суд до уваги не приймає, оскільки згідно п.3.2.17 кредитного договору та розрахунку заборгованості такий нараховується у розмірі 30% від простроченої суми боргу, яка на грудень 2012 року складає 599999,42грн.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача про його відповідальність в межах погодженої з іпотекодавцем відсоткової ставки за кредитним договором у розмірі 22,5%, а не застосованих позивачем 32,5% річних - останній відповідає за зобов'язаннями боржника по кредитному договору в межах вартості предмету іпотеки, та, як вже зазначалося вище, додатковою угодою від 29.09.2008 року до договору іпотеки узгоджено між сторонами п.2.1 договору іпотеки (Зобов'язання, забезпечене іпотекою) відповідно до якого, зокрема, згідно з кредитним договором та додатковими до нього договорами Позичальник зобов'язується повернути надані кредитні кошти, відсотки за користування ними з розрахунку 22,5% річних та здійснити інші платежі у розмірі та випадках передбачених кредитним договором, додатковими договорами до нього та цим договором іпотеки.

Нарахування позивачем додаткових 10% річних є насідком неповернення позичальником кредитних коштів у встановлений кредитним договором термін та передбачено п.3.2.19 цього договору.

Суд також відзначає, що зміна обсягу основного зобов'язання, що призводить до збільшення обсягу зобов'язань іпотекодавця не є підставою для припинення іпотеки - така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 року по справі №3-43гс12.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 611, 589, 590, 591, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ "Про іпотеку", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

З метою погашення заборгованості за кредитним договором №2809/07-08 від 28.09.2007 року в сумі 1354839,61грн. звернути стягнення на предмет іпотеки:

- нежиле приміщення ремонтної майстерні і контрольно-пропускного пункту загальною площею 840,6 кв.м. та 73,8кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого Тернопільською районною державною нотаріальної конторою 31 серпня 2004 року по реєстру №1-1686, із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів, із визначенням ціни реалізації у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" сплачені позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1700грн. та 120грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області

через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Дуда О.О.