Рішення № 29407802, 15.02.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

15.02.2013

Справа № 1203/8468/2012

Провадження № 2/434/422/13

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

08 лютого 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого - судді Река А.С.,

при секретарі - Малько А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Спецшахтапроходка» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та за час затримки виплати заробітної плати, -

встановив:

У жовтні 2012 року ОСОБА_1, звернувся до суду із зазначеним позовом, який в процесі розгляду справи, уточнив. В обґрунтування позовних вимого зазначив, що з 01.07.2011 року по 03.07.2012 року він працював прохідником 5-го розряду на ТОВ «Спецшахтапроходка» та був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Проте, остаточний розрахунок з ним не проведено, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку в розмірі 9803,45гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.07.2012 року по день винесення рішення суду та суму компенсації за заподіяну моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, на уточнених позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач будучи повідомленим належним чином про місце і час розгляду справи, уповноваженого представника в судове засідання не направив. Письмових пояснень або заперечень на позов не надав. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Вищенаведені обставини стали підставою для постановлення судом ухвали про розгляд справи в заочному порядку.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданої 03.08.1984 року, а саме запису № 43 від 01.07.2011 року, позивач був прийнятий до ТОВ «Спецшахтопроходка» прохідником 5-го розряду з повним робочим днем на підземній роботі, наказ № 23к від 01.07.2011 року. За результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1, наказ № 12 від 05.03.2009 року (а.с. 6). 03.07.2012 року, ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 294-к від 03.07.2012 року (а.с. 7).

Згідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до листа територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області № 2300/2 від 23.08.2012 р., перевіркою додержання законодавства про працю у ТОВ «Спецшахтопроходка» встановлено, що остаточний розрахунок з ОСОБА_1 станом на 17.08.2012 не проведено, чим порушено вимоги ст.. 116 КЗпП України. Сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 17.08.2012 р. складала 9803,45 грн., термін заборгованості за червень - липень 2012 р. (а.с. 9).

Згідно довідки ТОВ «Спецшахтопроходка» № 786 від 05.02.2013 року, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 станом на 05.02.2013 року становить 9803,45 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Спецшахтопроходка», працюючи прохідником п'ятого розряду з повним робочим днем на підземній роботі в період з 01.07.2011 року по 03.07.2012 року та сума заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку становить 9803,45гривень.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку є обґрунтованим і підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Враховуючи, що на час ухвалення рішення по справі відповідач фактично не здійснив розрахунок з позивачем, вимоги позивача є обґрунтованим в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.07.2012 року по 08.02.2013 року.

Обчислення середнього заробітку позивача слід проводити у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (із змінами), відповідно до п. 8, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Кількість робочих днів затримки остаточного розрахунку при звільненні позивача обраховано у відповідності до листа Міністерства праці та соціальної політики «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік» від 23 серпня 2011 року № 8515/о/14-11/13, листа Міністерства праці та соціальної політики «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік» від 21.08.2012 N 9050/0/14-12/13, відповідно остаточний розрахунок при звільненні позивача був затриманий відповідачем на 155 робочих днів, починаючи з 03.07.2012 року по 08.02.2013 року. Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку слід обчислювати наступним чином: 181,78 грн. (середньоденний заробіток відповідно до довідки ТОВ «Спецшахтопроходка» № 786 від 05.02.2013 року) х 155 робочих днів = 28175,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ТОВ «Спецшахтапроходка» на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 28175,90 грн.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У розумінні ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, яку працівник отримує за виконану роботу.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Позивач пов'язує свої душевні страждання з тим, що у зв'язку з невиплатою заробітної плати він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, його родина потерпає матеріальну потребу.

Суд вважає, спричинені позивачу душевні страждання, пов'язанні з порушенням його конституційного права на своєчасну оплату праці, повинні бути компенсовані шляхом стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000 грн. При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги як розмір заборгованості по заробітній платі, так і період її невиплати, який визначає тривалість спричинених позивачу душевних страждань.

На підставі викладеного, керуючись ст.116, ст. 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Спецшахтапроходка» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та за час затримки виплати заробітної плати, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтапроходка» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32648933, місцезнаходження: 91031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 20 Г) на користь ОСОБА_1, і.к. НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість за невиплату заробітної плати та невикористану відпустку в розмірі 9803 (дев'ять тисяч вісімсот три) грн. 45 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтапроходка» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32648933, місцезнаходження: 91031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 20 Г) на користь ОСОБА_1, і.к. НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 28175 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 90 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтапроходка» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32648933, місцезнаходження: 91031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 20 Г) на користь ОСОБА_1, і.к. НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, суму компенсації за заподіяну моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтапроходка» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32648933, місцезнаходження: 91031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 20 Г) на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення у десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду, шляхом подання відповідної письмової заяви до Артемівського районного суду м. Луганська.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги.

Суддя А.С. Река