Рішення № 29406747, 18.02.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/6797/2012

Номер провадження 2/629/183/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Горчакової О.І., при секретарі Мухіній О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини» , -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду 12 грудня 2012 року з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що позивачка має сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачкою і знаходиться на її повному утриманні. Батьком дитини є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про народження, видане Панютинською селищною радою м. Лозова Харківської області, реєстраційний актовий запис у відповідності до положення ч. 1 ст. 126 СК України вчинено за № 18 від 06.02.2010 року. Відповідач проживає окремо від родини, матеріальної допомоги для дитини не надає, вихованням не займається, не піклується про його здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток та створення належних умов для розвитку його природних здібностей.

На даний час відповідач не має постійного заробітку, проживає за рахунок тимчасових заробітків, ніяких інших аліментних зобов'язань не має, спільне господарство не ведеться.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. При ухиленні їх від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.

В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «…Дитина, якщо не можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В частині 2 статті 3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її згоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст. 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402: «…Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки та особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного із них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Вихованням в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

У відповідності до положення ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначати розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

В даний час позивачка з сином проживає окремо, зі своїми батьками, які є пенсіонерами, та як можуть, надають позивачці матеріальну допомогу.

Ніякої соціальної допомоги на дитину позивачка не отримує, на облік в центрі зайнятості без відробітку на території м. Лозова позивачку також не ставлять.

За розрахунками позивача, для забезпечення ОСОБА_3 продуктами, одягом, його духовного і морального розвитку, створення належних умов для розвитку його природних здібностей необхідно витрачати понад 1100 гривень щомісяця, в тому числі: на придбання продуктів - 700 гривень; забезпечення одягом, іграшками, ліками, шкільним приладдям - 400 гривень.

Позивачка уточнила позов, зменшивши вимогу до 400 (чотириста) гривень і прохає стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, у твердій грошовій сумі у розмірі 400 (чотириста) гривень, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною відповідного віку - до досягнення 18-ти років.

У судове засідання позивачка не з'явилась, надала заяву, в якій наполягала на задоволенні позовних вимог, прохала справу слухати за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, але через канцелярію суду надав заяву, в якій прохав слухати справу за його відсутності і проти позовних вимог з урахуванням зменшення вимог позивача не заперечував.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка має сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачкою і знаходиться на її повному утриманні. Батьком дитини є ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 9). Відповідач проживає окремо від родини, матеріальної допомоги не надає і вихованням дитини не займається, не піклується про стан здоров'я, фізичний, духовний и моральний розвиток дитини та створення належних умов для розвитку його природних здібностей.

На даний час відповідач не має постійного заробітку, проживає за рахунок тимчасових заробітків, ніяких інших аліментних зобов'язань не має, спільне господарство з позивачкою не ведеться. Позивачка прохала стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 400 (чотириста) гривень щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною відповідного віку - до досягнення 18-ти років. Викладене підтверджується матеріалами справи. Сторони інвалідами не являються, не працюють, на обліку у Центрі зайнятості не перебувають, інших утриманців відповідач не має.

На підставі ст. ст. 182, 200 Сімейного кодексу України при призначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення, при умові, що розмір аліментів на одну дитину не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 229,40 гривні.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 214- 215, 218, 367 ч. 1 ЦПК України, ст. 182, 191, 200 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Роздори Лозівського району Харківської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Павлівка Близнюківського району Харківської області, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 400 (чотириста) гривень, щомісяця, починаючи з 12 грудня 2012 року і до досягнення ним відповідного віку - до досягнення 18-ти років.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір в дохід держави в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015 в Лозівське УДКСУ Харківської області, код ЄДРПОУ 38053090, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.І.Горчакова