Рішення № 29404742, 13.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2013 р.Справа № 5017/3694/2012

За позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

до відповідача Приватного "Спеціалізованого підприємства "ВИСОТМОНТАЖБУД"

про стягнення 16 450, 80 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Байчан О.М., довіреність від 21.01.13р.;

Від відповідача: Стариков В.І. - директор;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного "Спеціалізованого підприємства "ВИСОТМОНТАЖБУД" про стягнення заборгованості у розмірі 16 450, 80 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.12р. порушено провадження у справі №5017/3694/2012.

29.01.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до якого просить суду у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

15.06.2009р. між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Замовник) та Приватним "Спеціалізованим підприємством "ВИСОТМОНТАЖБУД" (Підрядник) було укладено договір №1216, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати у відповідності з кошторисною документацією комплекс робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій портального крану „Ганц" інв.№0104, „Альбрехт" інв.№0103, а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи і сплатити їх в порядку і на умовах передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1. договору №1216 від 15.06.2009р., загальна сума договору визначена на основі договірних цін, узгоджених сторонами і становить 98316грн., в тому числі ПДВ 20% 16386грн.

06.08.2009р. між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Замовник) та Приватним "Спеціалізованим підприємством "ВИСОТМОНТАЖБУД" (Підрядник) було укладено договір №1279(від 06.08.2009р.), згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати у відповідності з сметною документацією комплекс робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій портального крану "Альбатрос" інв.№0112, а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи і сплатити їх в порядку і на умовах передбачених цим договором.

Позивач у позовній заяві зазначає , що умовами договору №1216 від 15.06.2009р. передбачено, що до загальної вартості договору відносяться витрати, пов'язані з відрядженням працівників Виконавця (другие сопутствующие затрати) на суму 13 709 грн. (16 450, 80 грн. з ПДВ).

З 11.10.2011р. по 09.11.2011р. та з 14.11.2011р. по 30.11.2011р. Управлінням фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням Міністерства Інфраструктури України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на підставі наказу Міністерства інфраструктури України №114-Г від 06.10.2011р. та №145-Г від 03.11.2011р., за результатами якої було складено акт №14-2-03/33 від 29.11.2011р. Відповідно до акту №14-2-03/33 від 29.11.2011р. встановлено, що Приватним "Спеціалізованим підприємством "ВИСОТМОНТАЖБУД" за договором від 15.06.2009р. №1216 та договором від 06.08.2009р. №1279 було виконано роботи по „Антикорозійному захисту МК портальних кранів „Альбрехт" інв.№0103; "Альбатрос" інв.№0112, „Ганц" інв.№0104. Під час проведення ревізії встановлено завищення вартості будівельно-монтажних робіт на загальну суму 24760,80грн. з ПДВ, внаслідок витрат на відрядження, які безпідставно сплачені Портом, з яких за договором від15.06.2009 року № 1216 на суму 16 450, 80грн., за договором від 06.10.2009 року №1279 на суму 8 310 грн. з ПДВ.

Таким чином, Управлінням фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням Міністерства Інфраструктури України при проведенні планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", виявлена заборгованість Приватного "Спеціалізованого підприємства "ВИСОТМОНТАЖБУД" перед Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" за договором від 15.06.2009р. №1216 в сумі 16 450, 80грн. = 24760,80грн. (загальне завищення відповідно до акту фінансової інспекції) - 8 310 грн. (завищення за договором №1279 від 06.08.2009р. - п/к "Альбатрос").

За результатами проведення перевірки Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на адресу Приватного "Спеціалізованого підприємства "ВИСОТМОНТАЖБУД" було направлено претензію від 10.09.2012р., щодо сплати заборгованості.

03.10.2012р. на адресу Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" надійшла відповідь №29 від 25.09.2012р. на претензію від 10.09.2012р., згідно якої Приватне "Спеціалізованому підприємству "ВИСОТМОНТАЖБУД" вважає заборгованість внаслідок витрат на відрядження безпідставною.

15.10.2012р. Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" було повторно направлено претензію Приватному "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" щодо сплати заборгованості.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду: акт Управління фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням Міністерства Інфраструктури України №14-2-03/33 від 29.11.2011р., договір №1216 від 15.06.09р., договірну ціну станом на 10.06.2009р., локальний кошторис №2-1-1 на „Антикорозійний захист портального крану „Ганц" інв.№0104" на суму 26937грн.; підсумкова відомість ресурсів, „Антикорозійний захист портального крану „Ганц", договірну ціну станом на 10.06.2009р., локальний кошторис №2-1-1 на „Антикорозійний захист портального крану „Альбрехт" інв.№0103" на суму 33741грн.

Відповідач борг встановлений перевіркою у розмірі 16 450, 80грн. не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача Приватного "Спеціалізованого підприємства "ВИСОТМОНТАЖБУД" встановленої перевіркою завищеної вартості будівельно-монтажних робіт за договором підряду №1216 (від 15.06.2009р.) у розмірі 16 450, 80грн.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, проти позову заперечує, з підстав які викладені у запереченні на позов(вх.№3020/2013 від 29.01.13р.). Так в обґрунтування заперечень зазначає про те, що роботи, зазначені у договорі та кошторисній документації виконані повністю та належною якістю, що підтверджується відповідними актами приймання-здачі робіт КБ-2В, підписаними всіма посадовими особами Замовника. Усі роботи по договору носили виїзний характер, на відстані вище 100км, тому нарахування командировочних затрат є цілком обґрунтованим. Договірна ціна до Договору, в якій зазначені командировочні витрати в сумі 16 386 грн. підписана усіма посадовими особами Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", що підтверджує обґрунтованість даних затрат. Договірна ціна до договору є твердою, а не динамічною, що узгоджено ДБН Д 1.1-2000 не допускає змін в Актах виконаних робіт, у тому числі і в частині командировочних витрат. Відповідачем було отримано запит № 667-02.3-11 від 08.11.2011 р. від ДП "Білгород-Дністровський МТП", при наданні первинних документів, які підтверджують витрати на командировочні витрати при виконанні будівельно - монтажних робіт за договором № 1216 від 15.06.2009 р. та №1279 від 06.08.2009 р. На цей запит була надана обгрунтована відповідь №2 від 18.11.11 р., зареєстрована у відділі механізації "Білгород-Дністровський МТП" під №709-02.3-11 від 23.11.11 р. Крім того з актом про результати планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" Приватне "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" не було ознайомлено. З пропозицією підписати даний акт звернень не було. Роботи на які є посилання у позові, з вимогою відшкодувати оплачені командировочні витрати на суму 16 450, 80 грн. з ПДВ, були виконані робітниками субпідрядного підприємства ТОВ "Ремстройелектро", відповідно до договору №22-05 від 28.05.2009р., та підтверджується відповідним актом приймання-здачі виконаних робіт форми КБ-2В. Відповідно працівники ТОВ "Ремстройелектро" оформляли первинні командировочні документи, а отже претензії по даному питанню повинні бути адресовані саме до ТОВ "Ремстройелектро".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.п.1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ч. 2 вказаного Закону, державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з ч. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Замовник) та Приватним "Спеціалізованим підприємством "ВИСОТМОНТАЖБУД" (Підрядник) було укладено 15.06.09р. договір №1216. На виконання умов договору №1216 Підрядником Приватним "Спеціалізованим підприємством "ВИСОТМОНТАЖБУД" було виконано підрядні роботи.

31.07.2009р. між сторонами було підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009р. по Антикорозійному захисту портального крану "Альбрехт" .

25.08.2009р. між сторонами було підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009р. по Антикорозійному захисту портального крану "Ганц" .

Судом встановлено що позивачем належними та допустимими доказами не обґрунтована позовна вимога, щодо надмірного завищення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт у розмірі 16 450,80 грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача встановленого перевіркою боргу у розмірі 16 450,80 грн. за договором підряду №1216 від 15.06.2009р., що зафіксовано в акті Управління фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням Міністерства Інфраструктури України №14-2-03/33 від 29.11.2011р. не обґрунтована та не підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на надані сторонами докази, враховуючи пояснення сторін суд вважає, що позовна вимога Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" про стягнення з відповідача Приватного "Спеціалізованого підприємства "ВИСОТМОНТАЖБУД" заборгованості у розмірі 16 450,80грн., не обґрунтована, матеріалами справи не підтверджена, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" до відповідача Приватного "Спеціалізованого підприємства "ВИСОТМОНТАЖБУД" про стягнення 16 450, 80 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.02.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.