Ухвала суду № 29403606, 18.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 6-а/2501/7/2012 Провадження № 22-ц/795/402/2013 Головуючий у I інстанції -Приліпко В.М. Доповідач - Шемець Н. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,суддів:Позігуна М.І., Шарапової О.Л.,при секретарі:Летуті Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2012 року за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_5 до моменту виконання зобов'язань за рішенням суду,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС Бахмацького районного управління юстиції в повному обсязі.

Оскаржуваною ухвалою суду подання задоволено; керівника підприємства-боржника ТОВ „Скіфія-1" ОСОБА_5 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України (без вилучення паспортного документа) до виконання підприємством зобов'язань по сплаті боргу в сумі 2040 грн. на користь держави.

Незаконність ухвали суду першої інстанції апелянт обгрунтовує порушенням судом норм процесуального права. ОСОБА_5 зазначає, що суд не звернув уваги на той факт, що справа про стягнення коштів з ТОВ „Скіфія-1" розглядалась Чернігівським окружним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства і в даному випадку ст.377-1 ЦПК України не може застосовуватись. Апелянт вважає, що обмеження права на виїзд боржника за кордон, пов'язане з виконанням рішень, ухвал, постанов у адміністративних справах, у порядку цивільного судочинства не допускається.

В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду не з"явились, належним чином повідомлені про судовий розгляд, тому апеляційний суд відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України розглянув дану справу в апеляційному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та копії матеріалів виконавчого провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Доводи апелянта про те, що дана справа не підлягає розгляду відповідно до положень ст. 377-1 ЦПК України, оскільки судове рішення прийнято у справі, яка розглянута в порядку адміністративного судочинства, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з такого.

За змістом даної статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими статтею 17 Закону України „Про виконавче провадження", примусове виконання яких здійснюється державною виконавчою службою.

Таким чином, стаття 377-1 ЦПК України є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали суду, апеляційний суд враховує, що в апеляційній скарзі містяться вимоги про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС Бахмацького РУЮ Гнучого О.М. в повному обсязі, тому апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі, виходячи з заявлених вимог та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи подання старшого державного виконавця ВДВС Бахмацького районного управління юстиції щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства-боржника ТОВ „Скіфія-1", суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття виконавчого провадження керівник підприємства злісно ухиляється від сплати суми боргу, незважаючи на виклики та повідомлення ВДВС.

Такий висновок суду не грунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в"їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв"язання спорів у цій сфері регулює Закон України „Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України".

Положеннями ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно п.18 ч.3 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Особа, яка має невиконані зобов"язання, не може вважатися винною в ухиленні від їх виконання, поки не буде доведено протилежного.

Відповідно до ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставин, які є предметом посилання державного виконавця у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. При цьому, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов"язання.

Звертаючись до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження керівнику підприємства-боржника у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань, державний виконавець посилався, що з часу відкриття виконавчого провадження керівник підприємства-боржника ТОВ „Скіфія-1" злісно ухиляється від сплати суми боргу, на виклики до ВДВС не з'являється, станом на 10 грудня 2012 року сума боргу перед державою в розмірі 2040 грн. залишається непогашеною.

Як вбачається з витребуваних та оглянутих апеляційним судом матеріалів виконавчого провадження № 34770267 з виконання виконавчого листа № 2а/2570/465/2012, виданого 20 березня 2012 року Чернігівським окружним адміністративним судом, про стягнення з ТОВ „Скіфія -1" боргу з банківських рахунків в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 2040 грн., виконавче провадження з виконання даного виконавчого листа відкрито 18 жовтня 2012 року.

Державним виконавцем надано боржнику термін до 25 жовтня 2012 року для самостійного виконання. Згідно супровідного листа постанова від 18 жовтня 2012 року направлена боржнику для відома та виконання.

Відповідно до ст.31 Закону України „Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте ні матеріали виконавчого провадження, ні цивільної справи не містять доказів про обізнаність боржника з наявністю виконавчого провадження та строками його добровільного виконання.

Також державний виконавець посилався, а суд першої інстанції виходив з того, що керівник підприємства не реагує на виклики та повідомлення ВДВС, проте в матеріалах справи та виконавчого провадження відсутні докази про направлення викликів та повідомлень і доведення їх до відома боржника.

При цьому судовим рішенням визначено спосіб його виконання: "стягнути борг з банківських рахунків", у виконавчому листі зазначені рахунки, але процесуальні документи щодо виконання державним виконавцем вимог Закону України „Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень в частині виконання рішень про стягнення коштів судам не надані.

За зазначених обставин, апеляційний суд не знаходить, що боржник злісно (як зазначив суд першої інстанції) та свідомо ухиляється від виконання зобов"язання, що факт ухилення є об"єктивно наявний і підтверджується матеріалами виконавчого провадження та докази цього надані судам.

Згідно зі ст.2 „Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї" кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров"я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Апеляційний суд враховує, що рішенням суду зі з ТОВ „Скіфія-1" стягнуті кошти до місцевого бюджету і тому зачіпаються інтереси держави, проте вважає, що держава, захищаючи свої інтереси через державні органи, повинна діяти в межах встановлених нею законів і не допускати порушень прав інших учасників виконавчого провадження; її інтереси, як сторони у виконавчому провадженні, не можуть превалювати над правами іншого учасника виконавчого провадження..

Тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Гнучого О.М. щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівнику ТОВ „Скіфія - 1" ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. ст.377-1, 303, 307, 312 ч.1 п.2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2012 року скасувати.

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Гнучого О.М. щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівнику ТОВ „Скіфія - 1" ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: