Постанова № 29402263, 12.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2013 року № 826/169/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Васильченко І.П., суддів: Вєкуа Н.Г., Соколова О.А. при секретарі Старець І.В., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир - Петрол» до Державної виконавчої служби України провизнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Левченко О.В.

від відповідача: Харченко О.О.

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України (далі-відповідач), яким просив визнати протиправним та скасувати з дати прийняття постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.11.2012 року Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у розмірі 1 941 328, 17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.11.2012 року ВП №23067757 винесена відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку з наведеним, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вказану постанову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Справа призначена до судового розгляду на 29.01.2013 року.

В судове засідання 29.01.2013 року позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У зв'язку з неявкою позивача, розгляд справи судом відкладений на 12.02.2013 року в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 12.02.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позову, судом встановлено наступне.

29.11.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову ВП № 23067657 про стягнення з позивача на користь Держави виконавчого збору у розмірі 1941328,17 грн., в якій зазначено, що 06.12.2010 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу № 948 виданого 01.11.2010 року про звернення стягнення на: 1) нежитлову будівлю автозаправочну станції (АЗС), загальною площею 104.6 квадратних метрів, що розташована за адресою: Житомирська область, Малинський район, сільська рада Українська, автодорога «Київ - Ковель - Ягодин», км. 92+900 м. (праворуч), реєстраційний номер 18196982: 2) будівлю АЗС, загальною площею 186,7 квадратних метрів, розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Оливка, 140-й км. автодороги «Київ - Чоп». реєстраційний номер 9713548, яка складається з: а) операторська, літера за планом земельної ділянки «А», загальною площею 115,0 метрів квадратних, матеріал стін, будівель та споруд - цегла: б) операторська з навісом, літера за планом земельної ділянки «Б», загальною площею 71.7 метрів квадратних, матеріал стін, будівель та споруд - цегла, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Житомир -Петрол». (адреса: місто Житомир. Майдан Рад, 12, код за ЄДРПОУ 30503298, За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», в розмірі 19 393 887, 71 гривень, у зв'язку тим, що боржником у наданий строк в самостійному порядку напис не виконано.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» від 11.11.2010 року № 17222 відповідачем винесено постанову від 06.12.2010 року ВП № 23067657 про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу № 948 виданого 01.11.2010, якою, зокрема, позивачу було встановлено семиденний термін з моменту отримання вказаної постанови для добровільного виконання виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

При цьому, частини 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Твердження позивача, як на підставу для визнання протиправною та скасування спірної постанови на те, що позивач є лише майновим поручителем та не несе грошову відповідальність за виконання боржником своїх зобов'язань перед ТОВ «Український промисловий банк» який є його кредитором, а відповідає виключно майном, яке передано в іпотеку, через це позивач не зобов'язаний сплачувати боргові зобов'язання за боржника, та на нього не може бути покладений обов'язок щодо сплати виконавчого збору та інших витрат, крім тих коштів, які будуть отримані виконавчою службою за рахунок реалізації майна, яке було передане в іпотеку, а у разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми, колегією суддів не приймається до уваги з огляду на наступне. Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2010 року ВП № 23067657 боржником є ТОВ «Житомир-Петрол», метою та відповідно, кінцевим результатом здійснення виконавчого провадження за виконавчим написом № 948 виданого 01.11.2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу є задоволення вимог ТОВ «Український промисловий банк» (стягувача) на загальну суму заборгованості у розмірі 19413281,71 грн.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2010 року

ВП № 23067657 боржником є ТОВ «Житомир-Петрол», метою та відповідно, кінцевим результатом здійснення виконавчого провадження за виконавчим написом № 948 виданого 01.11.2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу є задоволення вимог ТОВ «Український промисловий банк» (стягувача) на загальну суму заборгованості у розмірі 19413281,71 грн.

Відповідно до вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, загальна сума заборгованості боржника перед стягувачем становить 19413281,71 грн., отже, в даному випадку мова йде про рішення саме майнового характеру.

Водночас, згідно з статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Вказаною нормою чітко встановлено, що з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим посилання позивача на те, що виконавчий збір стягується пропорційно вартості майна або з фактично стягнутої суми.

Враховуючи, що позивачем самостійно не виконано у встановлений державним виконавцем строк виконавчий напис, колегія суддів приходить до висновку, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак, у колегії суддів відсутні належні правові підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови від 29.11.2012 року ВП №23067657.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.П. Васильченко

Судді Н.Г. Вєкуа

О.А. Соколова

Постанова складена в повному обсязі та підписана 14.02.2013 року.