Постанова № 29402199, 15.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 року № 2а-17614/12/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул.Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач”

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобудпостач" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 березня 2011 року №0000572307/0 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на 104356 грн., в тому числі за основним платежем – 83485 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20871 грн.

Ухвалою суду від 24 грудня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 3 січня 2013 року.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 3 січня 2013 року та 23 січня 2013 року не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 23 січня 2013 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, закони України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, та зазначає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 березня 2011 року № 0000572307/0 підлягає скасуванню, оскільки відповідачем при проведенні перевірки неправомірно зроблені висновки про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” податку на прибуток.

Під час письмового провадження у справі відповідачем через канцелярію суду подані заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких відповідач посилається на Податковий кодекс України, закони України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно та в межах своїх повноважень, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 83485 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

За результатами документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва складений акт від 18 лютого 2011 року № 1934/23-07/34297033, яким встановлено порушення:

- пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування підприємств", пункту 16 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, пункту 2 статті 3, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” занизило податок на прибуток на загальну суму 83485 грн., в тому числі по періодах: за півріччя 2008 року на суму 12633 грн., за 3 квартали 2008 року на суму 83485 грн., за 2008 рік на суму 83485 грн.,

- підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 19.2.а пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого встановлено заниження податку на суму 171,56 грн. (у 2008 році: 30 грн., у 2009 році: 112,16 грн., у 2010 році: 29,40 грн.) та несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб з травня 2008 року по червень 2008 року.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки 25 лютого 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” подало свої заперечення на акт про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток.

Листом від 4 березня 2011 року за № 5786/10/23-07 Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач”, що висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі складеного акту перевірки 10 березня 2011 року Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва винесене податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000572307/0, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” суму грошового зобов’язання в розмірі 104356 грн., а саме: за основним платежем – 83485 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями розмірі 20871 грн. за платежем: податок на прибуток підприємств, код платежу: 11021000.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Статтею 77 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення документальних планових перевірок

Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Враховуючи наведені норми права та з огляду на те, що документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” проведена Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення перевірок суб’єктів господарювання, наказу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва № 107 від 21 січня 2011 року, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м.Києва проведена документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” правомірно та в межах своїх повноважень.

Як встановлено під час розгляду справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу щодо заниження Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” суми податку на прибуток в розмірі 83485 грн..

Як вбачається з акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва при проведенні перевірки були досліджені подані Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” звітні податкові декларації за 3 квартал 2007 року, за 2007 рік, за І квартал 2008 року, за півріччя 2008 року, за 3 квартал 2008 року, за 1 квартал 2009 року, за півріччя 2009 року, за 3 квартал 2009 року, за 2009 рік, за І квартал 2010 року, за півріччя 2010 року, за 3 квартал 2010 року та уточнюючі розрахунки за 1 квартал 2009 року, за півріччя 2009 року та за 3 квартал 2009 року.

При цьому, на підставі оборотньо-сальдових відомостей по рахункам "Валові витрати", 631, 311, 20, 22, 28, 84, 90, 92, договорів купівлі-продажу, рахунків-фактур, прибуткових накладних, банківських виписок, авансових звітів податковим органом встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” задекларованих показників у рядку 04.1 декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на загальну суму 333940 грн., в тому числі по періодах: 2 квартал 2008 року – 50533 грн., 3 квартал 2008 року – 283407 грн.

З аналізу даних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 та реєстрів формування витрат у податковому обліку перевіркою встановлено, що витрати за 4 квартал 2007 року складають 2012815 грн., за даними декларації – 2030999 грн., різниця склала 69611 грн. Таким чином, з урахуванням коригувань необґрунтовано віднесені валові витрати склали за 2 квартал 2008 року у сумі 50533 грн.

Згідно даних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 та реєстрів формування валових витрат у податковому обліку перевіркою встановлено, що витрати за 3 квартал 2008 року складають 3320757,73 грн. за даними декларації – 3604165 грн., різниця склала 283407,27 грн. Таким чином необґрунтовано віднесені валові витрати склали за 3 квартал 2008 року у сумі 283407 грн.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” до перевірки не надано обґрунтоване документальне підтвердження суми валових витрат.

Відповідно до статті 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки, далі – Закон № 996-ХІV) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 статті 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2 статті 9 Закону № 996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (пункт 3 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Пунктом 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 (який був чинним на час проведення перевірки), дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Отже, як встановлено під час розгляду справи, позивачем під час проведення перевірки податковому органу не надані первинні документи на підтвердження визначених ним в податкових деклараціях сум валових витрат.

При цьому, під час розгляду даної адміністративної справи позивачем також не надані первинні документи на підтвердження сформованих ним даних в податкових деклараціям.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до пункту 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проте, позивачем під час розгляду даної адміністративної справи не надані відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції.

При цьому, суд приймає до уваги доводи позивача відносно того, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” були частково відкореговані суми валових витрат, разом з тим, суд зазначає, що вказані обставини досліджувалися при проведенні Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва перевірки.

Доводи позивача відносно того, що в акті перевірки та у відповіді на заперечення до акту перевірки інспектори податкового органу наводять не правдиву інформацію щодо пояснень бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” суд до уваги не приймає, оскільки позивачем під час розгляду справи не надані письмові пояснення, які надавалися бухгалтером підприємства при проведенні перевірки, а тому встановити відповідність зазначеним в акті перевірки поясненням бухгалтера тим поясненням, про які зазначає позивач, не є можливим.

Відносно доводів позивача про те, що інспекторами не було відображено в акті необґрунтоване завищення позивачем валових доходів, що мало місце у декларації за 3 квартал 2008 року, а саме: безпідставно вказану в рядку 02.2 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" суму 306662 грн. та в рядку 01.2.К1 "приріст балансової вартості запасів" суму 5160 грн., суд зазначає про наступне.

Згідно пункту 1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Пунктом 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства встановлено, що оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням.

У відповідності до пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З аналізу наведених норм права, суд зазначає, що коригування валових доходів і витрат передбачає порівняння балансової вартості запасів на початок звітного року і на кінець звітного періоду (додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства).

За таких обставин суд погоджується з висновками відповідача, викладеними у відповіді на заперечення позивача відносно того, що визначення приросту/убитку за 3 квартал 2008 року не вплинуло на визначення бази оподаткування податку на прибуток за 2008 рік.

З огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо донарахування позивачу суми грошового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 83485 грн.

Відносно пояснень позивача про те, що відповідач повинен надати суду докази правомірності прийнятого ним повідомлення-рішення від 10 березня 2011 року №0000572307/0, в тому числі висновок судово-економічної експертизи щодо правильності нарахування позивачем податкових зобов’язань (правильності визначення сум валових доходів і валових витрат) у періоді, за який Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва проводилась перевірка, та за результатами якої було винесене спірне податкове повідомлення-рішення, суд зазначає про наступне.

Як встановлено під час розгляду даної адміністративної справи, позивач вперше звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2011 року № 0000572307/0, 28 вересня 2011 року.

При цьому, під час розгляду справи № 2а-13772/11/2670 суд за клопотанням позивача зупиняв провадження у справі з метою проведення Київським науково–дослідним інститутом судових експертиз судово-економічної експертизи .

Проте, ухвала суду про призначення судово-економічної експертизи залишена Київським науково–дослідним інститутом судових експертиз без виконання, у зв'язку з тим, що договір з ТОВ "Енергобудпостач" не укладено, оплату витрат не здійснено.

За таких обставин, суд зазначає, що Окружним адміністративним судом м. Києва вже задовольнялося клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи, проте позивач своїм правом на отримання висновків експерта не скористався.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергобудпостач” до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева