Постанова № 29401414, 13.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 809/370/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі секретаря судового засідання Кобринської Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до ТзОВ "Юніфо ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 4954,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Державної податкової служби звернулася в суд із адміністративним позовом до ТзОВ "Юніфо ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 4954,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за ТзОВ "Юніфо ЛТД" відповідно до даних обліку ДПІ у м. Івано-Франківську станом на 15 січня 2013 року рахується податковий борг перед бюджетом в сумі 4954,66 грн., в тому числі по таких платежах: податок на прибуток в сумі 4929,66 грн., комунальний податок -25 грн., який в порушення податкового законодавства Товариством не сплачений.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи відповідач належно повідомлений. Причини неявки суду невідомі.

Дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніфо ЛТД" зареєстроване юридичною особою 22.07.1993 року, про що свідчить копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2012 року (а.с.4-5). На обліку як платник податків відповідач перебуває з 25.03.1997 року (а.с.12).

Товариством допущено утворення податкового боргу в розмірі 4929,66 грн., що виник в результаті: несплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням за №0016431501/0 від 18.10.2010 року на суму 510 грн., застосованих за неподання податкових декларацій з податку на прибуток за І півріччя 2009 року, І квартал 2010 року та І півріччя 2010 року, що виявлено актом невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №16343/15-1/20530792 від 30.09.2010 року; несплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням за №0009181501 від 06.06.2011 року на суму 340 грн., застосованих за неподання податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2010 року та за 2010 рік, що виявлено актом камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №3531/15-1/20530792 від 30.05.2011 року; несплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням за №0026231501 від 30.12.2011 року на суму 3060 грн., застосованих за неподання податкової декларації з податку на прибуток за І, ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2011 року, що виявлено актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за №13823/15-1/20530792 від 30.12.2011 року; несплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням за №0001171591 від 16.03.2012 року на суму 1020 грн., застосованих за неподання податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року, що виявлено актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за №255/15-1/20530792 від 15.03.2012 року.

До загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на прибуток підприємств.

Пунктом 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком.

Згідно з пп.4.1.4 п. 4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього (пункт 5.2.1 статті 5 зазначеного Закону).

В п.5.2.2 Закону передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5 Закону).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів 3 01.01.2011 року регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 49.18 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України для цілей розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу, є календарний квартал.

Базовий податковий (звітний) період-період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку (пункт 33.3 статті 33 Кодексу).

В підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків-сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вже судом констатовано, податковим органом відповідачу направлені податкові повідомлення-рішення за №0016431501/0 від 18.10.2010 року, за №0009181501 від 06.06.2011 року, за №0026231501 від 30.12.2011 року, за №0001171591 від 16.03.2012 року.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4929, 66 грн., визначених податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися (а.с.40), у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту отримання податкових повідомлень-рішень.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем на виконання зазначених вимог законодавства надіслано відповідачу податкові вимоги за №1/2635 від 07.12.2001 року та №2/1882 від 30.01.2002 року (а.с.17).

Перша та друга податкові вимоги згідно податкового законодавства формуються при виникненні заборгованості по сплаті податкових зобов'язань платників податків. Податкові вимоги, що направлялися відповідачу сформовані позивачем під час виникнення первинного податкового боргу, а їх дані щодо сум сплати податкових зобов'язань (в тому числі і за штрафними (фінансовими) санкціями, пенею) підлягають зміні по мірі виникнення нових зобов'язань по податках, зборах (обов'язкових) платежах чи сплаті боргу.

Відповідач в порушення вищевказаних норм податкового законодавства не виконав податкові зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4929,66 грн., застосованих за неподання податкової звітності з податку на прибуток.

Крім того, ТзОВ «Юніфо ЛТД» допущено утворення податкового боргу в розмірі 25 грн., що виник в результаті несплати комунального податку за IV квартал 2009 року.

Комунальний податок, як вид місцевого податку, справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Згідно з ст. 22 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» № 56-93 від 20.05.1993 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Відповідач своєчасно розрахував сплату комунального податку та надав позивачу податковий розрахунок, про що свідчать його копія (а.с.6), але не сплатив його до місцевого бюджету, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 25 грн.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Всі узгодженні суми податкових зобов'язань, як самостійно задекларованих, так і нарахованих контролюючим органом, відповідно до п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", боржник зобов'язаний був сплатити в бюджет протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання відповідної податкової декларації або протягом 10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення рішення.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, податковий борг відповідача, який ним не сплачено, становить 4954, 66 грн.

Органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

В пункті 95.3 статті 95 Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніфо ЛТД" та за рахунок готівки в дохід бюджету податковий борг в сумі 4954 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 66 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 18.02.2013 року.