Постанова № 29399689, 14.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 р.Справа № 1570/6315/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Юнітех Логістік» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області державної податкової служби про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Юнітех Логістік» звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 вересня 2012 року №№ 0001962200, 0001982200 та 0001992200.

Свої позовні вимоги ПП «Юнітех Логістік» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з протиправності спірних рішень відповідача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства за період з 1 грудня 2010 року по 31 січня 2011 року, результати якої відображені в акті від 29 серпня 2012 року № 1497/22-0302/36369774 /а.с. 10-26/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 198.3 ст. 138 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму у 10849 гривень та завищення від'ємного значення між ПК та ПЗ на 14101 гривень; п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наслідком чого стало заниження податку на прибуток на загальну суму у 31188 гривень.

Зміст порушень полягав у здійсненні безтоварної господарської операції з ПП «Дана-Даблъю» з придбання запасних частин до автонавантажувачів без їх реального отримання.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2012 року № 0001962200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у 38985 гривень (основний платіж - 31188 гривень, штрафні санкції - 7797 гривень), № 0001982200 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ на 14101 гривень та № 0001992200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 10850 гривень (основний платіж - 10849 гривень, штрафні санкції - 1 гривня) /а.с. 27-29/.

Відповідно до абз. « 1» п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Вищенаведеною перевіркою була встановлена відсутність будь-яких можливостей для здійснення господарської діяльності у зазначеного контрагента позивача; наявність безтоварних господарських відносин з іншими суб'єктами господарської діяльності ніж позивач; відсутність факту перевезення зазначених запчастин від контрагента до позивача.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, усі вищенаведені перевіркою факти, як кожний так і у сукупності, свідчать виключно про безтоварність господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що у нього є в наявності усі первинні документи на зазначені запчастини та їх (запчастин) вивіз здійснювався особистим транспортом директора позивача у зв'язку з тим, що вони суперечать вищенаведеним обставинам встановленим перевіркою та наступним.

Запчастини придбані позивачем у свого контрагента є досить важкими (наприклад противовес тойота). Позивач взагалі не має доказів того, що його директор має власний транспорт який може перевозити такий важкий товар.

Окрім того, позивач не був обізнаний щодо подальшої участі замінених запчастин.

Первинні документи можуть бути доказом реальності здійснення господарської операції виключно у разі відсутності інших обставин, які безпосередньо вказують на безтоварність господарської операції, яка досліджується.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірних рішень відповідача.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову приватного підприємства «Юнітех Логістік» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 вересня 2012 року №№ 0001962200, 0001982200 та 0001992200 - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 18 лютого 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/