Постанова № 29397900, 31.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р. Справа № 2а-7422/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-7422/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ - ПЛАЗА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби, в якому просив, скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000070700 від 03.02.2012 р. на загальну суму 350776, 00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000070700/0 від 03.02.2012 р. на загальну суму 350776, 00 грн.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова , не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування обставин по справі, порушення п.200.1, п.200.3, п.200.6 ст.200 Податкового Коексу України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "АВЕ-ПЛАЗА" з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Юридична группа «Ювіто» за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р., за результатами якої складено акт №76/07-007/34755123 від 13.01.2012р.

Актом перевірки встановлені наступні порушення позивача : ст. 185, 186, 188, п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» завищує податковий кредит на суму 391672грн., а саме за липень 2011р. - 391672 грн. та відповідно завищує від'ємне значення податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів на загальну суму 391672грн., а саме за липень 2011р. на 391672 грн.; п.200.1, п.200.3, п.200.6 ст.200 Податкового Кодексу України завищено залишок від*ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2011р. на суму 350776 грн.ч. 1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненних позивачем з ТОВ «Юридична компанія «ЮВІТО» за липень 2011р. 03.02.2012р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000070700/0 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 350 776,00 грн. (за липень 2011р. у розмірі 350776,00 грн.

Приймаючи оскаржувані рішення податковий орган виходив з того, що позивачем до перевірки не надано первинних документів, що підтверджують обґрунтовану вартість надання юридичних та консультаційних послуг у сфері юридичних послуг, наданих ТОВ "Юридична группа «ЮВІТО», та обґрунтовану вартість послуг, в зв'язку із чим не можливо установити факт та обґрунтовану вартість виконання таких робіт, та їх подальшого використання у межах господарської діяльності підприємства. Крім того, стосовно контрагента позивача, ТОВ «Юридична группа «ЮВІТО» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, та відповідно немає можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Аве-Плаза» у період з 0.07.2011р. по 31.07.2011р.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення, позивачем доведена реальність отриманих юридичних, консультаційних послуг.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Фактично з матеріалів справи вбачається, що 02.11.2010р. позивач уклав з ТОВ "Юридична група «ЮВІТО» договір без номеру про надання юридичних та консультаційних послуг.

На підтвердження виконання умов договору надав копії платіжних доручень, податкові накладні, акт приймання-передачі послуг.

Згідно пояснень формування вартості вказаних вище послуг, юридичні та консультаційні послуги полягають у здійсненні координації та консультування щодо отримання необхідних дозволів в процесі будівництва та введення об'єкту незавершеного будівництва в експлуатацію.

02.11.2010р. між позивачем та ТОВ "Юридична група «Ювіто» укладено договір про надання юридичних та консультативних послуг на загальну суму 2350032,00 в т.ч. ПДВ -391671,99 грн.

В підтвердження виконання умов договору надав копії платіжних доручень, податкові накладні, акт приймання-передачі послуг

Відповідно до наданих представником позивача пояснень, юридичних послуги надані ТОВ "Юридична група «ЮВІТО» полягали у наступному: координація та консультування позивача щодо отримання необхідних дозволів в процесі будівництва та введення об*єкту внезавершенного будівництва в експлуатацію, тощо.

Позивачем до складу податкового кредиту по зазначеним господарським операціям було віднесено суму 391 672,0 грн. (зокрема за липень 2011р.)

Як зазначає позивач послуг було надано на загальну на суму 2 350 032,0 грн., які ним були отримані фактично, правомірно включив до складу податкового кредиту вказану суму вартості отриманих послуг і вважає, що відповідачем неправомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 391 672,0 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що витрати на придбання послуг по договорам не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання цих послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів зазначає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Понесення позивачем витрат згідно договорів про надання юридичних та консультаційних послуг не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

Частиною другою ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти надання послуг не відповідають вимогам п. 1 ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

В актах надання послуг відсутні обсяг та одиниці виміру наданих послуг, вартість кожного окремого виду наданих послуг та деталізація наданих консультаційних послуг. Акти не містять посилань на те, які саме послуги були надані виконавцем, тобто зміст господарської операції. Отже, суд вважає, що перелічені вище акти прийому -передачі виконаних робіт не відображають зміст господарської операції та її вимірник, а відтак не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України: об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно до п. 198.1, 198.3 Податкового Кодексу кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Суд першої інстанції не звернув на доводи податкового органу, щодо не доведення позивачем економічної доцільності укладання договору про отримання юридичних та консультативних послуг. Також матеріали справи не містять доказів, використання зазначених послуг в господарській діяльності позивача. Не було дано жодної оцінки посилання податкового органу на факт існування повідмленя про відсутність юридичної особи ТОВ «Юридична группа «Ювіто» за місцезнаходженням.

Таким чином, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суму вартості юридичних та консультаційних послуг за перевіряємий період , і вважає, що відповідачем правомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 350776,0 грн.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-7422/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.