Рішення № 29395628, 13.02.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 13.02.2013

Справа № 0814/14352/2012

Провадження № 2/334/592/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Васильєвій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, в порядку регресу.

В позовній заяві зазначено, що 13.07.2009 року по вул. Дудикіна на перехресті з вул. Братська м. Запоріжжя з вини водія ОСОБА_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода, відповідач керував автомобілем НОМЕР_1, який належав йому на праві власності.

На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних, транспортних засобів.

Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою про адміністративне правопорушення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2009 року.

В результаті зазначеного ДТП був пошкоджений автомобіль «Тойота» державний номер НОМЕР_2, кий належав ОСОБА_2.

Розмір завданих збитків, за пошкоджений транспортний засіб, становить 11520,91 гривень, відповідно до звіту судового експерта № 133 від 14.08.2009 року.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою.

Позивач 22.01.2010 року платіжним дорученням № 229 здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмір 9600,76 гривень.

Крім того, згідно акту виконаних робіт та рахунку-фактури № 201 від 04.11.2009 року за послуги аварійного комісару позивачем перерахована сума 720,00 гривень.

Всього затрати позивача складають 10320,76 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, суду пояснила, що з вини відповідача було скоєно ДТП в наслідок якого потерпіла сторона отримала збитки в розмірі 9600,76 гривень. Позивачем, відповідно до діючого законодавства, було сплачено відшкодування потерпілій стороні в розмірі 10320,76 гривень. На письмову вимогу сплатити понесені позивачем збитки, відповідач не відреагував, у звязку з чим вони звернулись із позовом до суду.

Просить стягнути з відповідача, в порядку регресу, витрати, повязані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 10320,76 гривень, витрат за послуги з надання правової допомоги в розмірі 2000,00 гривень, а також судові витрати понесені при звернені до суду у розмірі 214,60 гривень.

Відповідач у судові засідання призначені на 22.01.2013 року та 13.02.2013 року не зявився, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду без вручення адресату за закінчення строку зберігання (а.с.38,43,45).

Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, але вони виявилися марними. Неявка в судове засідання відповідача, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Згідно із положенням статті 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомлені сторони без поважних причин, з урахуванням поважності або неповажності явки сторін до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, тому на підставі ст. 169, 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Вислухав пояснення представника позивача, а також дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, ст.. 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Позивач згідно Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В судовому засіданні встановлено, що 13.07.2009 року по вул. Дудикіна на перехресті з вул. Братська м. Запоріжжя з вини водія ОСОБА_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода (а.с.14), відповідач керував автомобілем НОМЕР_1, який належав йому на праві власності.

На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних, транспортних засобів.

Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою про адміністративне правопорушення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2009 року (а.с. 5).

В результаті зазначеного ДТП був пошкоджений автомобіль «Тойота» державний номер НОМЕР_2, кий належав ОСОБА_2.

Розмір завданих збитків, за пошкоджений транспортний засіб, становить 11520,91 гривень, відповідно до звіту судового експерта № 133 від 14.08.2009 року (а.с.6-11).

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою (а.с.4).

Договірних зобовязань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Нормами ст.. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до п.п. а) п.41.1 ст.41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач відшкодовує у встановлену цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоровю та майну третіх осіб під час ДТП.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. а) п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач 22.01.2010 року платіжним дорученням № 229 здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмір 9600,76 гривень (а.с.22). Крім того, згідно акту виконаних робіт та рахунку-фактури № 201 від 04.11.2009 року за послуги аварійного комісару позивачем перерахована сума 720,00 гривень (а.с.21).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами: № 20846/3-2-05 від 02.12.2009 року (а.с.18) та № 5697/3-2-05 від 24.03.2010 року (а.с.20) про компенсацію витрат в добровільному порядку, але відповідач не відповів на листи і добровільно не відшкодував витрати МТСБУ.

Всього затрати позивача складають 10320,76 гривень.

Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 61ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням по адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, аналізуючи в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги повинні бути задоволені у повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат повязаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 10320,76 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню, понесені позивачем, судові витрати які складаються зі сплати судового збору в розмірі 216,60 гривень та витрати за послуги з надання правової допомоги в розмірі 2000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 131, 169, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 38, 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, який мешкає: м. Запоріжжя, вул. Мінська, б. 4, кв. 2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р № 2600101284871 ВАТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) - витрати повязані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 10320 (десять тисяч триста двадцять) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, який мешкає: м. Запоріжжя, вул. Мінська, б. 4, кв. 2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р № 2600101284871 ВАТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) витрати по сплаті судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, який мешкає: м. Запоріжжя, вул. Мінська, б. 4, кв. 2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р № 2600101284871 ВАТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) витрати за послуги з надання правової допомоги в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяН.Ю.Козлова