Рішення № 29395469, 06.02.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3969/12

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 лютого 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Пилаєва М.К.,

при секретарі - Сосюра О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АВТОФІНАНС» - про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом до відповідача, просить визнати недійсним договір №000437 про надання послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу через програму АвтоФінанс, укладений між сторонами 4 вересня 2012 року, далі Договір, з підстав визначених ч.1 ст.227 ЦК України та застосувати наслідки його недійсності шляхом стягнення з відповідача сплачених позивачем на виконання умов Договору грошових коштів у розмірі 11 000, 00 грн. Зокрема, в обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини. Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався надавати позивачу послуги, спрямовані на придбання позивачем транспортного засобу через програму АвтоФінанс, організовану відповідачем, а позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати оплату послуг відповідачу, в тому числі сплату реєстраційного збору у розмірі 11 000, 00 грн., щомісячних внесків, а також асигнаційного платежу після отримання права на придбання автомобіля та адміністративних витрат як оплати за послуги Компанії. Позивач, вважає, що виходячи з умов Договору та Додатку №2 до нього, послуги, які надає відповідач є фінансовими послугами відповідно до визначення, передбаченого ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» господарська діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню. Оскільки відповідач ліцензії на надання вказаних послуг не отримував, позивач посилається на недійсність укладеного між сторонами договору відповідно до ст.227 ЦК України. Крім того, оскільки предметом Договору є надання послуг для задоволення особистих потреб позивача, позивач вважає, що є споживачем відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Також позивач просить стягнути понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2000, 00 грн./а.с.1-11/

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини, проти заочного розгляду справи у відсутність відповідача не заперечували.

Відповідач ТОВ «Лізингова компанія «АВТОФІНАНС», якому з 18.12.2012 відомо про відкриття провадження у справі, повідомлений належним чином 29.01.2013 за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місцезнаходження, в судове засідання 6.02.2013 представника свого не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у відсутність представника товариства до суду не надходило./а.с.26-27, 29, 41-42, 43, 50/

За цих обставин, суд на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України, з огляду на відсутність заперечень позивача та його представника, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

На підставі пояснень позивача, представника позивача та наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини.

4 вересня 2012 року між сторонами укладено договір №000437 про надання послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу через програму АвтоФінанс, далі Договір, та підписано Додатки №1 та № 2 «Умови діяльності Програми АвтоФінанс» до Договору.

Відповідно до п.2.1. ст.2 Договору відповідач зобов'язався серед іншого, сформувати корпорацію Клієнтів Програми, організувати та проводити Розподіли фінансових ресурсів Корпорації, щодо надання Клієнту програми права на купівлю товару, здійснити оплату товару на користь Клієнта Програми чи надати відповідну суму в позику, для придбання товару самим Клієнтом програми.

Відповідно до ст.3 Договору та Додатку №1 до Договору позивач зобов'язався сплатити реєстраційний платіж у розмірі 11 000, 00 грн. та асигнаційний платіж після отримання права на придбання автомобіля, а також зобов'язався сплачувати щомісячно чисті платежі та адміністративні витрати.

Відповідно до ст.1 Додатку №2 до Договору асигнаційний платіж - це одноразова оплата, яка виплачується Клієнтом Програми, що отримав право на купівлі товару під час Розподілу фінансових ресурсів корпорації, та покриває витрати Компанії пов'язані з організацією передачі товару на користь Клієнта Програми, адміністративні витрати - це оплата за послуги Компанії.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Додатку №2 до Договору Компанія не відшкодовує Клієнту Програми асигнаційний платіж ні за яких умов.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Додатку №2 до Договору чисті платежі використовуються Компанією для придбання товару даному чи іншим членам Корпорації Клієнтів Програми, після розподілу фінансових ресурсів Компанії між членами Корпорації та надання такому Клієнту прав на купівлю товару.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Додатку №2 до Договору Компанія проводить оплату товару та організовує його передачу Клієнту Програми.

Відповідно до ст.11 Додатку №2 до Договору чисті платежі Клієнтів Програми тимчасово зберігаються на розрахунковому рахунку Компанії або на депозитному рахунку і використовуються виключно на придбання товару Клієнтів Програми, який отримав право на купівлю товару. Проценти, нараховані по депозитному рахунку зараховуються в резервний фонд та використовуються на покриття збитків від неповернення заборгованості за отриманий товар. Всі ніші кошти, отримані Компанією, використовуються на Адміністративні витрати на власний розсуд Компанії з метою найбільш ефективного виконання умов Договору.

Позивач на виконання умов ст.3 Договору та згідно з Додатком №1 до Договору сплатив реєстраційний платіж у сумі 11 000, 00 грн. Відповідач умови Договору з придбання та передачі в розпорядження позивача автомобіля не виконав.

Відповідач ліцензії на здійснення діяльності з надання послуг, які є предметом оспорюваного Договору, у встановленому законодавством порядку не отримував.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належними і допустимими письмовими доказами, які прийнято до уваги судом, а саме копіями Договору та додатків до нього, квитанції про оплату реєстраційного платежу за Договором, витягом з Єдиного ліцензійного реєстру /а.с.16-22, 24/ Доказів на спростування встановлених судом обставин відповідачем суду не надано і в матеріалах справи такі дані відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» господарська діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

При цьому, відповідно до ст.1 вказаного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Відповідно до п.5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до вказаного п.11-1 ст.4 Закону фінансовими послугами вважаються, серед інших, адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, умов оспорюваного Контракту та вимог чинного законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини, послуги відповідача, які є предметом оспорюваного Договору, є фінансовими послугами, які підлягають ліцензуванню, оскільки суть цих послуг зводиться до адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки відповідач ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, які є предметом оспорюваного Договору, у встановленому законодавством порядку не отримував, суд приходить до висновку, що даний правочин вчинений відповідачем без відповідного дозволу (ліцензії).

Відтак, суд вважає наявними законні підстави для визнання оспорюваного Договору недійсним на підставі ст.227 ЦК України та для застосування наслідків його недійсності шляхом стягнення з відповідача на користь позивача сплачених на виконання умов Контракту грошових коштів у загальній сумі 11 000, 00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд погоджується з доводами позивача, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки виходячи з умов Договору, позивач мав намір отримати послуги, які зобов'язався надати відповідач при здійсненні господарської діяльності, для задоволення особистих потреб позивача, а тому є споживачем відповідно до положень вказаного Закону.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог, відповідно до п.2 ч.3 ст.79, ст.84, ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 2000, 00 грн., який, як перевірено судом, відповідає вимогам ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ст.13 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік», виходячи з розрахунку п'ять годин часу надання правових послуг та вартості у розмірі 400, 00 грн. за одну годину./а.с.12-15/

Також, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, а також враховуючи, що позивач на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, на підставі ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судовий збір за подання позову з вимогами немайнового та майнового характеру, усього у розмірі 321, 00 коп.

Керуючись та на підставі п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п.5 ст.1, п.11-1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ч.3 ст.215, ч.1 ст.216, 227 ЦК України, ст.ст. 6, 10-11, ст.ст.57-60, п.2 ч.3 ст.79, ст.84, ст.88, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.224-226, ст.ст.292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір №000437 про надання послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу через програму АвтоФінанс, укладений 4 вересня 2012 року між клієнтом програми ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АВТОФІНАНС».

Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АВТОФІНАНС» (код ЄДРЮОФОП №38104479, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 31) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) грошових коштів у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати з оплати витрат на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АВТОФІНАНС» (код ЄДРЮОФОП №38104479, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 31) в дохід держави судовий збір у розмірі 321 (триста двадцять одна) грн. 90 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.К. Пилаєва