Рішення № 29394986, 12.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26179 12.02.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Альба Україна"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія «Гален»

Про стягнення 246691,59 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Кравченко Л.О. (дов. №942 від 17.05.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія «Гален» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 246691,59 грн., з яких 230182,89 грн. основної заборгованості за Договором купівлі-продажу №45-12 від 12.03.2012р., 2751,47 грн. трьох відсотків річних, 13757,23 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №45-12 від 12.03.2012р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/26179, розгляд справи призначено на 12.02.2013 року.

В судове засідання 12.02.2013 року відповідач не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ на відповідача, наданому позивачем, адреса відповідача є тією самою, яка зазначена в позовній заяві та куди направлялась ухвала суду про порушення провадження у справі,а саме: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31/27 літ «А».

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні 13.09.2012 року представником позивача надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна"(далі по тексту -Позивач, Продавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Фармацевтична компанія «Гален"(далі по тексту -Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір купівлі-продажу №45-12 (далі по тексту - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення (далі по тексту -Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати Товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

У п. 2.3. Договору визначено, що кожна товарна партія формується шляхом узгодження заказу. Узгодження заказу відбувається шляхом погодження даних щодо поставки: асортименту, кількості, ціни, місця та терміну поставки. Узгодження заказу відбувається шляхом обміну інформації за телефоном, факсимільним зв'язком, електронним зв'язком, чи за допомогою інших засобів зв'язку. Підтвердженням виконання заказу Продавцем є підписання видаткової накладної Покупцем при прийомці-передачі партії товару.

Відповідно до п. 2.4. Договору, ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін Продавця та згідно узгодженим Сторонами замовленням і зазначаються у видаткових накладних.

Продавець зобов'язаний при відвантаженні Товару до видаткової накладної додати товаросупровідні документи, згідно чинного законодавства України. Покупець зобов'язаний прийняти Товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 даного Договору (п. п. 4.1., 4.2. Договору).

Розділом 5 Договору передбачено умови оплати, зокрема, оплата Товару (його партії) здійснюється Покупцем в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 5.1.); оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії (п. 5.2.); у розрахункових документах Покупець повинен вказувати номер та дату видаткової накладної, згідно з якою здійснюється сплата за поставлений товар та номер і дату даного Договору (п. 5.4.); Сторони домовилися, що оплата поставленого товару проводиться відповідно до послідовного порядку його оплати, тобто першою оплачується та накладна, строк якої наступив першою. У разі якщо при здійсненні оплати за поставлений товар в розрахункових документах буде вказаний номер та дата накладної, яка вже оплачена або вказаний невірний номер та(чи) дата накладної та(чи) номер та дата договору якого не існує, або помилково вказаний Покупцем, вважається, що оплата здійснена за наступну не оплачену поставку. У випадку якщо сума оплати по неоплаченій накладній перевищує суму поставки по такій накладній залишкові кошти зараховуються в рахунок наступної не оплаченої поставки (п. 5.5.).

У відповідності до п. 10.2. Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє 31 грудня (рік сторонами у договорі не вказано), але у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань та взаєморозрахунків. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за 1 місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий календарній рік.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві на виконання умов Договору, з 17.05.2012 року по 10.08.2012 року ним було поставлено Відповідачу товар на суму 230182,89 грн., що підтверджується видатковими накладними, доданими позивачем до матеріалів справи.

У видаткових накладних, наявних в матеріалах справи

За твердженням позивача, відповідач оплату по вказаним видатковим накладним не здійснив, порушивши строки оплати , вказані у п. 5.2 договору та видаткових накладних, а отже є таким, що припустився виконання грошового зобов`язання. З огляду на наведене позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 230182,89 грн., 2751,47 грн. трьох відсотків річних, 13757,23 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, викладеного у позовній заяві не заперечив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Альба Україна"підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №45-12 від 12.03.2012р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 330516,62 грн., згідно накладних перелік яких надано у позовній заяві, належним чином засвідчені копії накладних, скріплені підписами та печатками сторін додана Позивачем до матеріалів справи, оригінал надано для огляду в судому засіданні.

Факт отримання товару уповноваженою особою Відповідача підтверджується підписами та штампами на видаткових накладних.

Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, позивач поставив відповідачеві товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін, оригінали накладних оглянуті в судовому засіданні. В видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, встановлено строк оплати п'ятнадцять календарних днів з моменту отримання товару.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Всупереч умовам договору та наведеним вище нормам права, Відповідач оплату за поставлений товару у розмірі 230182,89 грн. в обумовлені договором строки не здійснив, доказів на підтвердження протилежного Відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 230182,89 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару є таким, що настав у відповідності до п. 5.2. Договору та дат проведення оплат, зазначених у видаткових накладних, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 230182,89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 13757,23 грн. пені, з урахуванням настання строку оплати за кожною видатковою накладною та граничного строку нарахування пені згідно ч. 6 ст. 232 ГК України.

У відповідності до п. 7.2. Договору Покупець зобов'язаний виплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості, умови п. 7. 2 договору, а також наведені норми закону, здійснивши перевірку розрахунок Позивача, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені на суму 13757,23 грн. за період з 02.06.2012 року по 08.11.2012 року.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача 2751,47 грн. трьох відсотків річних, суд приходить до висновку про те, що вони також підлягають задоволенню, виходячи за наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія «Гален» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31/27 літ «А», код ЄДРПОУ 35592105; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна"(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100; код ЄДРПОУ 22946976) 230182,89 (двісті тридцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 89 коп. основної заборгованості, 2751,47 (дві тисячі сімсот п`ятдесят одну) грн. 47 коп. трьох відсотків річних, 13757,23 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 23 коп. пені, 4933,83 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять три) грн. 83 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.02.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко