Рішення № 29393234, 11.02.2013, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/2508/812/2012 Справа № 2508/5666/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 лютого 2013 року

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.

при секретареві Галюк Л.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в смт Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до загальних зборів членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Євминка» в особі голови зборів ОСОБА_2, співвідповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Євминка»,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_8 з вказаним вище позовом.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він як власник майнових паїв має право на отримання у власність частини майна колишнього КСП «Євминка». Однак реалізувати своє право не може в силу того, що вказане майно з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, та за відсутності підстав незаконно було виділено іншим особам. 6 червня 2009 року відбулись Загальні збори співвласників майна колишнього КСП «Євминка», якими було прийнято рішення про виділення майна на суму 87 569,00 грн. На загальних зборах були присутні 14 осіб, які й прийняли відповідні рішення. Вказане майно було виділено, як вбачається зі змісту Рішення Загальних зборів, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у спільну власність. При вирішенні питання щодо виділення вказаним особам майна було порушено вимоги закону в частині наявності відповідного рішення Комісії з вирішення майнових питань. Так зокрема, рішенням комісії від 05.06.2009 року з приводу вирішення заяв громадян про виділення майна в порядку розпаювання майна колишнього КСП «Євминка» заяву щодо виділення майна було подано виключно громадянином ОСОБА_9 Вказана заява була задоволена. В той же час жодного рішення щодо виділення майна двом іншим особам не приймалось. Відповідно до приписів ПОРЯДКУ розподілу та використання майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Євминка», затвердженого Загальними зборами співвласників майна 06.06.2009 року при виділенні майна враховується структура пайового фонду розподіл майна на групи. У відповідності до Акту інвентаризації майна реорганізованого КСП «Євминка» встановлено наступну структуру пайового фонду: 37,23 % - основні засоби І групи; 18,22 % - основні засоби ІІ та ІІІ групи, 44,54 % - оборотні засоби. Таким чином, при прийнятті рішення слід враховувати вказані співвідношення майна різних груп. Як вбачається зі змісту прийнятого рішення вказана пропорція не була дотримана, в результаті чого особа отримала не пропорційно значний розмір нерухомого майна, що могло бути виділено позивачу як власнику. При вирішенні питання щодо виділення майна було порушено вимоги чинного законодавства. Як вбачається зі змісту договорів на придбання майнових паїв між учасниками спільної власності питання щодо встановлення спільної часткової власності не вирішувалось. Придбання майна здійснювалось на підставі договорів, набувачами паю визнавались три особи. В тексті договору визначення часток учасників спільної власності не проведено, таким чином, вказана власність спільна сумісна, що регулюються окремими нормами чинного законодавства, відмінними від положень про спільну часткову власність. В той же час при вирішенні питання щодо виділення майна, рішення було прийнято щодо виділення майна саме в спільну часткову власність, тобто рішенням загальних зборів безпідставно змінено статус спільного майна співвласників, що є порушенням вимог законодавства. Єдиною підставою зміни статусу майна є укладення відповідного письмового договору. Однак жодного договору ні загальним співвласників чи Комісії в вирішення майнових питань учасниками не подавалось. Позивач вважає, що рішення Загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Євминка» в частині виділення майна ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у спільну власність є незаконним та підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та відсутності достатніх підстав.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_12 та ОСОБА_4 позов визнали зіславшись на те, що позивачем в позовній заяві правильно акцентовано увагу на порушеннях, які були допущені при прийнятті рішення, яке оспорюється.

Представник відповідача ОСОБА_10 ОСОБА_13 позов не визнав з тих підстав, що між ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 було укладено договір про спільну діяльність, згідно з яким уповноважили ОСОБА_9 на представлення спільних інтересів з метою реалізації права на виділення майна в натурі. Під час судового розгляду справи ОСОБА_13 надав суду копію вказаного договору від 5 червня 2009 року. Надана суду копія не завірена належним чином і протягом всього часу розгляду справи оригінал договору представлений не був. Крім того, представник відповідава ОСОБА_10 при винесенні рішення просив застосувати сплив строку позовної давності і відмовити в задоволенні позовних вимог.

Інші відповідачі та залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в судові засідання не зявлялися, причини їх неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

6 червня 2009 року мало місце проведення загальних зборів співвласників колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Євминка», на яких були присутні 14 осіб, які представляли 427 осіб, що володіють 427 голосами. Результати проведення вказаних зборів відображені у відповідному протоколі. Системний аналіз змісту протоколу від 6 червня 2009 року (далі - Протокол) дає підстави суду дійти висновку, що під час цих зборів був присутній позивач ОСОБА_8.

Відповідно до затвердженого порядку денного поетапно відбувався розгляд питань. Так, відповідно до Протоколу «у звязку з надходженням заяв громадян, що бажають отримати майно в рахунок паїв, власних та викуплених, голова зборів оголосив присутнім перелік громадян, що висловили бажання отримати майно в натурі. Голова зборів зачитує заяву громадянина та перелік майна, які останній бажає набути в порядку розпаювання шляхом виділення йому майна:

5. ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Просять передати в рахунок майнових паїв у спільну часткову власність ОСОБА_9 34%, ОСОБА_10 33%, ОСОБА_11 33% наступне майно … Результати голосування: «ЗА» - 337, «ПРОТИ» - 88, «УТРИМАЛИСЬ» - 2.

За результатами голосування прийнято рішення:

«Виділити у спільну часткову власність ОСОБА_9 34%, ОСОБА_10 33%, ОСОБА_11 33% наступне майно …».

Тобто, така структурна побудова Протоколу, який відображає всі дії, що мали місце під час проведення загальних зборів, свідчить про те, що на зборах були оголошені заяви громадян ОСОБА_14, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про виділення їм певного майна, що спростовує доводи позивача про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідних заяв не подавали. Будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів, що заяву вказані особи не подавали, позивач суду не надав.

Щодо наявності порушень Порядку розподілу та використання майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Євминка» (далі - Порядок), як на те вказує позивач, суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи сторонами не оспорювався той факт, що при інвентаризації майна реорганізованого КСП «Євминка» було встановлено наступну структуру пайового фонду: 37,23 % - основні засоби І групи; 18,22 % - основні засоби ІІ та ІІІ групи, 44,54 % - оборотні засоби. Позивач посилається на те, що при прийнятті рішення про виділення майна вказаним громадянам слід було враховувати вказані співвідношення майна різних груп, проте вказана пропорція не була дотримана.

Відповідно до п. 16 Порядку «визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників:

-за структурою пайового фонду;

-конкретним майном за взаємною згодою співвласників;

-на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону».

Як вбачається зі змісту Протоколу майно співвласникам (в частині, що оспорюється) було виділено одним із передбачених Порядком способом: шляхом виділення конкретного майна.

Пояснити, в чому саме виразилося порушення Порядку при вирішення питання виділення майна, позивач не зміг, зіславшись лише на загальні положення Постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють питання, повязані з розподілом (виділенням) пайового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи положення вказаних статей, приймаючи до уваги, що позивачем не було надано в обґрунтування своїх позовних вимог належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем заявлених вимог.

Разом з тим, з огляду на заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Таким чином, для позивача строк позовної давності розпочався починаючи з 7 червня 2009 року та відповідно закінчився 7 червня 2012 року.

Згідно з приписами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивач звернувся до суду 27 липня 2012 року, в розумінні ст. 267 ЦК України він є таким, що пропустив строк позовної давності.

Посилання представника позивача на те, що про виготовлення Протоколу позивачу стало відомо лише восени 2009 року, судом не сприймається як поважність причини пропуску строку позовної давності, оскільки позивач був не лише присутній на загальних зборах, а і приймав безпосередню участь у голосуванні за питання, прийняте рішення по якому наразі оскаржується (були присутні на зборах 427 осіб, голосувало за виділення ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 425 осіб, 2 особи утрималось). Будь-яких поважних причин пропуску строку позовної давності позивач суду не навів.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, беручи до уваги сплив строку позовної давності та за відсутності поважних причин для його поновлення, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити саме за пропуском строку позовної давності.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 267 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до загальних зборів членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Євминка» в особі голови зборів ОСОБА_2, співвідповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Євминка» - відмовити за пропуском строку позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд Чернігівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Козелецького районного суду Бузунко О.А.