Вирок № 29392256, 15.02.2013, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 0310/3547/2012

Провадження № 1/163/12/13

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Чишія С.С.

при секретарі Семенюк К.М.,

з участю прокурора Грицюка Р.П.,

підсудного ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпропетровськ, проживаючого по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, середньо-спеціальної освіти, не одруженого, директора ЗАТ «INVORSA» (Литовська Республіка), раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 15 жовтня 2012 року о 23 годині 36 хвилин, слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці автомобілем «Ауді А-4», номерний знак НОМЕР_2, перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у власному шлунково-кишковому тракті 34 капсули із вмістом 174,29 грама кокаїну як наркотичного засобу в особливо великому розмірі.

Він же, помістивши на території іноземної держави у власному шлунково-кишковому тракті 34 капсули із вмістом 174,29 грама кокаїну як наркотичного засобу в особливо великому розмірі, незаконно зберігав їх і перемістив з Республіки Польща в Україну до смуги проведення прикордонно-митного контролю митного поста «Ягодин».

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю і показав, що під час його перебування в Прибалтиці під впливом телефонних погроз в адресу його особисто і його матері та залякуючих дій змушений був погодитись на пропозицію невідомих осіб здійснити переміщення наркотичного засобу в Україну. Візуального контакту з цими особами не мав, всі переговори з ними вів у телефонному режимі. За отриманими вказівками прибув у місто Варшава, де в аеропорту його чекав замовлений квиток в Голландію. Прилетівши туди, керуючись телефонними розпорядженнями, приїхав у готель, де були наготовлені капсули і таблетки для закріплення шлункового тракту. Проковтнув капсули, літаком прибув у Варшаву, а звідти автомобілем вирушив в Україну. На митному посту «Ягодин» про наявність наркотиків не повідомив. Його вивели із «зеленого коридору» в бокс, оглянули автомобіль і провели особистий обшук, змусивши зняти весь одяг та одівши кайдани. На вимогу надати або залучити адвоката ніхто не реагував. Після цього в кайданах відвезли в лікарню міста Любомль, де змушували пройти рентгенографію. На початку відмовлявся від процедури через відсутність адвоката, однак під психологічним тиском погодився. Капсули були виведені з організму, однак при цьому працівники митниці та СБУ допустили ряд порушень: належним чином не пакували капсули, не завжди були поняті, на руки йому одягнули наручники, якими був пристебнутий до ліжка.

Про фактичні обставини обвинувачення підсудний дав показання на першому засіданні, однак заявив про необізнаність із вмістом проковтнутих капсул, хоча й підозрював незаконність своїх дій. В ході судового слідства ОСОБА_1 заявив про усвідомлення характеру переміщуваних ним предметів як наркотичного засобу.

Крім особистого зізнання підсудного, його винність у вчиненні інкримінованих злочинів повністю доведена іншими зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що як оперативний співробітник ГУБКОЗ СБ України отримав інформацію щодо можливої причетності ОСОБА_1 до контрабандного ввезення на територію України партії кокаїну в особливо великих розмірах. Було прийнято рішення здійснити його особистий митний огляд із залученням медичних працівників та застосуванням рентгенівського обладнання. Підсудного доставили в лікарню в місто Любомль, де в його кишково-шлунковому тракті були виявлені 34 капсули з кокаїном загальною масою 174,29 грами.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що як працівник Ягодинської митниці на підставі орієнтування СБУ проводив митний контроль ОСОБА_1, який обрав для перетину кордону «зелений коридор». ОСОБА_1 у митній декларації поставив відмітку про відсутність заборонених предметів і підтвердив це в ході усного опитування. Провів поглиблений огляд автомобіля, під час якого заборонених до ввозу предметів виявлено не було. Зважаючи на орієнтування, начальник митного поста «Ягодин» прийняв рішення щодо проведення особистого огляду ОСОБА_1. Підсудний був доставлений у лікарню в місто Любомль, де під час проведення комп'ютерної рентгенології в його кишечнику були виявлені чужорідні тіла. Підсудного госпіталізували, після чого під час дефекації з його прямої кишки вилучили 34 капсули з кокаїном. Був присутнім під час 5 випадків дефекації. Після першої ОСОБА_1 із застосуванням фізичної сили намагався викинути виведені капсули в унітаз, однак разом з прикордонником перешкодили йому. Вилучені капсули були зважені, поміщені в пакет і опечатані.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що як інспектор прикордонної служби разом з інспектором ОСОБА_7 проводив поглиблений огляд автомобіля, яким слідував ОСОБА_1. В транспортному засобі заборонених до ввозу предметів не виявили. Після цього супроводжував підсудного у лікарню. Там після тривалих розмов підсудного умовили провести рентгенографію, в результаті чого в його організмі були виявлені сторонні предмети.

Свідок ОСОБА_8 органам досудового слідства показав, що в якості інспектора відділу прикордонної служби «Ягодин» приймав участь в проведенні особистого огляду підсудного в ТМО у Любомльському і Шацькому районах. Був присутнім під час одного випадку дефекації з тіла ОСОБА_1 17 капсул, які підсудний намагався позбутися шляхом викидання з судна в туалет та змиву(т.1 а.с.170-172).

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні показали, що в якості інспекторів ВПС «Ягодин» приймали участь в проведенні особистого огляду підсудного в лікарні. Особисто спостерігали за виведенням з організму ОСОБА_1 капсул.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що в якості інспектора Ягодинської митниці в лікарні в місті Любомль був присутнім під час зважування і опечатування інспектором ОСОБА_7 34 капсул. Сам особисто опломбував даний пакет митним забезпеченням - пломбою.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що в якості лікаря-рентгенолога здійснив рентгенографію органів черевної порожнини на цифровому апараті та виявив кілька десятків сторонніх предметів у вигляді капсул. Проводив контрольні знімки шлунково-кишкового тракту до їх повного виведення.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що у хірургічному відділенні лікарні, завідувачем якого працює, працівники Ягодинської митниці проводили особистий огляд ОСОБА_1. Після виявлення сторонніх предметів і з огляду на загрозу здоров'я було прийнято рішення про його госпіталізацію в реанімаційне відділення. Після переведення в хірургію був його лікуючим лікарем, призначав лікування для прискорення виводу сторонніх предметів з організму. Від працівників митниці дізнався, що відбулось кілька випадків дефекації сторонніх предметів, внаслідок чого вийшло кілька десятків капсул. На підсудного було заведено історію хвороби, де відмічено весь перебіг його перебування в лікарні. Після проведення контрольної рентгенографії ОСОБА_1 був виписаний з лікарні.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що під час його чергування в якості лікаря-хірурга був один випадок дефекації, під час якої у ОСОБА_1 з прямої кишки вийшло 17 капсул.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в судовому засіданні показали, що приймали участь в якості понятих при проведенні особистого огляду ОСОБА_1. Підсудний спочатку відмовлявся від обстеження, однак після тривалих перемовин погодився. Лікар ОСОБА_12 провів рентгенівське дослідження на відповідному апараті, в результаті чого у черевній порожнині підсудного було виявлено кілька десятків сторонніх предметів.

Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в судовому засіданні показали, що приймали участь в якості понятих при проведенні особистого огляду ОСОБА_1, в ході якого відбулось п'ять випадків дефекації сторонніх предметів. Під час першої підсудний намагався викинути капсули із судна в туалет. Після кожної дефекації інспектор митниці капсули поміщав в паперовий пакет, який скріплювався їх підписами.

Протоколом особистого огляду та фото-таблицями стверджено, що на рентгенівському знімку в кишечнику ОСОБА_1 виявлено 34 капсули, які після їх виведення з організму були зважені, запаковані і опечатані. Загальна вага капсул становила 304,42 грама брутто(т.1 а.с.14-30).

З виписки із медичної карти вбачається, що підсудний ОСОБА_1 з 16 по 19 жовтня 2012 року знаходився на стаціонарному лікуванні в ТМО у Любомльському і Шацькому районах з діагнозом «сторонні тіла(капсули) шлунково-кишкового тракту»(т.1 а.с.31).

З протоколу про порушення митних правил та контрольного талону вбачається, що 15 жовтня 2012 року о 23 годині 36 хвилин ОСОБА_1 в'їхав з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці автомобілем «Ауді», номерний знак НОМЕР_2, по смузі руху «зелений коридор»(т.1 а.с.49-52, т.2 а.с.26-30).

В митній декларації ОСОБА_1 зазначив, що не має товарів, переміщення яких через державний кордон України обмежено або заборонено (т.1 а.с.32).

Контрольним талоном серії НОМЕР_3 від 19 жовтня 2012 року та протоколом його огляду стверджено, що митний огляд автомобіля «Ауді», номерний знак НОМЕР_2, був завершений на смузі руху «червоний коридор» 19.10.2012 (т.2 а.с.26-30).

З протоколу особистого огляду вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено та вилучено пластинку з 8 пігулками «Loperamide» (т.1 а.с.84-85).

Згідно із повідомленням Військово-медичної служби УСБУ у Волинській області дія пігулок «Loperamide» виражається у зниженні перистальтики тонкого кишківника і зменшенні дефекації та застосовується при лікуванні гострої діареї, що свідчить про намір ОСОБА_1 зупинити дефекацію при переміщенні капсул у власному тілі(т.2 а.с.10).

Висновком експерта №0512/1423 стверджено, що вилучена у ОСОБА_1 речовина загальною масою 261,83 грами містить в собі 174,29 грами кокаїну (т.1 а.с.217-219).

Органи досудового слідства кваліфікують дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що така кваліфікація правильна і відповідає як фактичним обставинам справи, так і нормам постанови КМ України від 06.05.2000 року №770 та наказу МОЗ України від 01.08.2000 року №188 щодо ознак небезпечності наркотичного засобу і його кількості.

В судовому засіданні підсудний сам повністю визнав обвинувачення за фактичними обставинами. Проведені по кримінальній справі процесуальні дії та складені в ході провадження в справі про порушення митних правил документи підтверджують зізнання підсудного.

Суд вважає безпідставними твердження підсудного і його захисників про порушення прав ОСОБА_1 з боку працівників митниці, прикордонної служби та Служби Безпеки.

Як встановлено з матеріалів справи, показань самого підсудного, працівників митниці і лікарів, після в'їзду ОСОБА_1 на митний пост «Ягодин» було розпочато його митний контроль. Підсудний визнав, що до рентгенографії він не зізнавався про наявність у його тілі контейнерів з наркотичним засобом. З огляду на наявне орієнтування працівниками митниці у встановленому ст.340 МК України порядку проведено його особистий огляд, який через специфіку приховування здійснено в лікувальному закладі. Госпіталізація підсудного проведена з огляду на виявлення сторонніх предметів у тілі, що, за словами лікарів, становило загрозу його здоров'ю.

Таким чином, на думку суду, спосіб і тривалість особистого огляду не суперечила чинному законодавству та обставинам справи.

Застосування працівниками прикордонної служби спеціальних засобів була спричинена, як встановлено з досліджених доказів, спробою підсудного знищити частину переміщуваних капсул і відповідала положенням ст.21 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Безпідставним є твердження підсудного про позбавлення його права на захисника, яке згідно із ст.498 МК України особа має на час розгляду справи в митному органі чи суді. Передбачені ст.340 МК України права особи, яка піддана особистому огляду, також були забезпечені і дотримані.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для визнання складених в ході митного контролю документів та вчинених під час провадження в справі про порушення митних правил процесуальних дій недопустимими доказами.

Таким чином, суд вважає, що повністю доведено винність ОСОБА_1 в контрабанді наркотичного засобу в особливо великому розмірі, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, та у незаконному зберіганні перевезенні наркотичного засобу в особливо великому розмірі з метою збуту, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується по місцю проживання та ув'язнення, обставини, що пом'якшують покарання.

До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності і має на утриманні похилого віку хвору матір.

Суд не погоджується з твердженням сторони захисту про щире каяття підсудного у вчиненому, оскільки він, усвідомлюючи характер своїх дій та суспільну небезпеку переміщуваного наркотичного засобу, намагався уникнути відповідальності.

Як встановлено в судовому засіданні, підсудний заперечував наявність в нього заборонених предметів під час митного контролю, а після їх виявлення в лікарні - частину капсул з наркотичним засобом намагався знищити. З показань працівника СБУ вбачається, що підсудний відмовився від співпраці для викриття інших причетних до контрабанди осіб. Після роз'яснення суті обвинувачення підсудний заявив про повне визнання вини, однак в своїх показаннях стверджував про необізнаність із вмістом переміщуваних капсул. Лише після дослідження більшості доказів ОСОБА_1 заявив про усвідомлення характеру переміщуваних предметів.

Таким чином, сукупність цих обставин не дає підстав для висновку про щирість каяття підсудного.

В той же час обтяжуючі обставини підсудному не інкримінувались і судом не встановлені.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства неможливі. Тому покарання йому слід призначити в межах законів, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі з застосуванням за ст.70 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим та з конфіскацією наркотичних засобів і майна підсудного.

Суд не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України, оскільки за результатами судового розгляду не встановлено такої сукупності обставин, яка пом'якшувала б покарання та істотно знижувала ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів. В той же час наявні пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих, а також відомості про особу підсудного дають підстави призначити йому мінімальне основне покарання.

Наркотичний засіб і його пакування та медичний препарат як речові докази згідно зі ст.81 КПК України слід знищити, транспортний засіб та колеса до автомобіля як належне майно підсудному конфіскувати в дохід держави. При цьому слід врахувати, що автомобіль був зареєстрований в іноземній державі на фірму, єдиним засновником і акціонером якої є підсудний, тобто він фактично і є власником транспортного засобу.

На підставі ст.93 КПК України з підсудного слід стягнути витрати на проведення експертиз.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

п р и с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, і за цими законами призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.305 КК України у вигляді 10(десяти) років позбавлення волі з конфіскацією 261,17 грама речовини з вмістом 174,29 грама кокаїну та з конфіскацією майна;

- за ч.3 ст.307 КК України у вигляді 9(дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити у вигляді 10(десяти) років позбавлення волі з конфіскацією 261,17 грама речовини з вмістом 174,29 грама кокаїну та з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання, тобто з 13 години 30 хвилин 20 жовтня 2012 року.

Речові докази : наркотичний засіб - кокаїн вагою 174,29 грама, частини прозорих пакетів з полімерного матеріалу та шматки липкої стрічки чорного кольору , які зберігаються в камері речових доказів слідчого відділу УСБУ у Волинській області, конфіскувати в дохід держави в порядку виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації наркотичного засобу і знищити;

пластинки з 8 пігулками «Loperamide», що зберігаються при справі, знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 1324(одну тисячу триста двадцять чотири) 36 копійок судових витрат на проведення спеціального дослідження та хімічних експертиз на р/р 31256272210012 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908).

Арештоване майно підсудного у вигляді автомобіля «Ауді А-4», 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, та 4(чотирьох) коліс до автомобіля на сталевих дисках, конфіскувати в дохід держави в порядку виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Закордонний паспорт, посвідчення водія, довідку про податковий номер на ім'я ОСОБА_1, які зберігаються в матеріалах справи, передати для приєднання до його особової справи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - взяття під варту.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення, а засудженим на протязі 15 діб із часу вручення копії даного вироку через Любомльський районний суд.

Головуючий : суддя Чишій С.С.