Постанова № 29392206, 29.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2013 р. (12:20) Справа №801/645/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 510,00 грн. штрафних санкцій,

Обставини справи: Інспекція з питань захисту прав споживачів звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 510,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів.

Ухвалами Оружного адміністративного суду АР Крим від 11.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, 29.01.2013 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, статтею 26 Закону України «Про рекламу» також покладено повноваження щодо захисту прав споживачів реклами.

Таким центральним органом виконавчої є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

Територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.1 Положення, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за № 1337/20075.

Враховуючи зазначене вище, позивач у даних спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу виявлена ознака порушення Закону України «Про рекламу».

В результаті чого був складений протокол № 208 від 22.05.2012 року про наступне: в м. Армянськ на тротуарі навпроти магазину СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, територія ТОВ Казацький ринок Комплекс торгових павільйонів) розташований рекламний носій (стопер) з порушеннями ч.ч.1,3 ст. 16 Закону України «Про рекламу», що виявилось у розміщенні зовнішньої реклами без спеціального дозволу органу місцевого самоврядування, а також у розміщенні реклами на пішохідній доріжці.

Листом від 23.05.2012 року № 649 позивачем зобов'язано відповідача в строк до 10.06.2012 року надати інформацію: про вартість реклами; договір на виготовлення/розміщення реклами; свідоцтво про державну реєстрацію ФОП та про сплату податку (торгового патенту, єдиного податку) та дозвіл на розміщення об'єкту; дозвіл на розміщення рекламного носія; пояснення щодо виявленого порушення.

Вказаним листом відповідача також повідомлено про дату та місце розгляду питання про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу.

Рішенням від 13.06.2012 року розпочато справу про порушення законодавства про рекламу.

Відповідачем 26.06.2012 року були надані письмові пояснення про виявлене порушення.

На засіданні Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 26.06.2012 року прийнято рішення № 164-р, яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язана на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» сплатити у встановлені законодавством строки штраф у розмірі 510,00 грн. за порушення ч.ч.1,3 ст. 16 цього Закону та у триденний строк після оплати штрафу письмово повідомити державний орган у справах захисту прав споживачів.

Крім того, відповідач повідомлений про те, що у разі невиконання рішення сума штрафу стягується у судовому порядку.

Враховуючи несплату відповідачем у визначені законодавством строки суми штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 510,00 грн. штрафних санкцій.

Під час розгляду справи судом перевірено обґрунтованість заявлених позивачем вимог та встановлено наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі - Закон № 270).

Відповідно до ст. 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 статті 16 Закону № 270 встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами на пішохідних доріжках та алеях (ч.3 ст. 16 Закону № 270).

Як зазначалось судом вище, в ході здійснення контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу позивачем було виявлено порушення відповідачем ч.1, ч.3 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

При цьому, відсутність у відповідача відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами підтверджено інформацією, наданою Виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим від 20.06.2012 року на запит Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим № 648 від 23.05.2012 року.

Відповідно до пояснень відповідача від 26.06.2012 року порушення ч.3 ст. 16 Закону № 270 усунено шляхом переміщення стоперу на фасад будівлі.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону № 270 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 7 ст. 27 № 270 Закону передбачено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит позивача відповідачем не було надано інформації про вартість реклами, що була розміщена з порушенням. Внаслідок чого, обґрунтованим є застосування до відповідача штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 510,00 грн.

Рішення позивача № 164-р від 26.06.2012 року відповідачем у встановленому законом порядку оскаржено не було, проте, визначена у ньому сума штрафних санкцій не сплачена.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 510,00 грн. штрафних санкцій на підставі рішення № 164-р від 26.06.2012 року.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.01.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанову оформлено та підписано 04.02.2013 року.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету м. Армянськ (код платежу 21081100 на р/р 31114106700022 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 37996831) суму штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 510,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Сидоренко Д.В.